Реформа ВЛК назріла: які зміни потрібні для комісій після резонансного вбивства

Резонансна справа мобілізованого з інвалідністю через психічний розлад Богдана Кошеля, якого засудили до довічного за вбивство двох військових, вкотре викликає чимало питань не тільки до судової системи, а й до роботи ВЛК. Чому комісія визнає таких людей придатними та як взагалі реформувати цю систему.

"Телеграф" звернувся до нардепів Верховної Ради, аби отримати відповіді. Як зазначила членкиня комітету з нацбезпеки, народна депутатка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз, випадок з Кошелем — це свідчення системної проблеми військово-лікарської експертизи.

— Під час війни держава потребує мобілізаційного ресурсу, але до війська не можуть потрапляти люди, стан яких створює загрозу для них самих, побратимів чи підрозділу. Якщо особа з серйозними психічними розладами визнається придатною, це означає, що система оцінює людину формально, а не по суті.

Ключові проблеми — перевантаженість ВЛК, формальний підхід до оглядів, недостатній психіатричний скринінг, слабкий доступ до медичних даних і відсутність реальної відповідальності за помилкові висновки.

Потрібні обов’язковий поглиблений психологічний та психіатричний відбір у ризикових випадках, цифровий доступ до медичної історії, незалежна перевірка спірних рішень і персональна відповідальність за грубу недбалість.

Військо має отримувати не "придатних на папері", а людей, які реально можуть служити без загрози для себе та інших. Реформа ВЛК — це питання безпеки, боєздатності армії і довіри до мобілізаційної системи.

ВЛК потребує реформування, а лікарі в комісії — підвищення кваліфікації

— Як можливо і що треба, щоб реформувати ВЛК?

— Я розумію, що нашому війську потрібне поповнення. Вважаю мобілізацію законною. Звісно, бувають якісь як винятки незаконні дії з боку ТЦК, але це все-таки винятки, а не правило. І кожен цей випадок треба розглядати та карати безпосередньо тих учасників, які в підсумку привели до якихось порушень. Якщо говорити стосовно фізичного і психічного стану, то тут варто оцінювати такі речі, — каже Яна Зінкевич, народна депутатка України IX скликання, секретар Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації та командирка медичного батальйону "Госпітальєри".

— По-перше, дійсно могло бути неправильне оцінювання з боку ТЦК. Другий варіант — хвороба психічна проявлялася помірно і на огляді не була виявлена. Таке теж буває. На це треба зважати.

Далі треба зважати, що мобілізація дуже потрібна. Однак зараз знижений ценз по рівню здоров'я загалом кожного громадянина, який може бути мобілізований. Зокрема й по деяких психічних захворюваннях людину признають або умовно, або повно дієздатною і спроможною до роботи.

Тобто є певні види психічних захворювань, які оцінюються як не потенційно небезпечні і людина може проходити службу, зокрема у тилу. Тобто таке теж буває. Треба кожен випадок розглядати окремо, але треба зважати, що також є певною мірою відповідальність на безпосередніх командирах, куди прийшов цей боєць.

Тобто потрібно спілкуватися зі своїми підлеглими, не так, що кожен бачить свого підлеглого раз в місяць. Адже все-таки XXI століття, на жаль, психічних порушень досить багато.

Вони є як і цивільні, так і військові, а військова служба — це серйозний стрес, це випробування, це ризик, тому що людина, яка боїться, наприклад, за своє життя і здоров'я, вона себе може поводити не зовсім адекватно і не зовсім коректно. Тому тут має бути комплексна підтримка і взаємодія, як і підрозділу, в якій людина прибуває, так і служби ТЦК.

Кожен на своєму місці має досконало виконувати свої посадові обов'язки і для того, щоб таких ситуацій уникати і щоб таке більше не повторювалось. Це надзвичайно важливо і це мають розуміти всі військовослужбовці. Це серйозна відповідальність.

— Зараз багато кажуть, що назріло реформування ВЛК. Чи дійсно те, що відбувається — це проблема самої ВЛК, чи все ж таки наказу №402 про військово-лікарську експертизу?

— Мені здається, це комплексне питання, тому що порушення є і треба обов'язково розглядати кожну проблему детально. Плюс до всього, ще є досить низька кваліфікація лікарів, тому що одне діло — лікарі, які працюють, наприклад, у військовому госпіталі, та цивільні лікарі, які бачать пацієнтів щодня, їх лікують, бачать різні прояви хвороб тощо.

А друге, люди, які виконують свої функції більш в юридичній площині, які не настільки хороші і якісні спеціалісти. Тому, мабуть, окрім реформування, було б добре проходити підвищення кваліфікації або вводити окреме навчання саме для працівників ВЛК, бо так, як є зараз, — нікуди не годиться.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в ТЦК пояснили, що мають та не мають права робити військові під час оповіщення.