Екологічна альтернатива бетону: матеріал, який майже не зустрінеш в Україні, знову набирає популярність

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 24 травня 2026, 11:27

Матеріал легкий, вогнестійкий та екологічний

У світі зростає інтерес до конопляного бетону (костробетону) — легкого матеріалу з технічних конопель, який краще утримує тепло, "дихає" та має низький вуглецевий слід. Нещодавно його офіційно дозволили використовувати у житловому будівництві в США, активно використовують у Європі і навіть в Україні.

Міжнародна рада з будівельних норм нещодавно схвалила використання конопляно-вапняних конструкцій для включення до Міжнародного житлового кодексу, пише Daily Galaxy. Ба більше, тепер доступний ще кращий варіант, завдяки використанню сучасних технологій.

Конопляний бетон — це легкий композитний матеріал, який виготовляють із конопляної костриці (дерев’янистої серцевини стебла, відомої також під назвою "луб"), вапна, води та мінеральних добавок. На відміну від класичного бетону, він не використовується як основний несучий елемент, а виконує функцію утеплення та заповнення стін.

Найчастіше матеріал застосовують у каркасних будинках: між дерев’яними стійками заливають суміш, а зверху стіни покривають вапняним тинькуванням. Однією з головних переваг конопляного бетону є його теплоізоляційна здатність. Дослідження показують, що матеріал може забезпечувати ізоляцію до 15 разів ефективнішу за традиційний бетон.

Секрет — у пористій структурі конопляної костриці. Вона дозволяє стінам "дихати", регулювати вологість у приміщенні та зменшувати тепловтрати. Матеріал також має хороші акустичні властивості та природну стійкість до цвілі.

Крім того, конопляний бетон демонструє високу вогнестійкість. У дослідженні 2025 року науковці перевіряли суміші з метакаоліном та золою-винесенням. Обидва варіанти самозагасали під час випробувань відкритим полум’ям і краще витримували високі температури.

Конопляний бетон/ Фото: Hempitecture /Hempitecture

Матеріал, який поглинає вуглекислий газ

Конопляний бетон привертає увагу ще й як матеріал із низьким вуглецевим слідом. Промислові коноплі активно поглинають вуглекислий газ під час росту. Один гектар посівів може увібрати до 10 тонн CO₂ за сезон. Для порівняння, коноплі виробляють більше біомаси за рік, ніж 50-річний ліс.

Після використання у будівництві вуглець продовжує залишатися "замкненим" усередині матеріалу протягом десятиліть. А вапно у складі суміші з часом проходить процес карбонізації — фактично перетворюється на камінь, додатково поглинаючи CO₂ з атмосфери.

Чому матеріал був під забороною

Лідером у використанні конопляного бетону залишається Європа. Технологію застосовують у Франції, Бельгії, Німеччині тощо. Попри екологічні переваги, розвиток конопляного будівництва в деяких країнах десятиліттями стримувався через законодавчі обмеження. У США промислові коноплі майже 90 років фактично прирівнювали до наркотичних рослин. Лише після ухвалення Farm Bill у 2018 році технічні коноплі офіційно відокремили від марихуани.

Схожа ситуація була й в Україні. У радянські часи культуру почали жорстко обмежувати після підписання міжнародних антинаркотичних конвенцій. І так тривало й в часи незалежності, хоча саме українські науковці ще у 90-х першими вивели безнаркотичні сорти технічних конопель.

До 2012 року вирощування культури в Україні супроводжувалося жорсткими вимогами: поля мали цілодобово охоронятися, а посіви не можна було розміщувати поблизу населених пунктів чи доріг. Через це площі посівів скоротилися до історичного мінімуму. Після пом’якшення правил галузь почала поступово відроджуватися.

Важливо розуміти, що використання костриці конопель було традиційним для України — її додавали при обмазуванні хат, а на півдні висушена серцевина коноплі була частиною вальків — саманної цегли з глини, соломи та піску.

Процес будівництва з конопляного бетону/ Фото: Hempire UA /Hempire UA

Головна проблема — виробництво

Попри переваги, конопляний бетон поки не став масовим матеріалом. Однією з головних проблем залишається нестача переробної інфраструктури.

Для виробництва потрібні спеціальні декортикатори — машини, які відділяють волокна від внутрішньої частини стебла. У багатьох країнах таких підприємств досі недостатньо, через що матеріал часто доводиться імпортувати.

Ще одна складність — трудомісткий монтаж. Традиційно суміш вручну утрамбовують у дерев’яні форми навколо каркаса будинку. Проте важливо — формувати будматеріал можна будь-якої форми, а опалубку можна знімати усього за 30 хвилин після заповнення матеріалом.

Як виглядає матеріал в опалубці/ Фото: ukrainer.net /ukrainer.net

Раніше "Телеграф" розповідав про зростання популярності серветок з мікрофібри на заміну традиційним. Це не тільки економить кошти, а й корисно для довкілля.