Світло, ліфти й гаряча вода, коли весь район у темряві: секрет київського будинку, який підготувався до блекауту
- Автор
- Дата публікації
Мешканці одного з київських будинків власними силами поетапно створили систему автономного живлення, яка вже одного разу витримала цілодобове відключення світла
Старий 35-річний будинок на два під'їзди, 18 і 14 поверхів, пережив цілодобове відключення електроенергії — і при цьому в мешканців працювали ліфти, вода й опалення. Секрет — у системі, яку будинок будував власними силами понад рік.
Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіла голова ОСББ та голова громадської організації "Лідерки управління житлом" Юлія Бородіна. Вона детально пояснила, з чого починалася підготовка до блекаутів і скільки це коштувало мешканцям.
Стара багатоповерхівка мала слабке місце
Будинок Бородіної — типовий проєкт багатоповерхівки, якій уже 35 років. У таких будинках, на відміну від новобудов, насоси води не стоять всередині будинку.
Натомість вони розташовані в центральному тепловому пункті — одному вузлі, який одночасно забезпечує водою кілька будинків.
"Я розумію, що я цей насос заживити не можу", — каже Бородіна, пояснюючи, чому довелося шукати власне рішення.
Саме тому першим кроком стало будівництво окремої насосної станції прямо на вулиці біля будинку.
Перша хвиля: маленький насос і два ліфти
Інженери спроєктували станцію з нуля, мешканці знайшли для неї місце — і реалізували проєкт власним коштом.
Малопотужний насос, усього на 2-5 кВт, вмикається лише тоді, коли вимикається великий центральний насос, і "докидає" воду до верхніх поверхів.
У новобудовах такої проблеми немає — там резервні насоси закладені забудовником одразу. У старому фонді це доводиться робити самостійно, і з нуля.
Першим етапом мешканці заживили:
- невелику насосну станцію;
- два малі пасажирські ліфти;
- тепловий пункт будинку.
Для цього будинок придбав два інвертори по 12 кВт і близько 40 кВт акумуляторів. Цього вистачало на 5-7 годин автономності — працювали малі ліфти, вода, опалення та світло на поверхах і біля консьєржів.
Друге покоління: три інвертори, акумулятори на 100+ кВт і сонце на даху
Систему нарощували поетапно, у кілька заходів. Зараз у будинку працює одразу декілька окремих енергетичних вузлів:
- у першій щитовій — три інвертори по 12 кВт і акумулятори загальною потужністю понад 100 кВт;
- у другій щитовій — окрема система на 15 кВт з акумуляторами приблизно на 36-40 кВт;
- у підвалі — ще один невеликий автономний контур із кількома акумуляторами;
- на даху — сонячні панелі потужністю 20-25 кВт генерації.
За розрахунками мешканців, уся ця система здатна тримати будинок автономно 15-20 годин.
"Минулої зими у нас добу не було світла, то ми десь протрималися щось там 14 годин", — розповідає Бородіна.
Щоб дотягнути довше, мешканці свідомо економили: вимикали ліфти по заздалегідь складеному графіку та відключали опалення, якщо на вулиці було не надто холодно.
Генератори підживлюють систему, а не будинок напряму
У будинку встановлено ще й два генератори. Вони не надто потужні, і головна їхня робота — не тягнути ліфти чи насоси напряму, а підзаряджати інвертори й акумулятори, коли ті сідають.
Уже від акумуляторів живляться звичні споживачі — насосна станція, ліфти, опалення. Скільки протримається ця схема, залежить лише від одного — скільки пального мешканці готові в неї заливати.
Скільки це коштувало мешканцям і хто платив
Найперший внесок на насосну станцію, ліфти й переврізку системи опалення мешканці зібрали менш ніж за півтора місяця — тоді набралося приблизно 1200-1300 гривень з квартири.
Гроші рахували за площею квартири, а сплатити давали на розтермінування — до трьох місяців. Хтось платив одразу, хтось — частинами, хтось навіть авансом.
"Пенсіонери нормально здають гроші, тому що це не та сума, коли треба йти в банк брати кредит", — пояснює Бородіна. За її словами, за трикімнатну квартиру виходило близько 7 тисяч гривень, розтягнутих на кілька місяців.
Далі до фінансування долучилося місто:
- будинок узяв участь у програмі співфінансування 70/30 — отримав частину інверторів і сонячних панелей;
- за окремою міською програмою підтримки будинок отримав ще інвертори;
- міська програма додатково виділила будинку 300 тисяч гривень.
Решту мешканці постійно докуповують самостійно — щойно з'являється можливість або нова програма підтримки.
Поточний тариф — лише 12 гривень за квадратний метр
Попри всі вкладення в автономність, базовий тариф на утримання будинку залишається 12 гривень за квадратний метр.
Але періодично виникають окремі цільові збори. Наприклад:
- майже два роки мешканці додатково платили по 6 гривень за метр на утеплення фасадів у межах програми 70/30;
- окремий тримісячний збір пішов на відновлення протипожежної системи.
Дах в оренду замість зайвих витрат
Частину витрат будинок покриває не лише внесками мешканців, а й орендою. У будинку здають:
- два дахи — під розважальні локації для побачень;
- один офіс;
- ще одне приміщення;
- місця під вивіски й фасадну рекламу.
Разом оренда приносить будинку додатково приблизно 5-6 гривень з квадратного метра.
Орендарі дахів теж скидалися на електрику разом з мешканцями — без працюючих ліфтів їхній бізнес просто не зможе підняти людей нагору.
Найдорожчий проєкт — не інвертори, а утеплення фасадів
За словами Бородіної, найскладнішим і найдорожчим виявився зовсім не проєкт з електрикою, а утеплення будинку.
У будинку понад 25 фасадів, і утеплювали їх поступово, по два-три за раз, починаючи з 2017 року.
"Я тоді ще була дуже свіжа голова, і я не впевнена, що я б зараз на це пішла", — зізнається Бородіна, згадуючи, наскільки довгим і виснажливим був цей процес.
На сьогодні утеплення фасадів повністю завершене, а всі подальші збори на інвертори чи акумулятори мешканці вже сприймають як значно простіші завдання.
Крім генераторів — ще й квітники
Мешканці вкладаються не лише в техніку. У дворі розбиті квітники з трояндами кількох сортів — жовтими, червоними, рожевими.
Вночі будинок сам виглядає інакше — у вікнах горить світло, а завдяки власній системі живлення підсвічений навіть дах.