Росія бʼє по складах, ціни можуть зрости: міністр розповів, чи потрібно запасатися продуктами

Через пошкоджену логістику можуть бути перебої з постачанням

Дефіциту продуктів харчування в Україні через російські удари не буде, однак ціни можуть зрости. Про це в бліцінтерв’ю "Телеграфу" сказав міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Та чи варто все ж таки робити хоча б невеликі запаси продуктів на зиму та скільки грошей бюджет втрачає через неможливість експортувати агропродукцію портами? Про це – далі в матеріалі.

"Фізично продукти не зникнуть"

— Пане міністре, ми бачимо, що зараз Росія, серед іншого, сконцентрувалася на ударах по складах великих ритейлерів. Це змушує людей скуповувати продукти харчування. В цьому є сенс? Чи дійсно існує ризик, що буде дефіцит і продуктів не вистачатиме?

— Запевняю: ризику того, що буде фізична відсутність бази харчових продуктів немає.

— Чому ви в цьому впевнені? Поясніть, заспокійте людей.

— Це пояснюється декількома простими цифрами. Наприклад, пшениця. З неї роблять борошно, працює вся хлібопекарська галузь, макаронні вироби, крупи, та інше. У нас пшениці зібрано 24 млн тонн. Навіть трішки більше. Внутрішнє споживання – 6 млн тонн. Тобто в чотири рази більше! І вона ж вирощується в усіх регіонах України. Це ж не в одному місці 24 млн тонн лежить, що їх можна знищити.

Цукру буде більше виробництва на 30% ніж внутрішнє споживання. Олії взагалі в 10 разів більше.

Кормова база. Для тваринництва дуже важливі ячмінь і кукурудза. Кукурудзи планується зібрати з жовтня 30 млн тонн при внутрішньому споживанні 6 млн тонн. Знову ж таки, більше ніж у чотири рази. У нас сотні підприємств займаються тваринництвом. Це все децентралізовано. Тобто знищити все це виробництво просто неможливо.

Що знищують і на чому концентрується ворог – великі склади. І через таку частково пошкоджену логістику можуть бути тимчасові перебої з постачанням [продуктів харчування]. Дійсно може бути так, що наприклад, якась продукція приїжджала щотижня, або якась щодня, а зараз вона буде приїжджати не щодня, а два рази на тиждень і не щотижня, а два рази на місяць. І це може створювати те, що в якійсь моменти в певних точках продажу є дефіцит. Але завжди буде так, що все рівно в населеному пункті в декількох точках продажу (бо графіки постачання у кожного свої), завжди буде доступна продукція.

— Але не буде великого вибору?

— Так, номенклатура, на жаль, зменшиться. Пропозиція зменшиться. Але якоїсь загрози, що фізично в якийсь момент споживачі не зможуть купити те, що їм потрібно, не буде.

— Ну, тобто це більше паніка, коли люди скуповують масово продукти в супермаркетах?

— Це природна захисна реакція в момент, коли є виклики. Але підстав немає. Якщо вже і закуповувати, то якийсь мінімальний об’єм на тиждень-два. Щоб потім не було прикрої ситуації, коли якась міль заведеться в продуктах чи ще якісь шкідники. Але робити багатомісячні запаси точно сенсу немає.

— Чи є ризик здорожчання продуктів харчування взимку через ці удари?

— Інфляційні ризики є. Логістика, яка тепер змінюється з коліс, дійсно стає дорожчою. Наприклад, ми рахували, що на 2,5% буде здорожчання виключно через те, що треба більше возити, більше якихось машин буде треба.

Плюс треба розуміти, що велика частка в кінцевій собівартості [продуктів] це –енергокомпонент. Ми ж бачимо, що на дизель зараз максимальні ціни (середня ціна дизельного палива в Україні становить 98,51 грн за літр, – ред.). Тобто це буде впливати. Але треба розуміти, що це ж не тому, що недостатньо виростили врожаю, а просто є інші фактори. Найбільший з них – енергетика. Тобто вартість палива, газу, електроенергії (як частини собівартості). І тут важко передбачити, що буде з цим. Ну і логістичний компонент. Але логістичний компонент, на сьогодні це 2,5 – 3% [в собівартості].

Про падіння експорту

— Окрім того, ми маємо дуже суттєві проблеми з морським експортом. Якщо через російські удари по портах ситуація буде залишатися такою ж самою складною, скільки врожаю ми ризикуємо не продати до кінця року?

— За поточною моделлю, при відсутності можливості експортувати через порти "Великої Одеси", є ризик, що можуть бути перехідні залишки розміром до 30 млн тонн. Це половина з експортного потенціалу, який на сьогодні складає 60 млн тонн. Тобто може бути ризик таких перехідних залишків.

— В такому разі чи є потужності для зберігання цих залишків?

— Чи буде де зберігати? Буде. Фактично зараз активно закуповуються тимчасові засоби зберігання, такі рукави. Ціль – закупити на 8–10 млн тонн. На 2,5 млн тонн ми вже зібрали заявки для прифронтових регіонів і спільно з міжнародними партнерами виділено понад 12 млн доларів безкоштовно під роздачу. Тобто найвразливіші групи: прифронтові території, малі фермери отримають безкоштовно ці рукави. По інших підприємствах Світовим банком вже виділено 25 млн доларів і буде компенсація 80% вартості. Тобто підприємства самі закуплять ці рукави, закладуть продукцію, подадуть заявки і отримають 80% компенсації вартості цих тимчасових засобів зберігання. Тому на сьогодні це теж виклик, але він контрольований з точки зору місць зберігання. Це питання буде врегульовано.

— На 40% впав експорт олії. Це критично для нашого бюджету?

— Треба розуміти, що в серпні, наприклад, аграрної продукції Україною було експортовано на 1,2 млрд доларів. При тому, що план був 2 млрд доларів. Тобто мінус 800 млн доларів. І якщо не буде ніяких змін, то ситуація такою і лишатиметься. Так, у вересні показник покращиться, але все рівно буде десь мінус 600 млн доларів. За таких умов є ризик, що в річному еквіваленті експорт може зменшитися навіть до 8 млрд доларів (при прогнозі Мінекономіки на 2026 рік 22-23 млрд, – ред.) Але ж продукція є. Просто це буде відкладання експортного потенціалу.