"Держава самотужки не витягне": скільки насправді коштує будівництво укриттів

Проблему укриттів в Україні вирішити не так і просто

Будівництво захисних укриттів в Україні є спільною відповідальністю держави, громад та міст. Адже вартість облаштування одного підземного укриття на 500 осіб може коштувати від 100 до 200 мільйонів гривень.

Про це голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин розповів в інтерв'ю Radio NV. Він наголосив, що держава самотужки не може закрити такі великі витрати.

За його словами, будівельні роботи щодо містких підземних укриттів потрібно виконувати у тісній координації. Водночас потрібно масштабувати практику будівництва невеликих модульних бетонних укриттів.

"Спільна відповідальність. Зрозуміло, що це спільна відповідальність. Іноді ми бачимо те, що органи місцевого самоврядування не допрацьовують в плані пріоритетів, бо все це потребує достатньо великого фінансування. І держава теж не може повністю забезпечити ці потреби, бо це просто ми повинні розуміти, що це сотні і сотні мільярдів гривень для того, щоб побудувати системи підземних укриттів у всіх громадах, які точно зроблять неможливим ті втрати, які, на жаль, на сьогодні є. Але ми бачимо достатньо багато прикладів, коли міста і області беруть відповідальність і будують ці укриття", — розповів Сухомлин.

Зокрема, за його словами, це Запоріжжя, Харків, Херсон. Там великі об'єми будівельних робіт по укриттях.

"Це десятки підземних шкіл, які слугують, в тому числі і укриттями, і багато інших прикладів, коли такі проєкти реалізуються. Велике укриття, от розмір підземної школи, яка може прийняти приблизно 500 людей, це вартість такого укриття від 100 до 200 млн залежно від того обладнання додаткове, яке має там бути. Це може бути там, якщо школа, це необхідне обладнання для школи. Таких укриттів от порахуйте, 500 людей може укритися в такому укритті. А, наприклад, місто Запоріжжя, 350-400 тисяч людей. Яка кількість укриттів, якщо будувати з нуля, потрібна? Тому в таких умовах, в якій ми сьогодні знаходимося, це майже неможливо зробити. Тут потрібно об'єктивно казати правду", — зазначив Сухомлин.

Водночас він наголосив, що в Харкові, Дніпрі та інших містах будуються невеликі мобільні укриття — бетонні споруди, в яких може розміститися 10-15 людей. І такі рішення потрібно масштабувати.

"В усякім разі це є сенс масштабувати. Це може врятувати не одне життя. І ми, як Агентство маємо експертизу саме з фізичного захисту від "шахедів" і від ракет. Бо ми будуємо по всій країні, в тому числі і в Києві, дуже велику кількість захисних споруд. Це стосується переважно об'єктів енергетики, об'єктів водоканалів. І ми розуміємо, як вони працюють. Ті укриття бетонні, про які ми говоримо, можуть захистити від непрямого влучання шахеда і то, якщо він паде не поруч з цим укриттям, бо уламки мають достатньо велику прибивну силу. І це укриття теж не гарантує те, що воно надійно захищає людей", — сказав Сухомлин.

На його думку, потрібно переходити на підземні, в тому числі модульні укриття. За його словами, вже був розроблений проєкт такого підземного укриття, яке монтується на глибину 4-6 м. В Бородянці встановлене таке укриття на 48 людей, але воно секційне і його можна зробити на будь-яку кількість місць для людей. А монтаж такого укриття зайняв всього десь 10 днів. Після цього, разом з обласними військовими адміністраціями, в Агентстві зробили аналіз кількості таких укриттів, які потрібні для прифронтових областей.

"Саме підземні укриття — більш надійні. Понад 3 тисяч укриттів потрібно тільки для прифронтових громад. Це космічна кількість і космічна сума, яка потрібна для того, щоб це все влаштувати", — наголосив Сухомлин.

За його словами, на сьогодні області та громади реалізують величезну кількість об'єктів. Загалом, по Україні, більше ніж 1400 об'єктів будується в рамках програми стійкості громад.

Також на ці цілі залучаються і кошти західних партнерів. Зокрема для будівництва укриттів.

"Більше того, навіть є коаліція по укриттях. Шість чи вісім країн туди входять. Поки що є окремі невеликі проекти, але це точно не масовий продукт і точно проект, який поки що не має надійного і стабільного фінансування", — пояснив Сухомлин.

Як проходить підготовка до зими?

Також він прокоментував підготовку до опалювального сезону. Зокрема, оцінив рівень захисту критичної інфраструктури.

"Більшість експертів, які намагаються коментувати чи казати, що нічого не будується, все пропало, вони навіть і не розуміють, що таке плани стійкості. Плани стійкості — це чотири основних напрямки, які мають бути забезпечені для того, щоб громада в такий складний час, як війна, могла більш-менш стабільно проходити, в тому числі і опалювальний сезон", — сказав Сухомлин.

• Перший напрямок — це фізичний захист критичних об'єктів чи елементів. Це об'єкти водоканалів, великі ТЕС, великі теплові станції. Це фізичний захист всіх критичних елементів від прямого вилучання шахеда. Це другий рівень захисту.
• Другий напрямок — це кількість і потужність генераторів має забезпечувати всю критичну інфраструктуру.
• Третій напрямок — це, якщо є в місті ТЕЦ чи великі теплові електростанції, в цьому районі має бути побудована децентралізована система теплозабезпечення, який перекриває по потужності ту потужність теплову, яку видаєте ТЕЦ для того, щоб у разі ураження був час на проведення ремонтних робіт, місяць чи півтора, чи два, система могла працювати на резервній системі.
• Четвертий напрямок — це децентралізована генерація електричної енергії.

"І тут дуже простий показник. Якщо в місті Харкові, наприклад, вся критична інфраструктура споживає 105-107 МВт, то значить має побудована така ж кількість когенераційних станцій, які можуть видавати і забезпечувати цю критичну інфраструктуру електроенергії. Ось ці чотири показники", — пояснив Сухомлин.

За його словами, наразі підготовка триває. І всі об'єкти, які доручені Агентству, будуються згідно з графіком.

"Я можу відповісти, що всі об'єкти, які доручені Агентству, будуються згідно з графіком. Дуже багато об'єктів з випередженням графіку. Я там вже показував, що об'єкти, наприклад, 330 підстанція, яка в середньому будується 2 роки, а деякі об'єкти ще там добудовуються з 2023 року, це не агентством. А в нас задача в Києві побудувати в цьому році. Ми почали в травні, в листопаді ми вже закінчуємо будівництво до такого величезного захисту. Все йде по графіку. Я не бачу ніяких ризиків з точки зору Агентства, що воно не виконає задачу з виконання планів стійкості по країні і тим більше по Києву, бо Київ дуже важливий для всієї країни", — зазначив Сухомлин.

Також він розповів, чому написав заяву на відставку з посади голови Держагентства. За його словами, просто прийшов цей час, а питання що це відбулось напередодні опалювального сезону, ніяк на це не впливає. Оскільки, коли він приходив, планувалось взагалі один рік попрацювати, але так вийшло, що довелось довше затримався.

"Іноді ти розумієш, що є час приймати такі рішення, скажу так. В Україні є багато фахових спеціалістів, які можуть продовжити роботу Агентства на високому рівні. Тому тут я не бачу ніяких проблем", — резюмував Сухомлин.

Раніше "Телеграф" розповідав, що росіяни вигадали цинічне виправдання обстрілу житлових будинків в Києві.