Україна вже визначила цілі в Білорусі: що може опинитися під ударом

Українські ударні засоби здатні покривати всю територію країни

Україна вже визначила сотні потенційних цілей на території Білорусі на випадок прямого вступу режиму Олександра Лукашенка у війну на боці Росії. "Телеграф" запитав у експерта, які саме об'єкти могли потрапити до цього списку. Серед варіантів — російські військові об'єкти, арсенали, логістичні вузли та підприємства, що працюють на ВПК.

Експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобальних досліджень "Стратегія XXI" Михайло Гончар виділив кілька рівнів, які об'єкти могли б стати цілями. Він наголосив, що українські ударні засоби покривають всю територію Білорусі за тактико-технічними характеристиками. Водночас, першочергово ціллю міг би стати південь Білорусі.

"Умовно Гомель, Річиця, Лунинець, Пінськ, Брест. Все те, що знаходиться в зоні тактичної глибини, десь 50-80 кілометрів від кордону нашого. Це може бути аналог того, що зараз сили оборони України роблять по Приазов’ю від Маріуполя до Джанкоя", — зазначив Гончар.

Арсенали, бази та військова інфраструктура

За словами експерта, першими цілями могли б стати об'єкти, пов'язані з військовими базами та арсеналами, якими користуються як білоруські, так і російські військові.

Серед них Гончар назвав:

• базу боєприпасів в Осиповичах
• арсенал Бронна Гора
• центр зберігання матеріально-технічного забезпечення в Лепельському районі
• базу в Обуз-Лісновському районі
• Барановичі.

Окремо експерт виділив російські військові об'єкти на території Білорусі. Формально, їх два.

Після 2022 року російська військова присутність не обмежується тільки цими двома об'єктами. Як пояснив Гончар, це також аеродром Зябровка в Гомельській області, який використовується для російської авіації, установок ППО С-300, С-400 тощо. В Осиповичах є центр ядерної інфраструктури білоруської і реально російської.

Заводи, що працюють на ВПК

Ще одним блоком потенційних цілей могли б стати білоруські підприємства, продукція яких використовується російською та білоруською оборонною промисловістю.

"Наприклад, завод "Пеленг", виробник оптико-електронних систем, тепловізійні приціли, різні системи наведення, космічну оптику і так далі. Після 2022 року вони практично працюють на Росії. "Інтеграл" – це провідний білоруський такий виробник мікроелектроніки, мікросхеми різні, подвійне призначення, але використовується продукція в ракетах, безпілотниках. І якраз з минулого року він надзвичайно розширив виробництво по російським замовленням. Відомий виробник оптики, різної оптики, починаючи від побутового призначення, але особливо військового, прицільні системи – це "БілОМО, білоруське оптико-механічне об'єднання. "Агат" — розробка автоматизованих систем управління військами, зв'язку та РЕБ", — перераховує Гончар.

За його словами, навіть формально цивільні підприємства можуть мати критичне значення для ВПК. Наприклад — МАЗ чи Мінський завод колісних тягачів – МЗКТ. Окрім своєї цивільної продукції, МЗКТ виробляє важкі колісні шасі для російських ракетних комплексів ("Іскандерів", "Тополь-М") тощо, а МАЗ — військові вантажівки, тягачі, шасі для "Градів". Окремо експерт назвав підприємства, пов’язані з ремонтом авіації, виробництвом РЕБ та ракетних систем.

Нафтопереробка, хімія та логістика

Серед потенційних цілей експерт також згадав об'єкти нафтохімічної та хімічної промисловості.

"Це не тільки відомі Мозирські і Полицькі нафтопереробні заводи, і, відповідно, інфраструктура постачання сирої нафти по системі, там, "Гоміль-Транснефть-Дружба", і "Полицьк-Транснефть-Дружба". Туди ж входить і "Гродно-Азот", який начебто цивільний комбінат, але практично виробляє компоненти вибухових речовин", — пояснює експерт.

Сюди ж можна віднести і виробництва калійних добрив, які приносять валютний прибуток Білорусі, важка промисловість, зокрема Білоруський металургійний завод, виробництва мінеральних добрив. Є також заводи, що виробляють хімічне волокно, наприклад Могильовхімволокно, Світлогорськхімволокно, БелШина, яка виробляє шини для військових, спецхімія чи композитні матеріалів. Серед можливих цілей також — основні логістичні центри, які обслуговують зовнішню торгівлю.

"Це використовується зараз для різного роду тіньових потоків, імпорту, ввезення в інтересах Росії різного роду продукції, через підставні фірми, що ось таким напівлегальним способом йде через Білорусь. Відповідно, є низка логістичних центрів, які обслуговують все це. Починаючи з логістичного термінала в районі Бреста, є той же Мінський логістичний вузол", — каже Гончар, проте наголошує — йдеться про виключно вибірковий підхід, адже це цивільні об'єкти.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Україна посилила захист з півночі на випадок загрози з боку Білорусі. Зокрема йдеться про кілька прикордонних областепй.