То лотереї, чи звичайне букмекерство? У що пропонують зіграти українцям, та як реагує держава

Українцям, які хочуть випробувати фортуну, зігравши в українську лотерею, сьогодні лишили небагатий вибір. Перспективну нішу захопили три лотерейні "кити" на чолі з УНЛ.

Поточний недолугий стан регулювання лотерейного ринку дозволяє операторам "економити" на ліцензійних відрахуваннях, що коштує державному бюджету сотні мільйонів гривень. Окрім того, лотерейники мають змогу маскувати під назвою "онлайн-лотереї" сервіси, що більше схожі на звичайнісінькі онлайн-казино та букмекерство, а також рекламувати їх на умовах, що значно кращі, від аналогічних в азартного бізнесу.

Про те, чому і як саме це сталося, читайте у першій частині нашого матеріалу.

Друга частина – про операторів М.С.Л. та Патріот, які, якщо дослідити факти, такі ж не "білі та пухнасті", як і УНЛ. Російські гроші, перебування під санкціями – це лише частина історії кожного з них. А М.С.Л ще й стала об’єктом пильної уваги через свою спортивну лотерею, яка ну дуже вже нагадує звичайний букмекерський сервіс.

Чи можна з цим всім щось зробити? Певно, що так. Звичайно, якщо регулятор, Агентство ПлейСіті, зволить врешті вийти із тіні власних експертів і почне виконувати статутні функції. Детальніше – читайте у матеріалі нижче.

Що приховує "Спортпрогноз" від М.С.Л.

Лотереї, які сьогодні пропонує М.С.Л., на сайті оператора діляться на п’ять умовних груп:

• "Великі виграші",
• "Миттєві лотереї",
• "Ігри на інтуїцію",
• "Офлайн лотереї"
• "Спортивні лотереї".

До перших чотирьох груп питання, у принципі, навряд чи можуть виникнути – навіть функціонал "Миттєвих лотерей" зроблено так, що їх навряд чи можна звинуватити у схожості на сервіси онлайн казино.

А от до "Спортивних лотерей", куди, зокрема, входять лотереї "Спорт прогноз" та "Віртуальна ліга", питання виникнути можуть. Надто вже нагадує "Спорт прогноз" звичайнісінький сервіс для прийняття букмекерських ставок.

Про це, зокрема, вказується у матеріалах кримінального провадження №72023000500000088, доступних у ЄДРСР, яке ми вже згадували у контексті УНЛ. Тут йдеться про те, що сайт компанії М.С.Л., а саме розділ, який стосується лотереї "Спортпрогноз 100+", міг надавати букмекерскі послуги.

"Відповідно до висновку експертів № 281/1-22/24 від 30.07.2024, проведеної комісійної судово комп`ютерно-технічної експертизи, сторінка за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 яка відповідає домену "ОСОБА_13 " та представляє собою сторінку вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_5 надає доступ до казино в мережі Інтернет. Сторінка за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6, що здійснює перенаправлення на сторінку за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7, які відповідають домену "msl.ua" та представляють собою сторінки вебсайту http://msl.ua/ надає доступ до букмекерської діяльності та казино в мережі Інтернет", — йдеться, зокрема, у матеріалах судової справи.

Зауважимо, що сама М.С.Л. заперечує, що її спортивні лотереї є букмекерством. Про це, зокрема, йдеться у нещодавньому дописі на сайті компанії.

"Щодо ставок на спорт, то в лотерейному портфелі компанії дійсно є дві державні лотереї тото: "Спортпрогноз", яка проводиться ще з 1987 року, та "Спортпрогноз 100+", яка проводиться кілька років. Під час проведення кожної з цих державних лотерей їх учасники повинні вгадати результат тієї чи іншої спортивної події. Проведення державних лотерей тото прямо передбачено Законом України "Про державні лотереї в Україні". Так, відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 цього закону, лотерея тото — тиражна лотерея, результат розіграшу якої визначається залежно від вгадування гравцем попередньо невідомого результату спортивних подій, на результат яких гравець та/або оператор лотереї не мають можливості вплинути. При проведенні лотерей тото забороняється використання коефіцієнтів", — зазначено у повідомленні М.С.Л.

Також про це М.С.Л. говорить у своїй відповіді на запит "Телеграфу", де редакція просила прокоментувати закиди в організації грального бізнесу та букмекерства, що нещодавно висунула деяким оператором лотерей Антикорупційна група при ПлейСіті (змісту і причин такої заяви ми торкнемося нижче, — ред.).

До речі, в Мережі можна знайти чимало архівних посилань на іншу "лотерею" М.С.Л. - "Спортліга", яку багато сайтів, що оглядали ставки на спорт, позиціонували як букмекерський сервіс.

З вересня 2020 року, тобто через 2 місяці після набуття чинності в Україні закону про азартні ігри, діяльність "Спортліги" призупинено. Як повідомляла сама М.С.Л. – "для вдосконалення та приведення до норм чинного законодавства України". Тобто, виходить, що до прийняття закону, цей букмекерсько-лотерейний сервіс М.С.Л. вважався прийнятним, а після – сама компанія його стала вважати таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

І ще одна деталь. У минулій статті ми писали про те, що у серпні 2024 року на підставі листа Бюро економічної безпеки розпорядженням №675/2480 Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) було заблоковано основні сайти УНЛ (unl.ua/uk) та М.С.Л. (msl.ua). Згодом, у листопаді 2024 року, НЦУ видав ще одне розпорядження, № 914/2719, цього разу на підставі листа СБУ, яким заблокував інші доменні імена операторів — unl.com.ua та msl.com.ua.

Так от – якщо УНЛ через суд змогла добитися розблокування хоча б домену unl.ua/uk, і НЦУ щодо цього домену розпорядження скасував, то щодо М.С.Л. такої інформації немає. Під час підготовки матеріалу вдалося знайти єдине судове рішення щодо доменів М.С.Л., яким суд залишив без руху позовну заяву оператора через недодержання вимог. Тобто, сьогодні взагалі не зрозуміло, як М.С.Л. може проводити якусь лотерейну діяльність через обидва свої домени — msl.ua та msl.com.ua, якщо вони наразі вони мають вважатися заблокованими.

До речі, ми поцікавилися у БЕБ щодо поточного стану розслідування про можливу причетність як М.С.Л., так і двох інших лотерейних операторів до організації незаконного грального бізнесу. Але у БЕБ, посилаючись на ст.222 КПК (Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, — ред.) на жаль відмовилися надавати інформацію.

Російські гроші, визнані судом законними санкції та Гетманцев у засновниках — про що розповідає непублічна історія М.С.Л.

Оператор М.С.Л. (юридична особа – Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.). отримав свою теперішню назву у 1998 році, як наступник колишнього українського державного оператора "Молодьспортлото", створеного, своєю чергою, на уламках відомої в СРСР лотереї "Спортлото".

Від початку створення засновники компанії чергувалися: різну кількість фізичних осіб у засновниках періодично змінювали компанії "ABO HOLDINGS LIMITED" (Кіпр) з ТОВ "ОЛІМПІК ТРЕЙДІНГ", (Україна).

У 2006 році, згідно з даними YouControl, чисельність засновників зменшилася лише до двох:

• Георгій Ложенко (з 1998 року по 2020 вважався офіційним керівником компанії).
• Данило Гетманцев – теперішній народний депутат і голова податкового комітету Верховної Ради (став співзасновником у 2006 році на певний період).

У 2015 році М.С.Л. (а разом з ним ще один оператор Патріот) на кілька років потрапила під санкції РНБО, начебто через зв’язки з російським бізнесом. Компанія усіляко намагалася довести, що не має прямого відношення до Росії, про це неодноразово наголошував її тодішній президент Георгій Ложенко. Та аж так активно, що в одному з інтерв’ю проговорився – російські гроші, нехай кредитні, в М.С.Л. все ж були присутні.

"У 2009 році було вирішено, що компанія має набирати обертів. Зрозуміло, що для цього були потрібні додаткові інвестиції, кредити. Ми їх знайшли через залучення коштів, вірніше – інвестиційного фонду "Альфа Кепітал Партнерс" (до 2014 року – інвестиційний підрозділ "Альфа Груп" Михайла Фрідмана, Германа Хана та Олексія Кузьмичова — ред.). Хочу наголосити: залучення коштів – це не купівля-продаж власності. То справді був класичний приклад залучення кредитних коштів. Ми і зараз маємо якісь гроші "Альфа-Банку" (на момент виходу інтерв’ю - переважно російського, — ред.). Але до чого тут власність?", — розповідав Ложенко в інтерв’ю виданню "Апостроф" у квітні 2017 року.

Хай там як, санкції з компанії у 2018 році зняли. М.С.Л. кілька років судилася з президентом України, стверджуючи, що відповідні положення Указу президента про внесення її до санкційного списку є протиправними і наполягала на їх скасуванні. У серпні 2024 року Верховний суд остаточно відмовив М.С.Л. у задоволенні позову (тобто, фактично визнав, що санкції щодо компанії протягом 2015-2018 років діяли правомірно).

Щодо поточної власності, то станом на квітень 2025 року засновниками ТОВ "М.С.Л." вказано кіпрський офшор "ЕВОЛОТ ЛІМІТЕД", а кінцевими бенефіціарними власниками четверо фізичних осіб:

• Косогов Юрій Миколайович,
• Кухар Ярослав Васильович,
• Ложенко Георгій Олександрович,
• Полосенко Олена Георгіївна (донька Георгія Ложенка)

Що відомо про лотерею Патріот

ПрАТ "Патріот" — найменш помітна на ринку поміж інших операторів. Діяльність компанії розпочалася у 1997 році. Як і М.С.Л., "Патріот" має "радянське коріння" у вигляді лотереї Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту (ДТСААФ).

Сервіс YouControl показує першими засновниками компанії ТОВ ВО "УКРАГРОЕКСIМ" та ТОВ "ВКОМ". У 2000 році серед засновників згадується "Товариство сприяння обороні України", а у 2007 — ЗАТ "Українські Лотереї", компанія, яка була пов’язана з холдингом "Приват".

З 2008 по 2015 рік про бенефіціарів ПрАТ "Патріот" в публічних реєстрах лише зазначено, що це "акціонери згідно реєстру акціонерів", але з сюжету "Наші гроші" відомо, що десь у цей період її власником був російський бізнесмен Олег Бойко через кіпрську "Cehriba Investments Limited", котра входила до холдингу "Фінстар". Бойко, до речі, одночасно був засновником лотереї "Побєда" в РФ, прибутки від якої йшли на підтримку російської армії.

Після виходу сюжету в ПрАТ "Патріот" офіційно підтвердили, що Бойко був серед засновників, але зазначили: "з літа 2014 року ми не маємо ніякого відношення до колишніх власників компанії, зокрема Олега Бойка і холдингу Finstar".

У 2016-2018 роках "Патріот" перебував під санкціями, начебто за зв’язки з російським бізнесом.

Зараз на офіційному сайті компанії ukrloto.com у розділі "структура власності" вказано, що станом на 31.12.2024 засновником ПрАТ "Патріот" є ANDALIDI INVEST LTD (Сполучене Королівство) а бенефіціаром 100% і директором цієї фірми – Сокол Валерій Павлович. З офіційних документів компанії також відомо, що у травні 2025 року акціонер зменшив статутний капітал ПрАТ "Патріот" з 90 до 30 млн грн шляхом зменшення втричі номінальної вартості акцій.

"Патріотичні" лотереї

Патріот – єдиний оператор у нашому списку, який наразі фактично не має на своєму сайті "активних" електронних лотерей. Хоча дві з них ("ДЕСЯТЬ ЗІРОК" та "П’ЯТДЕСЯТ НА П’ЯТДЕСЯТ") вказано, але з сайту сервіс їх розіграшу недоступний. Шість інших лотерей від оператора Патріот - "Перша Благодійна Лотерея", "Скарбничка", "Магнат", "Корсар", "Шанс Авто" та "Лідер" — це класичні паперові "стирачки" та "відривачки". В умовах кожної з них зазначено, що лотерея проводиться по 31 грудня 2026 року.

У публічному просторі даних про претензії з боку регулятора та правоохоронців до Патріоту щодо організації під виглядом лотерей грального бізнесу знайти не вдалося.

Асинхронна реакція регулятора ПлейСіті на проблеми лотерейного ринку

Проблем у сфері лотерей, які давно вимагають відповідної реакції з боку держави, передовсім – від регулятора ринку, накопичилось багато. Це зокрема:

• Незрозуміла "винятковість" у порівнянні з іншими іграми на гроші;
• Менш жорсткі вікові та рекламні вимоги;
• Недопуск до ринку жодних інших учасників, окрім трійки обраних;
• Відсутність ліцензійних умов та несплата коштів за ліцензіями;
• Можливість проводити ігри, схожі на азартні.

І от лише недавно, через кілька місяців після створення, регулятор Агентство Плей Сіті ледве не вперше вирішило публічно прокоментувати своє ставлення до цих проблем. Але зробило це досить "асинхронно" – не вустами свого голови, чи іншої уповноваженої особи регулятора, а через свій дорадчий орган – Антикорупційну експертну групу при ПлейСіті.

Наприкінці вересня експертна група опублікувала заяву під назвою "Лотерейка, яка прикидається — і заробляє", де досить прямо звинуватила двох чинних операторів держолотерей – УНЛ та МСЛ - у порушенні законодавства.

"Ми відкрили сайти МСЛ та УНЛ — і побачили наступну картину: TV-ігри, "рулетки", коефіцієнти, миттєві ставки і "футболи", які можна "вгадувати" в реальному часі. Те, що виглядає і працює як онлайн-казино, просто названо лотереєю. Але від цього воно не перестає бути гемблінгом. Такі ігри суперечать закону — зокрема, частині 10 статті 9 Закону "Про державні лотереї", яка прямо забороняє імітувати азартні ігри, особливо рулетки та гральні автомати. Проте це відбувається. Від імені "лотереї", — йдеться, зокрема, у заяві експертної групи, яку багато медіа розтиражували як заяву самого ПлейСіті.

Загалом, вибраний ПлейСіті спосіб публічної комунікації – через експертну групу, виглядає досить… цікаво. З одного боку, заяви експертної групи сприймаються, начебто, які заяви самого регулятора, або як мінімум відображають його ставлення до проблеми. З іншого боку – регулятор завжди може "з’їхати", що він ні до чого, і що це все експерти.

Ну, справді, за логікою — якщо вже регулятором зафіксовано порушення законодавства на лотерейному ринку – це мало б стати підставою для цілком конкретних дій. Якби про це, наприклад, заявив голова ПлейСіті Геннадій Новіков, то очевидним наступним кроком мало б бути відкликання у порушників ліцензій. Але ні, про це заявили лише "експерти" і тому про такі конкретні кроки у ПлейСіті поки мова не йде.

Чому ж у ПлейСіті вибрали саме такий спосіб комунікації щодо лотерей? Джерела "Телеграфу" говорять, що насправді заява експертної групи могла бути способом передати обережний "привіт" Данилу Гетманцеву, який вважається представником так званого "лотерейного лобі" (хоча сам він ці закиди й регулярно намагається спростувати).

Тут варто нагадати, що наразі між ПлейСіті та керівництвом податкового комітету Верховної ради спостерігається досить значна напруженість. Не так давно у вересні на засіданні ТСК по оподаткуванню грального бізнесу Гетманцев, який є членом цієї комісії, досить жорстко проїхався по ПлейСіті, звинувативши представників Агентства у потуранні гральному бізнесу та незапуску обіцяної давно Державної системи онлайн-моніторингу (має відстежувати усі транзакції на гральному ринку, що значно покращило б стан його прозорості, — ред.).

Вочевидь ПлейСіті мало якось відповісти. Але з огляду на "міцність" позицій Гетманцева, зробило це не прямо, а через експертів.

Схоже, що використовувати "незалежну групу" для просування власних важливих меседжів ПлейСіті збирається й надалі. Не так давно вийшла колонка одного з представників експертної групи, де він досить обережно намагається донести думку, що ПлейСіті може не вкластися у обіцяні строки розробки ДСОМ. Мовляв, дуже складне завдання, тому, якщо що — ПлейСіті у зриві строків не винне.

Нюанс згаданого способу комунікації ПлейСіті у тому, що такий підхід може вдарити і по самому ПлейСіті. Адже офіційна назва дорадчого органу при Агентстві – "Антикорупційна експертна група". Саме тому усі її заяви варто було б сприймати, перш за все, саме через антикорупційну призму.

І тоді, за логікою, звинувачення цієї експертної групи на адресу лотерей варто читати не так, що, мовляв "оператори порушують закон", а що "десь в українських органах влади є чиновники, які сприяють тому, що лотереї маскуються під гральний бізнес". Ну а де у нас зараз чиновники, які прямо відповідають за цей напрямок? Правильно, у ПлейСіті.

Лотерейний ринок – можливі напрямки "нормативної трансформації"

З огляду на описані вище проблеми, наразі очевидно, що поточні підходи до регулювання лотерейного ринку в Україні потребують змін. І тут можемо говорити про три можливі підходи до цього питання.

Перший: масштабна лотерейно-гральна законодавча реформа – перенесення регулювання лотерей у нормативне поле азартних ігор, так, як це наразі є у законодавстві багатьох розвинених країн.

За такого підходу закон "Про державні лотереї в Україні" втрачає чинність, а у законі "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" з’являється новий відповідний "лотерейний" розділ. При цьому у значній частині лотереї підпадають під загальні правила "грального законодавства", але враховуючи їх специфіку – меншу аддиктивність тощо.

Наразі, наскільки відомо "Телеграфу", така можливість якщо й обговорюється, то хіба як гіпотетичний варіант. На практиці це зробити, напевно, буде досить непросто, адже це потребуватиме значної нормативної роботи та узгоджень.

Другий підхід – зміни до самого закону "Про державні лотереї в Україні". Такі спроби вже відносно не так давно спостерігалися — у жовтні 2023 року низкою народних депутатів, серед яких, зокрема, був і Данило Гетманцев було зареєстровано законопроєкт №10101.

Тільки от, схоже, що замість того, аби "поставити лотереї на місце" — у питаннях несплати ліцензій, маскування під ігорку тощо – законопроєкт передовсім вводив для лотерей… додаткові преференції. Медіа тоді прямо писали, що Гетманцев та співавтор законопроєкту Ярослав Железняк із Мар'яною Безуглою цим законопроєктом відверто лобіюють інтереси лотерей, вводячи для них преференції у вигляді пільгової ціни на ліцензії та, фактично, перетворюють державні лотереї на казино. У результаті у лютому 2025 року цей законопроєкт було знято з розгляду.

Втім, наразі питання змін до лотерейного закону з порядку денного не знято, а навпаки з появою нового регулятора – ПлейСіті, може дістати новий імпульс. Наскільки відомо "Телеграфу", Агентство у найближчому майбутньому збирається впритул зайнятися такими змінами.

Скільки часу це може зайняти, і якими саме будуть зміни наразі не зовсім зрозуміло. Ще на початку підготовки першої частини матеріалу ми надіслали ПлейСіті запит, аби вияснити це питання, але на час виходу другої частини відповідь так і не надійшла.

Третій підхід – це ухвалення нарешті ліцензійних умов для діяльності лотерейних операторів, що має навести на ринку лотерей хоч якийсь порядок. Нагадаємо, це ті самі ліцензійні умови, які в Україні чомусь не можуть прийняти з 2013 року, і відсутність яких допомагає лотерейним оператором сьогодні не платити за ліцензії.

Наразі відомо, що ліцензійні умови для лотерей розроблено, вони проходять стадію громадського обговорення. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

У Мінцифри, яке відповідає за розробку ліцумов, обіцяють, що їх прийняття стане справжнім "перезапуском" лотерейного ринку.

"Ліцензійні умови не ухвалювалися з 2013 року. Через це весь цей час ринок працював поза наглядом регулятора і не сплачував ліцензійні платежі — держбюджет щороку втрачав десятки мільйонів гривень. Ми плануємо змінити це найближчим часом. Нові ліцензійні умови дозволять перезапустити лотерейний ринок в Україні, що забезпечить додаткові надходження до держбюджету", — каже заступник міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва, яка в міністерстві є кураторкою питань, пов’язаних з гральним бізнесом та лотереями.

За даними Мінцифри, ліцуомви передбачать, зокрема впровадження:

• Вичерпних вимог та переліку документів для отримання ліцензії оператором лотерей;
• Організаційних, технологічних та фінансових й інших стандартів роботи операторів;
• Вимог до електронних систем та звітності, а також правил розповсюдження та проведення державних лотерей.

Серед цікавих моментів ліцензійних умов, наприклад, заборона оператором користуватися будь-яким сервісом переказів коштів, окрім банківських.

"Оператору державних лотерей забороняється користуватися послугами інших, ніж банк, надавачів платіжних послуг, а саме операторів поштового зв’язку, установ електронних грошей, платіжних установ, фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, а також комерційних агентів", — йдеться у тексті проєкту ліцумов.

Втім експерти зі сфери грального бізнесу до проєкту Мінцифри ставляться скептично:

"З огляду на поточну редакцію документа, є велика вірогідність, що ці умови писались під впливом лотерейного лобі… Додатково треба розуміти, що зміни потрібно вносити й в законодавство щодо лотерей, бо вся імітація азартних ігор фактично визначена законом. Це трюк лотерейного лобі — писати ліцензійні умови на основі лотерейного законодавства, й говорити "все у відповідності до закону", — вважають, зокрема, у Всеукраїнській раді гемблінгу.

Проте варто нагадати, що в процесі громадського обговорення у текст ліцензійних умов ще можуть бути внесені зміни, і тому їх кінцевий варіант може суттєво відрізнятися від існуючого. У тому числі і в найбільш критичних моментах.

Зазначимо, що "Телеграф" планує детальніше розглянути ліцензійні умови у своїх подальших матеріалах, та отримати щодо їх положень експертні висновки. Не перемикайтеся.