Підвал, паркінг чи метро: чому одне укриття витримує удар, а інше ні

Після трагедії в Дарницькому районі Києва, де під час російського удару загинули люди, які ховалися в підвалі, у багатьох українців виникли сумніви: чи справді укриття рятує життя?

"Телеграф" з'ясував у експертів, чому навіть офіційне сховище не може гарантувати повної безпеки і від чого насправді залежить шанс вижити під час ракетної атаки.

Що відомо про удар у Дарницькому районі

6 липня ракета влучила у 25-поверховий будинок монолітно-каркасного типу. Удар припав на нижні поверхи будівлі: з першого по четвертий поверх зруйнувало повністю, завалило й підвальне приміщення.

Речник ГУ ДСНС у Києві Павло Петров підтвердив: кілька тіл загиблих дійсно дістали з підвалу. За словами очевидців, у момент удару там перебували люди.

"Декілька тіл загиблих, які були деблоковані на цій локації, дійсно вилучили з підвального простору. Але інформації про те, де вони були на момент удару, рятувальники не мають", — зазначив Петров.

Підвал цього будинку офіційно позначений на мапі укриттів. До нього ведуть двері на кодовому замку, всередині стоять відкидні лави. Тобто приміщення справді облаштовували під укриття, а не просто використовували як звичайний технічний підвал.

Допис одного з киян про зруйнований підвал-укриття швидко розлетівся соцмережами, а телеграм-канали почали поширювати формулювання "більшість загиблих перебували в укритті" — хоча сам автор допису такого як факт не стверджував. Це й породило сумніви: чи справді підвал у цьому випадку не впорався зі своєю функцією, чи причина в чомусь іншому.

Укриття, сховище, "найпростіше" — у чому різниця

Перше, що варто знати: не кожен підвал, куди спускаються люди під час тривоги, — це офіційне укриття у повному сенсі слова. В Україні є кілька категорій захисних споруд, які відрізняються рівнем захисту. Пресофіцер ДСНС Донеччини Станіслав Балдін пояснив, які з них є найбезпечнішими:

За його словами, за відсутності повноцінного сховища варто використовувати протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, а також найпростіші та первинні мобільні укриття — залежно від того, що є поблизу.

Підвал багатоповерхівки може бути укриттям, але лише за певних умов.

Тобто сам факт, що люди спускаються в підвал, ще нічого не гарантує. Головне — чи відповідає приміщення нормам, чи є там запасні виходи, вентиляція та інші елементи, передбачені для укриттів.

Яка ракета могла пробити підвал: пояснення військового експерта

Головне запитання, яке хвилювало киян після трагедії: чому ракета, що влучила в нижні поверхи будинку, зруйнувала і підвал під ними — той самий, який мав захищати людей саме від такого удару?

Український військовий оглядач Олександр Коваленко в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" назвав дві найімовірніші ракети, які могли завдати такого удару — Х-101 або балістичну 9М723 "Іскандер".

За його словами, бойова частина Х-101 менш пристосована саме до пробиття бетону, проте за потужністю вибухової речовини вона майже не поступається "Іскандеру" — близько 450 кілограмів.

Ключове пояснення експерта стосується так званої міжповерхової зони — місця стику першого поверху й підвалу.

У випадку в Дарницькому районі, за словами Коваленка, підвал був розташований близько до поверхні, без цоколя, що й посилило руйнівний ефект.

Балістика проти "Шахеда": що руйнує сильніше

Коваленко також пояснив, наскільки по-різному різні типи озброєння руйнують будівлі.

Ракета Х-101, влучаючи безпосередньо в квартиру панельного будинку, зазвичай руйнує квартиру на поверсі влучання плюс верхню та нижню сусідні. "Шахед-136" діє інакше — його ударна хвиля розходиться приблизно на три відсіки по горизонталі та вертикалі від точки влучання, розповідає військовий оглядач.

Найбільшу небезпеку становить саме балістика.

Попри це, Коваленко наголошує: сама трагедія не означає, що ховатися в підвалах більше не варто.

За його словами, підвали залишаються значно безпечнішим варіантом, ніж перебування в квартирі за "правилом двох стін" — цей принцип, каже Коваленко, себе вже здебільшого вичерпав.

Чому новий будинок безпечніший за старий

Київський інженер-конструктор та урбаніст Дмитро Макагон в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розклав по поличках, від чого залежить міцність підвалу як укриття.

Головний фактор — вік і тип будівлі.

Найбільшу загрозу, за його словами, становлять старі радянські панельні будинки: там існує ризик так званого лавиноподібного руйнування, коли конструкція складається поверх за поверхом, наче доміно, і це руйнування може дійти й до підвалу.

Водночас навіть у такому випадку підвал панельки залишається безпечнішим, ніж перебування на поверхах.

Сучасні панельні будинки, додає Макагон, уже проєктують з розрахунком на такі навантаження — вони не мають руйнуватися лавиноподібно через вибиття однієї плити.

Підвал, паркінг чи метро: що обрати

Найпрактичніше запитання — куди бігти, якщо поруч є кілька варіантів. Макагон порівняв основні типи укриттів.

Підземний паркінг проти підвалу. Тут усе залежить від конструкції та від того, що розташоване над самим паркінгом.

Метро проти будь-якого підвалу. Найбезпечнішим варіантом залишається метрополітен глибокого залягання, проте час має значення.

У ДСНС цю логіку підтверджують. Пресофіцер відомства Станіслав Балдін радить скористатися найближчим варіантом.

Якщо ж є попередження про підготовку удару і час у запасі є, тоді, за словами інженера, варто шукати найнадійніше з доступного — і метро тут виграє.

Підземні переходи. Ще один варіант, який часто недооцінюють.

Він додає: над переходами зазвичай пролягають дороги, якими їздять і важкі вантажівки, тож перекриття там розраховане на серйозне навантаження, а товщина бетону й дорожнього полотна робить перехід міцнішим за багато закритих паркінгів.

Правило двох стін і "ядро" висотки

Якщо жодного укриття поруч немає, Макагон радить орієнтуватися на конструктивні особливості самого будинку.

"Правило двох стін очевидне, якщо це ще новий і висотний будинок — там дуже міцні сходові клітини всередині, справжнє ядро будівлі", — каже інженер.

Головна ідея правила — захист не від прямого влучання, а від уламків і ударної хвилі, які завдають більшості поранень.

За його словами, він особисто дотримується цього правила, коли немає змоги дістатися укриття — це безпечніше і менш дискомфортно, ніж намагатися бігти надто далеко.

Коли підвал стає пасткою

Жоден з експертів не назвав підвал стовідсотковим захистом. Навіть спеціалізовані сховища, за словами Макагона, не гарантують виживання при прямому влучанні потужної зброї.

За його оцінкою, під час ударів США по Ірану авіабомби пробивали до 60 метрів ґрунту — і це, каже інженер, показує, що абсолютного захисту не існує в принципі.

"Ті укриття підвищують шанси на виживання у відсотках, але це не сто відсотків. Проте все одно краще бути в підвалі, під землею, ніж на вулиці чи в квартирі", — підсумовує Дмитро Макагон.

Коваленко додає ще один нюанс: чим глибше розташований підвал відносно рівня землі, тим краще.

Паркінги і метро під час недавніх атак: що показала практика

Побоювання щодо паркінгів підживила ще одна історія — травнева атака на Київ, коли соцмережами розійшлися фото пробитого наскрізь перекриття підземного паркінгу в одному з житлових комплексів у центрі столиці.

За описом очевидців, снаряд пробив верхній рівень паркінгу і стелю нижнього поверху, спричинивши пожежу та задимлення. Людей на момент удару в цій частині паркінгу не було — лише автівки, тож постраждалих там не виявили.

Тут важливе уточнення від Макагона: більшість підземних паркінгів не проходили сертифікації і не нанесені на офіційну мапу укриттів.

Схожі побоювання виникали і щодо метро після атаки на район станції "Лук'янівська" наприкінці травня, коли пасажири повідомляли про дим і сипучку зі стелі на платформі. Втім, за поясненнями представників метрополітену, задимлення на станцію потрапило ззовні через вентиляційні кіоски — через масштабну пожежу на поверхні, а не через пошкодження самої підземної конструкції. Штукатурка на платформі не постраждала, всі системи станції під час атаки працювали у штатному режимі.

Як обрати укриття: офіційні поради ДСНС

Окрім експертних оцінок, є й офіційна класифікація ДСНС, яка допомагає зрозуміти, чим одне укриття відрізняється від іншого. Служба виділяє п'ять типів захисних споруд: сховище (герметична споруда для перебування щонайменше 48 годин, з найвищим рівнем захисту), протирадіаційне укриття (негерметичне, захищає від уламків і хвилі, але не від прямого влучання), споруда подвійного призначення (станції метро, підземні паркінги, підвали шкіл і лікарень), найпростіше укриття (звичайний підвал чи цоколь) та первинне мобільне укриття — тимчасова конструкція для захисту на кілька годин.

За даними ДСНС, більшість укриттів в Україні — саме найпростіші: підвали будинків, магазинів, спортзалів чи облаштовані підземні паркінги.

Щоб приміщення взагалі могли схвалити як укриття, там має бути: вентиляція й освітлення, запас питної води, вогнегасник, місця для сидіння, каналізація або біотуалет, два виходи та табличка з номером відповідальної особи.

Служба також прямо називає місця, де ховатися особливо небезпечно. Серед них — приміщення в зовнішніх кутах будівлі, простори з великими вікнами чи вітринами, ділянки біля газових котлів і балонів. Окремо ДСНС застерігає саме щодо підвалів панельних будинків та підвалів, де прокладені магістральні труби, — а також радить не ховатися під арками, біля стін зі склом чи плиткою.

Знайти найближче офіційне укриття можна на мапі укриттів КМДА чи через застосунок "Дія" — у розділі "Незламність" там показано адреси, тип споруди та можна прокласти маршрут заздалегідь, ще до тривоги.

Чи можна ховатися в необладнаному підвалі

Навіть якщо підвал офіційно не визнаний укриттям, це не означає, що він марний. Тут у гру вступає простий інженерний розрахунок. Кожна плита перекриття панельного будинку розрахована на навантаження близько 800 кілограмів на квадратний метр. Якщо взяти дев'ятиповерхову панельку і скласти навантаження всіх дев'яти перекриттів, вийде здатність витримувати понад сім тонн на квадратний метр — показник, близький до властивостей протирадіаційного укриття. Тобто сама конструкція будинку відіграє захисну роль навіть без спеціального облаштування підвалу.

Головний ризик у такому випадку інший — вихід із підвалу може завалити уламками. Тому фахівці радять людям, які ховаються в необладнаному підвалі, мати при собі запас води, їжі та найпростіші інструменти, якими можна розкопати завал і вибратися назовні.

Що варто пам'ятати про безпеку укриттів

• стовідсоткового захисту не дає жодне укриття, навіть спеціалізоване сховище;
• підвал все одно значно безпечніший, ніж перебування у квартирі чи на вулиці;
• новіші будинки, особливо монолітно-каркасні та сучасні панельні, витримують удари краще за старі радянські панельки;
• глибина підвалу і наявність цоколя напряму впливають на шанси вижити;
• підземні паркінги та переходи — не офіційні укриття, а тимчасовий варіант "на крайній випадок";
• метро глибокого залягання залишається найнадійнішим варіантом, якщо встигнути туди дістатися.