"Шекспір творив під конопелькою": автор памʼятника-мема націлився на Ступку та "Мадяра"

Читать на русском

Вільям потрібен був кров з носа. Майстер пояснив, що з обличчям у драматурга

Погруддя Вільяма Шекспіра, яке нещодавно з'явилося у Ботанічному саду Полтавського педуніверситету, викликало неоднозначні реакції в соцмережах. Хтось зазначав, що Вільям "в шоці", а хтось навпаки розгледів в роботі нове віяння у скульптурному мистецтві.

"Телеграф" поспілкувався з автором проєкту Ярославом Шкарупою, який насправді на Полтавщині людина доволі відома. Як створювався полтавський Шекспір та кого ще планує виліпити майстер – далі в матеріалі.

"Зроби мені гномика"

– Пане Ярославе, як взагалі ви почали займатися скульптурою? Десь навчались цьому чи ні?

– В дитинстві наша родина жила бідненько, а я дуже полюбляв малювати. Наша сусідка, хороша жіночка, привчила тоді мене до релігії, подарувала дитячу Біблію, де були ілюстрації відомих художників. Я їх перемальовував, потім навчився портрети малювати олівцем. Іграшок не було особливо, але був пластилін, тому все, що не могли собі дозволити купити, ліпили з пластиліну. А у 18 років вперше проявився потяг до скульптури: я навчався в училищі на електрика і взяв участь в творчому конкурсі. Зробив з однокурсниками панораму ярмарку: наліпив козаків, селян, тварин. І ми зайняли перше місце. Та потім не займався цим.

А коли мені було 27 років, стали розповсюджені соцмережі, і я дивлюсь, що кожен виставляє собі на сторінці різні вироби: хтось мангал собі зробив, хтось ще щось. Вирішив і я собі зробити. Перше, що зробив – метрового крокодильчика, на клумбочці щоб покласти. Доволі непогано вийшло. А потім сусід каже: "Зроби мені гномика" і так воно по Котельві пішло – гномики, жабки, крокодильчики, ящірки. А потім місцевий фермер запропонував йому зробити павича, оленя, фонтан. І так я став на цю стезю і більше 10 років заробляю цим собі на життя.

– Як все ж таки вирішили зробити Шекспіра? Чому?

– До мене звернувся місцевий депутат. Я живу біля траси, виставляю деякі свої роботи. Побачили, заїхали, кажуть треба терміново в стислі терміни зробити погруддя Шекспіра. Вони замовляли у іншого скульптора, а він їх пів року за ніс водив і так і не зробив. Поставили мені строк – 10 днів. Ну я зробив за 7.

– Це дуже екстремальний термін?

– Звичайно. Але мені сказали, що треба терміново, от просто кров з носа.

Хоча я казав, щоб було ідеально, треба щонайменше 2 місяці. Виліпити, бормашиною обробити. Та часу не було, щоб працювати над деталями, зморшками. Що вспів, те й зробив. Гнали ж в шию. Я міг би і не братися за роботу, бо у мене своєї багато, та дуже просили. Тому я відклав всі свої замовлення і за символічну ціну зробив. Раз в три дні люди приїжджали, дивилися, як я роблю, підганяли. Потім цілий консиліум приїхав, подивилися, все сподобалося і забрали.

– А вам особисто близька ця робота?

– Так, було цікаво. Тим паче, Шекспіра вивчали і проходили в школі: сідали, читали п’єси за ролями, і я завжди був Ромео.

Шекспір і важкі засоби

– Якими зображеннями драматурга користувалися для створення погруддя?

– Я зробив п’ять роздруківок різних картин, гравюр. Читав про нього, шукав різні відео. Насправді ж ніхто не знає, як він виглядав. Знаю, що по описам, розмовам, людина була пухленька. Пончиком таким собі. І ліпив по портретам та описам.

Я взагалі пропонував зробити цю роботу в кольорі і матеріалі античної бронзи. Але мені сказали, що потрібна класика, щоб був білий колір. Та ніхто ж ніколи не слухає що каже автор. Хоча зараз наче як і погодилися, що треба було робити античну бронзу. Та можна і перефарбувати.

– В коментарях вам багато дорікають, що у вашого Шекспіра дещо здивований вираз обличчя. А який він насправді, за вашою задумкою?

– Він навіть не здивований. Справа в тому, що в ті часи (не знаю, легенда це чи ні), творчі люди любили зловживати усілякими наркотичними засобами. І наче як він під конопелькою творив свої чудєса. Так само, як Булгаков сидів на морфіні. Багато ж тоді письменників, художників, скульпторів, поетів полюбляли важкі засоби.

А взагалі то висота пам’ятника 165 сантиметрів. А особа, яка його фотографувала – близько двох метрів. А ніхто ж не фотографує зверху. Якщо я вас сфотографую зверху, то вийде якась п’яна "обізянка". Так дивишся – хороша робота, а коли починаєш знімати, то криве щось виходить. Треба ж обирати потрібну годину дня, як падає світло, де знаходиться сонце, яке затінення, з якого ракурсу знімати. Та й зблизька ніхто ж не фотографує такі речі. Навіть картини роздивляються з відстані не ближче двох метрів. Тим паче, скульптури. Потрібно робити знімки з різних ракурсів, обробляти їх.

– Як ставитесь до популярності на всю країну, яка звалилася на вас після відкриття погруддя Шекспіра? Ви такого взагалі очікували?

– Та чесно кажучи не очікував, але до популярності ставлюся нормально. Спокійно.

– Але разом з тим лунає і багато критики на адресу вашого Шекспіра…

– Хай критикують. У нас країна демократична і кожен має право на своє висловлювання. Хоче людина висловитись? Ну нехай висловиться. Ну нема чого людині робити, скучно. Комусь подобається, комусь ні…. Всім подобатись не може. Правильно ж?

– Як вважаєте, ваш Шекспір стане популярнішим в Полтаві за відомий пам’ятник галушці?

– Я не пророк, але хотілося б. Насправді, хотілося б зробити Шекспіра не поспішаючи, в повний зріст. Подивимось. Планів багато, тепер хоча б життя на них вистачило.

Росіянин з акулою і Ступка

– А якісь інші ваші роботи мали подібну популярність?

– В 2024 році мені друг замовив скульптуру росіянина, якого з’їла акула в Єгипті. Пам’ятаєте таку історію? Я подарував цю скульптуру Великорублівській ОТГ на день села. Вони встановили її на березі ставка. Я виклав відео роботи в Tik Tok і за годину там вже було 15 тисяч переглядів. Та, на жаль, росіяни скаргами заблокували мені це відео.

Ще одна популярна робота майстра

– В планах є зробити ще когось з видатних особистостей?

– З дитинства я обожнюю цього актора, він був щирим патріотом України, це Богдан Ступка. Я дивився всі його фільми. Він дуже талановито зіграв Богдана Хмельницького. Я собі вже зробив роздруківки, де він в кольчугі, з рушницею.

Ще хочу зробити Роберта Бровді "Мадяра". Є такий мем, де він в образі Джека Горобця з фільму "Пірати Карибського моря". Треба буде налаштуватися і попрацювати над цим.