Замість пустелі – густий ліс: хто оселився на дні Каховського водосховища

Еколог розповів про кабанів і червонокнижного полоза та пояснив у коментарях, чому очікував іншого розвитку подій

На місці Каховського водосховища за три роки виріс густий ліс, у якому вже живуть дикі тварини. Вчені вважали, що після підриву Каховської ГЕС на цьому місці буде лише пустеля.

Про це розповів еколог Сергій у Threads. Він також пояснив, чому його прогноз виявився хибним.

Кабани, тхори й полоз у молодому лісі

"Скажу чесно: коли підірвали Каховську ГЕС, я думав, що там буде пустеля на десятиліття. Я помилявся. І це той випадок, коли еколог радий помилитися!" – написав Сергій.

За його словами, у заростях оселилися кабани, тхори та червонокнижний полоз. А олені поки не заходять: автор пояснює це тим, що молодий ліс настільки густий, що тваринам із рогами там тісно.

У коментарях еколога запитали, чому на дні водойми могла виникнути пустеля. Він відповів, що побоювався великої кількості піску та пилових бур.

"Я думав, що там багато піску і будуть пилові бурі. А ліс виріс швидше…" – пояснив Сергій.

Як вода, що відступала, допомогла деревам прорости

Механізм появи лісу досліджують науковці. Як розповідає "Рубрика", під час відступання води після руйнування греблі у 2023 році саме тривав період поширення насіння верб і тополь. Пух із насінинами потрапляв на вологе оголене дно, де одразу починалося проростання.

За поясненням науковця Олексія Василюка, вода залишала послідовні смуги насіння: кожна наступна хвиля виносила його до берега, а потім відступала. Тому на деяких ділянках дерева ростуть майже рівними поясами, схожими на створені людиною посадки.

Важливою для дослідників стала різниця між територіями, які звільнилися від води в різний час. Там, де вона затрималася до завершення масового поширення насіння, за три роки такого самого деревного покриву не виникло. Поява нинішнього лісу пов’язана зі збігом двох процесів: оголенням вологого дна та готовністю насіння до проростання.

Що науковці називають Каховським лісом

Історичний Великий Луг був переплетенням річок, озер, боліт, луків, заплавних лісів і чагарників. За даними Texty.org.ua, він простягався більш ніж на 100 км зі сходу на захід. Під час створення водосховища під водою опинилися плавні, ліси, острови з городами, десятки сіл і залишки Січей.

Нинішню екосистему досліджує, зокрема, виконувач обов’язків завідувача сектору охорони природи Національного заповідника "Хортиця" Михайло Муленко. Він описує процес як формування нового природного середовища.

"Це утворення чогось нового, що віддалено нагадує Великий Луг. Я називаю це Каховським лісом: було водосховище – став ліс", – пояснив Муленко.

Працівники заповідника постійно фіксують зміни: ведуть журнали спостережень, фотографують рослини й тварин, записують голоси птахів і використовують фотопастки. Науковці під час регулярних експедицій вимірюють дерева, визначають види рослин і порівнюють стан ділянок у різні сезони та роки.

Нагадаємо, учені зафіксували показову закономірність. Нинішні обриси водойм майже з точністю повторюють схему розташування озер кінця 1940-х років, повертаючись до свого природного стану, який існував до затоплення водосховища.