Провал закону про порно: проти голосували 5 нардепів, одного з них ловили на гарячому

Серед противників — депутати від "Слуги народу", "Батьківщини" та групи "Відновлення України"

Верховна Рада не підтримала законопроєкт про декриміналізацію порно: за нього не вистачило голосів — "за" висловилися 207 депутатів, ще 5 були проти.

Нардеп Ярослав Железняк різко розкритикував позицію частини парламенту, заявивши, що "2026-й рік, а більшість Ради досі підтримала б методи середньовічної інквізиції", а також поставив питання про те, "що божественного в тому, щоб жінку відправити у в’язницю за власне фото". "Телеграф" розібрався, хто голосував проти.

Євген Петруняк, фракція "СЛУГА НАРОДУ"

Євген Петруняк — народний депутат від партії "Слуга народу", юрист та член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Останніми роками його ім’я неодноразово фігурувало у скандалах: НАЗК виявило у деклараціях депутата недостовірні дані на 3,6 млн грн, зокрема незадекларовані 100 тисяч доларів від продажу будинку та неточності щодо майна в Іспанії. Також розголосу набула покупка ним елітних авто.

Окрему увагу медіа Петруняк привернув через "інтимні" курйози у Верховній Раді. У 2020 році під час прямої трансляції засідання журналісти зафіксували, як депутат переглядав у телефоні фото оголених жінок. А вже у 2021 кореспонденти помітили на його смартфоні чат із мемами сексуального характеру та відео з напівоголеною дівчиною.

Павло Халімон, фракція "СЛУГА НАРОДУ"

Павло Халімон — підприємець, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. У 2023 журналісти виявили, що влітку 2022 року Халімон став фактичним власником елітного маєтку на Печерських пагорбах у Києві. Нерухомість була офіційно зареєстрована на іншу особу, проте журналісти зафіксували постійне проживання нардепа в цьому будинку. Через цей скандал Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг його способу життя, а Давид Арахамія оголосив про його звільнення з посади заступника голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді.

Артем Культенко, фракція "СЛУГА НАРОДУ"

Нардеп Артем Культенко — підприємець, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ. До походу в політику Культенко займався бізнесом у сфері карв'ярень та кіосків (МАФів) у Києві. Його пов'язували його з Романом Солодким — колишнім членом "Партії регіонів". У НАЗК в 2022 році були питання до активів у його декларації. Також він випускник Київської духовної семінарії РПЦ, а у квітні 2024 року Культенко фігурував у розслідуванні "Bihus.info" про мережу, яка, за даними журналістів, протидіяла забороні УПЦ МП.

Олексій Кучеренко, фракція Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"

Олексій Кучеренко, окрім того що нардеп, був раніше міністром з питань житлово-комунального господарства та балотувався в мери Києва. В 2020 році стало відомо, що він не вказав ні в одній декларації "Гермес Ассет Менеджмент", яка засвітилася в розслідуванні про розкрадання банківських коштів в особливо великих розмірах. З цікавого — в 2020 році між Кучеренком та народним депутатом від "Слуги народу" Максимом Ткаченком сталась сварка, в ході якої вони обзивали один одного. Закінчилось поданням заяви до поліції.

Анатолій Бурміч, депутатська група "Відновлення України" у Верховній Раді України

Анатолій Бурміч — колишній співробітник СБУ, член Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики. У 2004 році очолював українську делегацію у Відні та був обраний першим заступником голови Комісії ООН з наркотичних засобів. У Верховну Раду пройшов від "Опозиційна платформа — За життя" (ОПЗЖ), яку пізніше заборонили. Його включили до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань фортифікацій та дронів. Це викликало гучний скандал, оскільки депутат неодноразово повторював тези російської пропаганди та звинувачував США у війні вже після початку вторгнення. У 2025 році він скаржився на низку зарплату.

Водночас, "Телеграф" повідомляв, що Верховній Раді напередодні вистачило голосів, щоб встановити в Україні нове свято. У вересні визначатимемо День української музики.