Удари по складах під Києвом: які продукти під загрозою та чи витримають мережі супермаркетів

У ніч на 31 серпня ворог вдруге поцілив у склад мережі Varus у Київській області, а вдень — по складах мережі "Аврора" під Києвом. Питання, чи витримає столичний ритейл серію ударів по своїй логістиці, перестало бути гіпотетичним. "Телеграф" розбирався, наскільки реальна загроза закриття великих продуктових мереж та дефіциту продуктів у Києві.

Чому в "АТБ" розкупили цукор

Мережа Varus повідомила, що внаслідок удару частину товарів пошкоджено, а частину знищено повністю. Через це найближчим часом покупці можуть зіткнутися із затримками поставок і тимчасовою відсутністю окремих позицій на полицях. Постраждали також товари партнерів Varus, які зберігалися на сусідніх складських майданчиках, тож наслідки удару можуть вийти за межі однієї мережі.

Паралельно кияни помітили, що на полицях "АТБ" поменшало окремих товарів. Найбільше розібрали цукор, менше залишилося олії та макаронів. Про це зняв відео блогер каналу "Київ від першої особи": на момент зйомки цукру в магазині не було зовсім, а частину пляшок олії, зокрема "Олейну" у великій тарі, теж уже розкупили.

З 28 серпня 2026 року мережа офіційно ввела обмеження на продаж цілого переліку товарів. Воно стосується як покупок у магазинах, так і онлайн-замовлень. Про це "Телеграфу" розповів співробітник мережі.

Під ліміт потрапили:

• рибні та м'ясні консерви;
• олія та оцет;
• продукти швидкого приготування і харчові концентрати;
• крохмаль, крупи, макаронні вироби, пластівці;
• сіль, сода, товари для випічки;
• цукор;
• курячі яйця.

Наприклад, макарони можна купити не більше шести упаковок в одному чеку, і йдеться саме про кількість у чеку, а не про ліміт на одну людину. При цьому автор відео зазначив: попри порожні місця на окремих полицях, загальна ситуація в магазині залишається нормальною, а нові партії бакалії підвозять регулярно.

Джерело "Телеграфу" в мережі "АТБ" підтвердило: закривати магазини компанія не планує.

"Жодного закритого магазину ви не побачите", каже економіст

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснив, чому загроза масового закриття супермаркетів у Києві, на його думку, сильно перебільшена.

Експерт звертає увагу на структуру продовольчого ринку. 40-45 відсотків місячного продовольчого кошика середньої української родини і так формується на сільськогосподарських ринках, а в невеликих містах ця частка ще вища.

Ще один фактор — географія ударів. Він звернув увагу, що пошкодження логістичних центрів у переважній більшості стосуються саме Києва, тоді як у Львові, Чернівцях, Тернополі чи Івано-Франківську робота ритейлу і складів не змінилася. Тому мережі, які торгують у столиці, зараз змушені шукати шляхи децентралізації і переносити частину товарних запасів на менші склади.

Пендзин вважає, що ритейл довго ігнорував уроки минулих років, коли ворог послідовно бив по нафтобазах і котельнях, і не почав завчасно розосереджувати логістику.

Конкуренція стримує зростання цін

Чи можуть продукти в Києві подорожчати через удари по складах? Тут, на думку Пендзина, важливу роль відіграє конкуренція: покупці можуть перейти до іншої мережі, магазину біля дому або на ринок.

Щодо можливої підтримки з боку влади, експерт наголосив, що частину допомоги ритейл уже отримує: податкові та кредитні канікули, допомогу з пошуком нових складських приміщень. Системних змін, на його переконання, поки немає.

Якщо ж ворог почне так само системно бити по інших обласних центрах, а мережі й далі покладатимуться на великі товарні залишки в одному місці, наслідки можуть виявитися серйознішими.

У Раді не виключають закриття окремих магазинів

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" оцінює ризики обережніше.

На його думку, найбільше проблем може виникнути у невеликих мереж, які мають менше можливостей для перебудови логістики. Водночас Україна є чистим експортером продовольства, тому базовими продуктами країна здатна забезпечити себе самостійно.

Інша ситуація з імпортними товарами — охолодженою рибою, екзотичними фруктами та іншими позиціями, які в Україні не виробляють.

На думку депутата, така ситуація може водночас відкрити додаткові можливості для середніх і регіональних постачальників із власними, хай і не такими великими, розподільними центрами.

Холодильні склади можуть стати новою проблемою

Щодо цін Мовчан прогнозує помірне подорожчання. Окремим ризиком він називає знищення холодильних потужностей на складах.

Киянам, на його думку, навряд чи доведеться їздити за продуктами далеко від дому. Проте структура покупок може змінитися: частина людей перейде з одних мереж на інші або частіше навідуватиметься на ринки.

Що це означає для киян

Жодна з великих мереж офіційно не заявляла про закриття магазинів у Києві. Джерело в "АТБ" підтвердило "Телеграфу", що компанія продовжує роботу у звичному режимі, а тимчасова нестача окремих товарів на полицях пов'язана з підвищеним попитом і оновленими лімітами продажу, а не з дефіцитом як таким.

Склад Varus у Київській області вже вдруге постраждав від обстрілу. Саме удари по логістиці, а не відсутність продуктів як така, експерти називають головним ризиком для ритейлу.

Якщо атаки на складські та розподільні центри продовжаться, мережам доведеться швидше перебудовувати логістику — розосереджувати запаси та шукати альтернативні склади. Від того, наскільки швидко вони це зроблять, залежатиме, чи залишаться проблеми з окремими товарами тимчасовими, чи почнуть впливати на роботу магазинів.