Послабити довіру до Києва: в Європарламенті відреагували на корупційний скандал навколо Кравченка

Партнери уважно стежать за ситуацією.

Антиєвропейські та проросійські сили намагатимуться використати будь-які події в Україні, пов'язані з корупцією, щоб послабити європейську підтримку та знизити міжнародну довіру до Києва. Такою думкою з "Телеграфом" поділився Зігфрід Мурешан, депутат Європейського парламенту, віцепрезидент найчисельнішої Європейської народної партії (EPP).

"Якщо в Україні мають місце будь-які правопорушення чи зловживання, то для української влади є надзвичайно важливим обов’язком належним чином на них реагувати й довести всім, що такі випадки мають поодинокий характер", — сказав політик.

Він додав, що в ЄС усвідомлюють усі труднощі, з якими стикається український народ:

"Ми всі розуміємо важливість його боротьби за свободу та безпеку всього Європейського Союзу. І ми сповнені рішучості залишатися поруч з Україною, підтримувати Україну та продовжувати надавати їй допомогу, тому що вона цього заслуговує, і тому що це є надзвичайно важливим для безпеки Європи".

За словами Мурешана, якщо з європейського боку Києву буде потрібна будь-яка підтримка чи експертна допомога з реагуванням на корупційні зловживання, там готові її надати.

Натомість у Європейській Комісії 14 вересня заявили, що знають про останні події навколо операції "Карфаген" та втечі Генерального прокурора, але не коментують окремі справи.

"Коли йдеться про корупцію, ЄС дотримується політики нульової толерантності до корупції. Боротьба з корупцією є одним із ключових елементів для будь-якої країни, яка прагне вступити до Союзу.

Це вимагає постійних зусиль для забезпечення належної спроможності боротися з корупцією та відмиванням коштів шляхом ефективного запобігання, розслідування та притягнення винних до відповідальності, а також для забезпечення дотримання принципу верховенства права", — сказав на брифінгу у Брюсселі речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.

При цьому наявність резонансних антикорупційних справ у Комісії назвали свідченням того, що в Україні існують відповідні інституції і вони здатні виконувати свою роботу.

Що передувало

На початку вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили записи розмов у межах операції "Карфаген", під час якої правоохоронці викрили злочинну організацію, яка займалась "кришуванням" мережі кол-центрів, що спеціалізувались на шахрайстві.

За інформацією антикорупційних органів, до організації цієї схеми може бути причетний керівник одного з підрозділів Офісу Генерального прокурора Сергій Кропива. У межах розслідування детективи НАБУ та прокурори САП провели слідчі дії, зокрема обшуки, у службових приміщеннях ОГП, які пов'язують із Генеральним прокурором Русланом Кравченком та його першою заступницею Марією Вдовиченко.

На тлі гучного розслідування Генеральний прокурор заявив про свою відставку. Водночас у своєму зверненні посадовець оголосив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та особі, яку назвав наближеною до керівника САП Олександра Клименка.

"Так звана операція "Карфаген" була спрямована не лише проти мене. Її справжня мета — отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП, а після цього усунути Генпрокурора й зупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах", — заявив Кравченко.

За його словами, підозра Кривоносу стосується фіктивного усиновлення та підробки документів. Друга ж підозра стосується "впливу на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації. Саме це кримінальне провадження і стало тригером та істинною причиною нічного штурму Офісу Генпрокурора".

Водночас у пресслужбі ОГП інформацію про повідомлення про підозру Кривоносу спростували, зазначивши, що правові підстави для цього відсутні.

Згодом стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України. Президент Володимир Зеленський своїм указом відсторонив його від посади та закликав парламент терміново підтримати офіційну відставку посадовця. Голосування у Верховній Раді з цього питання заплановане на 15 вересня.