Голубовська: Україна не готова до нових епідемій, а ВЛК потребують негайної реформи

В Києві встановили нові загрозливі діагнози, каже відома інфекціоністка

Міграційна політика української держави без паралельного епідемічного контролю може нести серйозні ризики. Про це в бліцінтерв'ю "Телеграфу" розповіла відомий лікар-інфекціоніст, професор Ольга Голубовська.

Які хвороби можуть привезти в Україну мігранти та чи можливо реформувати ВЛК, щоб у війську не опинялися наркозалежні? Про це – далі в інтерв'ю.

– Ольго Анатоліївно, раніше Ви попереджали, що без інфекційного контролю поява в Україні мігрантів з інших країн може нести для нас загрози. Поясніть, чи у нас є взагалі такий контроль?

– Тут справа навіть не в інфекційному контролі, а взагалі в системі епідеміологічного нагляду. Тобто повинна бути система.

– Її у нас нема?

– Все тримається на спеціалістах, а хаотичні реформи знищують найкращих спеціалістів. Коли людина хворіє – їй потрібен грамотний фахівець і це стосується її особисто. Система біобезпеки стосується життя мільйонів людей.

Звичайно, я не вважаю, що ми на порозі величезної катастрофи через мігрантів і всім варто лякатися. Однак міграційні потоки дійсно є загрозливими. Люди ж переміщуються між країнами разом з переносниками збудників інфекційних хвороб. Крім того, впливає і зміна клімату. Тому повинні бути навчання фахівців, визначення стратегічних викликів. А це робота держави.

– Ну, певно, МОЗ в діалозі з вашою асоціацією інфекціоністів, хіба ж ні?

– Діалогу і нормальної співпраці нема. Тому єдине, що ми можемо зробити, це навчати лікарів всіх спеціальностей, адже всі повинні знати, що і звідки мігрант може привезти, вивчаємо медицину подорожей. Весь епіднагляд починається з діагнозу, який ставить лікар. А якщо лікар навіть не чув, наприклад, про таке захворювання як чікунгунья (гостра інфекційна хвороба вірусної природи. — Ред.) то він ніколи в житті не поставить цей діагноз. І у нас недостатня увага приділяється цьому напряму.

– Які ж конкретно хвороби можуть завезти мігранти в Україну? Чи вже завезли?

– Декілька лікувальних закладів, в тому числі, Олександрівська лікарня Києва, вже встановили діагноз чікунгунья людям, які повернулися. А специфічних симптомів у хвороби нема. Тому треба запідозрити, відправити аналізи і отримати підтвердження. Але це можуть робити тільки одиниці закладів в Україні. Та це ж не означає, що люди не привозять ці інфекції.

З гарячкою денге (гостра інфекційна хвороба, яка схильна до епідемічного поширення. — Ред.) інфекціоністи вже знайомі. Ми багато навчань проводили. Та повинна бути більша інтеграція з державними інституціями, які приймають рішення.

– Зараз активно порушують тему розбронювання цивільних медиків, щоб замістити ними посади в ЗСУ. Бачите тут проблему?

– Звичайно. Тут проблематика саме у відтоці кадрів, а це шалена проблема. Чому люди взагалі тримаються за медицину? Бо це дуже цікава, благородна спеціальність. Але не може держава постійно спиратися лише на самовіддану працю лікарів, медсестер. Чомусь суспільство вирішило, що медики повинні бути найкращими в цьому деморалізованому суспільстві. А так не буває.

Особливо страждають невідкладні й екстрені служби, де нема великих грошей і лікарі працюють з найтяжчими та найнебезпечнішими хворими. Яку можна очікувати віддачу від людей, які отримують зарплату нижче, аніж у двірників, хоча я з повагою ставлюсь до всіх спеціальностей (згідно державної "мінімальної планки", після сплати податків ставка лікаря становить 26,9 тис. грн, а середнього персоналу 19,2 тис., — Ред.)

– Ми всі знаємо про скандальну ситуацію з наркозалежними, які потрапляли на службу в ЗСУ. На вашу думку, тут проблема саме у військово-лікарських комісіях, які визнають таких людей придатними? І якщо так, то чи є у вас рецепт реформ ВЛК?

– Однозначно можу сказати: те, що робиться з ВЛК, ТЦК, — не може робитися без відома вищих державних чиновників. Відкриваєш будь-який гаджет і бачиш крики про допомогу від родичів, хтось там на ШВЛ після ТЦК… Ця тенденція в період повномасштабної війни вибухонебезпечна, та я впевнена, що ситуацію можна змінити. В період війни у людей потрібно формувати любов до держави.