Світло, ліфти й гаряча вода, коли весь район у темряві: секрет київського будинку, який підготувався до блекауту

Читать на русском
Автор
Будинок пережив добу без електрики
Будинок пережив добу без електрики. Фото "Телеграф"/ШІ

Мешканці одного з київських будинків власними силами поетапно створили систему автономного живлення, яка вже одного разу витримала цілодобове відключення світла

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Старий 35-річний будинок на два під'їзди, 18 і 14 поверхів, пережив цілодобове відключення електроенергії — і при цьому в мешканців працювали ліфти, вода й опалення. Секрет — у системі, яку будинок будував власними силами понад рік.

Фото. Будинок, про який ідеться в матеріалі: два під'їзди на 18 і 14 поверхів

Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіла голова ОСББ та голова громадської організації "Лідерки управління житлом" Юлія Бородіна. Вона детально пояснила, з чого починалася підготовка до блекаутів і скільки це коштувало мешканцям.

Стара багатоповерхівка мала слабке місце

Будинок Бородіної — типовий проєкт багатоповерхівки, якій уже 35 років. У таких будинках, на відміну від новобудов, насоси води не стоять всередині будинку.

Натомість вони розташовані в центральному тепловому пункті — одному вузлі, який одночасно забезпечує водою кілька будинків.

"Я розумію, що я цей насос заживити не можу", — каже Бородіна, пояснюючи, чому довелося шукати власне рішення.

Саме тому першим кроком стало будівництво окремої насосної станції прямо на вулиці біля будинку.

Юлія Бородіна

Перша хвиля: маленький насос і два ліфти

Інженери спроєктували станцію з нуля, мешканці знайшли для неї місце — і реалізували проєкт власним коштом.

Малопотужний насос, усього на 2-5 кВт, вмикається лише тоді, коли вимикається великий центральний насос, і "докидає" воду до верхніх поверхів.

У новобудовах такої проблеми немає — там резервні насоси закладені забудовником одразу. У старому фонді це доводиться робити самостійно, і з нуля.

Першим етапом мешканці заживили:

  • невелику насосну станцію;
  • два малі пасажирські ліфти;
  • тепловий пункт будинку.

Для цього будинок придбав два інвертори по 12 кВт і близько 40 кВт акумуляторів. Цього вистачало на 5-7 годин автономності — працювали малі ліфти, вода, опалення та світло на поверхах і біля консьєржів.

Друге покоління: три інвертори, акумулятори на 100+ кВт і сонце на даху

Систему нарощували поетапно, у кілька заходів. Зараз у будинку працює одразу декілька окремих енергетичних вузлів:

  • у першій щитовій — три інвертори по 12 кВт і акумулятори загальною потужністю понад 100 кВт;
  • у другій щитовій — окрема система на 15 кВт з акумуляторами приблизно на 36-40 кВт;
  • у підвалі — ще один невеликий автономний контур із кількома акумуляторами;
  • на даху — сонячні панелі потужністю 20-25 кВт генерації.
Фото. У першій щитовій одразу три інвертори по 12 кВт — основа всієї системи живлення будинку
Фото. Акумуляторні модулі Deye, зібрані в стос: саме в них накопичується енергія для роботи ліфтів, насосів і опалення
Фото. Сонячні панелі на даху будинку з видом на Дніпро — частину з них будинок отримав за програмою співфінансування 70/30
Фото. Панелі кріплять на бетонних блоках просто на покрівлі будинку

За розрахунками мешканців, уся ця система здатна тримати будинок автономно 15-20 годин.

"Минулої зими у нас добу не було світла, то ми десь протрималися щось там 14 годин", — розповідає Бородіна.

Щоб дотягнути довше, мешканці свідомо економили: вимикали ліфти по заздалегідь складеному графіку та відключали опалення, якщо на вулиці було не надто холодно.

Генератори підживлюють систему, а не будинок напряму

У будинку встановлено ще й два генератори. Вони не надто потужні, і головна їхня робота — не тягнути ліфти чи насоси напряму, а підзаряджати інвертори й акумулятори, коли ті сідають.

Уже від акумуляторів живляться звичні споживачі — насосна станція, ліфти, опалення. Скільки протримається ця схема, залежить лише від одного — скільки пального мешканці готові в неї заливати.

Скільки це коштувало мешканцям і хто платив

Найперший внесок на насосну станцію, ліфти й переврізку системи опалення мешканці зібрали менш ніж за півтора місяця — тоді набралося приблизно 1200-1300 гривень з квартири.

Гроші рахували за площею квартири, а сплатити давали на розтермінування — до трьох місяців. Хтось платив одразу, хтось — частинами, хтось навіть авансом.

"Пенсіонери нормально здають гроші, тому що це не та сума, коли треба йти в банк брати кредит", — пояснює Бородіна. За її словами, за трикімнатну квартиру виходило близько 7 тисяч гривень, розтягнутих на кілька місяців.

Далі до фінансування долучилося місто:

  1. будинок узяв участь у програмі співфінансування 70/30 — отримав частину інверторів і сонячних панелей;
  2. за окремою міською програмою підтримки будинок отримав ще інвертори;
  3. міська програма додатково виділила будинку 300 тисяч гривень.

Решту мешканці постійно докуповують самостійно — щойно з'являється можливість або нова програма підтримки.

Поточний тариф — лише 12 гривень за квадратний метр

Попри всі вкладення в автономність, базовий тариф на утримання будинку залишається 12 гривень за квадратний метр.

Але періодично виникають окремі цільові збори. Наприклад:

  • майже два роки мешканці додатково платили по 6 гривень за метр на утеплення фасадів у межах програми 70/30;
  • окремий тримісячний збір пішов на відновлення протипожежної системи.

Дах в оренду замість зайвих витрат

Частину витрат будинок покриває не лише внесками мешканців, а й орендою. У будинку здають:

  • два дахи — під розважальні локації для побачень;
  • один офіс;
  • ще одне приміщення;
  • місця під вивіски й фасадну рекламу.

Разом оренда приносить будинку додатково приблизно 5-6 гривень з квадратного метра.

Фото. Так виглядають романтичні побачення, які влаштовують орендарі на даху будинку — з видом на Дніпро
Фото. Освідчення на тому самому даху — саме такі події приносять будинку додатковий дохід

Орендарі дахів теж скидалися на електрику разом з мешканцями — без працюючих ліфтів їхній бізнес просто не зможе підняти людей нагору.

Найдорожчий проєкт — не інвертори, а утеплення фасадів

За словами Бородіної, найскладнішим і найдорожчим виявився зовсім не проєкт з електрикою, а утеплення будинку.

У будинку понад 25 фасадів, і утеплювали їх поступово, по два-три за раз, починаючи з 2017 року.

Фото. Утеплення одного з фасадів — роботи велися поступово, по два-три фасади за раз, і тривали кілька років

"Я тоді ще була дуже свіжа голова, і я не впевнена, що я б зараз на це пішла", — зізнається Бородіна, згадуючи, наскільки довгим і виснажливим був цей процес.

На сьогодні утеплення фасадів повністю завершене, а всі подальші збори на інвертори чи акумулятори мешканці вже сприймають як значно простіші завдання.

Крім генераторів — ще й квітники

Мешканці вкладаються не лише в техніку. У дворі розбиті квітники з трояндами кількох сортів — жовтими, червоними, рожевими.

Фото. Квітник із жовтими трояндами у дворі будинку
Фото. Клумба з трояндами відтінків від рожевого до бордового, обрамлена природним каменем.
Фото. Червоні троянди обвивають навіс над одним із входів до будинку

Вночі будинок сам виглядає інакше — у вікнах горить світло, а завдяки власній системі живлення підсвічений навіть дах.

Фото. Той самий будинок увечері: світло горить навіть на даху, поки в районі може не бути централізованого електропостачання