Виводити з тіні чи облишити? Що в Раді кажуть про 2 млн чоловіків, що переховуються від мобілізації

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 25 травня 2026, 15:35

Пропонуються легальні механізми замість хабарів та "сірих" схем

У владі по-різному оцінюють ідею повернення близько 2 мільйонів чоловіків, які не оновили військові дані, до офіційної економіки або війська. Частина депутатів підтримує запровадження гнучких механізмів економічного бронювання. Інші ж попереджають, що підвищення вимог до зарплат для бронювання може стати додатковим навантаженням для бізнесу, а головною проблемою залишається відсутність довіри для виходу "з тіні".

Напередодні міністр економіки Олексій Соболев заявив, що уряд готує механізм для повернення в економіку або сили оборони чоловіків, які фактично "ховаються" від мобілізації. За його словами, під час воєнного стану людина має або офіційно працювати та сплачувати податки, або служити. "Телеграф" спитав у нардепів, чи реально мотивувати цих громадян до "білого" працевлаштування.

Потрібне економічне бронювання з особливим підходом

Нардеп фракції "Слуга народу" Олексій Мовчан вважає, що люди, які бояться мобілізації, уникають не просто служби, а й будь-якої взаємодії з державою. На його думку, потрібен диверсифікований підхід, щоб залучити їх до офіційного сектору зайнятості — бо наразі уряд застосовує для цього недостатньо механізмів.

"Ще роки два тому ми в комітеті розробили законопроєкт про економічне бронювання для того, щоби це був спрощений якийсь механізм, щоб люди не боялися, могли бронюватися простіше, за принципом якби, що ти працюєш і платиш податки, і платиш відповідну суму грошей державі за те, що вона тебе бронює. Сам уряд це тоді не підтримав", — наголошує Мовчан.

Багато хто просто, вибачте, бере і дає хабарі там ТЦК, комусь іще, ВЛК, робить інвалідність. А це гроші, які можна було б не хабарями, а офіційними платежами давати державі. Тобто має бути диверсифікований підхід.

І тут треба не боятися, в принципі, ідеї економічного бронювання, а розбиратися по конкретних категоріях зайнятих або тих, хто ухиляється, і яким чином можна які галузі перекривати.

Водночас він акцентував, що нещодавно уряд вирішив підняти зарплату, необхідну для збереження критичності. Нагадаємо, йдеться підвищення з липня вимоги до середньої зарплати на підприємстві з 21 618 грн (2,5 мінімальні зарплати) до 25 941 грн (3 мінімальні зарплати). На думку Мовчана, це не сильно вплине на кількість заброньованих, адже підвищення майже на рівні інфляції. "Якщо ми кажемо, що треба платити військовим багато, то тоді і бронюємо тих, кому платять в середньому багато. І це змушує роботодавців ділитися своїми доходами із працівниками, що є непогано для економіки", — зауважив парламентарій. При цьому потрібно розуміти специфіку підприємств.

"Коли ми говоримо про комунальний сектор економіки — теплокомуненерго, водоканали — то навіть якщо там платитимуть мінімальні зарплати, ми не можемо просто мобілізувати цих людей. Бо це критичні об’єкти для забезпечення функціонування міст і громад, зокрема тих, де розташовані військові частини. А коли ми говоримо про бізнес, там можуть бути інші умови, ніж на водоканалі. Тобто має бути диверсифікований підхід", — пояснює свою думку Мовчан.

Більші вимоги не виведуть з тіні — потрібна довіра до держави

Народний депутат тієї ж фракції Богдан Кицак навпаки, вважає, що підвищення вимог до зарплати стане фінансовим навантаженням. Він наголосив — ситуативні дії уряду можуть мати не дуже прогнозовані результати. "Щодо бронювання, де підіймається кількість мінімальних заробітних плат, які повинні бути для працівників, які заброньовані — це суттєве буде фінансове навантаження на компанії, не говорячи вже там про мікро-малий бізнес, і піднімаючись до середніх і великих компаній, які будуть суттєво навантажені", — каже Кицак.

За його словами, при прийнятті цього рішення не було консультацій із комітетами: "Відповідальність політична буде в нас розподілена і між парламентом, і між урядом, і парламент відповідальний за дії уряду. Тому тут, звичайно, що не хотілося, щоб уряд з таких питань приймав якісь одноосібні рішення, попередньо не проконсультувавшись із профільними комітетами".

Ці 2 млн чоловіків, які знаходяться вдома, вони все ж таки працюють на економіку, просто на тіньову або ж сіру, вважає Кицак, адже вони продовжують бути активними економічними суб'єктами, отримувати та надавати послуги та витрачати кошти всередині держави: "Чисто з економічної точки зору набагато вигідніше, коли вони легалізуються, тому що кошти від податків вони будуть спрямовуватися на інші соціальні програми або будь-які інші важливі речі, зокрема і фінансування Сил безпеки і оборони". І тут є питання — немає пропрацьованого механізму повернути людей.

За цей весь час ні від уряду, ну, ні від жодних інституцій, міжнародних, громадських, українських організацій, не було сформульовано якийсь механізм, який би дав би можливість, або був би достатнім стимулом, чому такі люди повинні вийти на ринок праці, легалізуватися і власне працювати на білу економіку в Україні.

Складність в тому, що корупційні та інші скандали не сприяють тому, щоб люди мали високий рівень довіри до держави. Наразі немає передумов, щоб це змінити, вважає Кицак.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в Україні заброньовано понад 1,3 млн чоловіків. Перелік підприємств переглядається кожні 6-9 місяців.