Мости у Києві можуть замінити понтонами та катерами? Плюси та мінуси альтернатив

Для відновлення пасажирських перевезень Дніпром знадобиться погодження з військовими

Пороми й понтони можуть стати в Києві аварійним рішенням для перевезення важливих вантажів. Але замінити мости вони не зможуть: такі переправи вразливі й мають обмежені можливості. Пасажирські катери маневрені, однак під час повітряної тривоги людям на воді ніде сховатися.

Свою оцінку переправ опублікував у Telegram радник президента України, фахівець у галузі військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов "Флеш". Він також підтримав будівництво тунелю під Дніпром, який вважає потрібним для військових та інших завдань. За його оцінкою, за підтримки іноземців роботи триватимуть кілька років.

Пороми й понтони допоможуть перевезти вантажі, але залежать від під’їзних шляхів

Бескрестнов вважає, що поромна переправа може стати в пригоді для доставки необхідних вантажів у надзвичайній ситуації. Але для столиці її можливості, за його оцінкою, вкрай обмежені.

"Поромна переправа. У масштабах Києва – виключно аварійне рішення для важливих вантажів. Пропускна спроможність – умовно нульова. Залежить від причалів із під’їзними шляхами. Причали вразливі для "Шахедів" і ракет", – написав "Флеш".

Понтонній переправі також потрібні під’їзди й розв’язки. У критичній ситуації вона допоможе доставити важливі вантажі, вважає фахівець. Але навіть один "Шахед" може порушити її роботу.

Бескрестнов підтримує підготовку аварійного сценарію для військових. Водночас він вважає, що в разі знищення всіх київських мостів противник зруйнує і поромні, і понтонні переправи.

Катери маневрують, але ходять поруч із цілями атак

Використовувати пасажирські катери для сполучення між берегами запропонував народний депутат від "Слуги народу", заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко. Як пише "Телеграф", такий варіант створює ризики для безпеки пасажирів.

Російські війська час від часу намагаються атакувати мости, що з’єднують береги столиці. Північний і Південний мости вже постраждали. Колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба також вказує на аварійний стан мосту Патона.

Директор ProMobility Дмитро Беспалов звертає увагу на те, що під час повітряної тривоги пасажирам катера на річці ніде сховатися. Водночас судна йшли б поруч із мостами – об’єктами атак противника.

"Автобус на мосту під час нальоту має лише два варіанти: швидко їхати далі або зупинитися. А капітан катера може маневрувати. Це краще, але небезпека зменшується ненабагато", – пояснює керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI", капітан 1-го рангу запасу ВМС України Павло Лакійчук.

Коли водні перевезення виправдані та чим ризикують люди на березі

Лакійчук вважає водний транспорт виправданим під час війни лише в крайньому разі. Наприклад, якщо транспортний колапс змусить залучити всі доступні засоби для доставлення важливих вантажів.

"Дніпро у нас – вузьке місце. Тому мости й переправи для ворога, очевидно, будуть об’єктами першочергового ураження. Небезпека загрожуватиме й транспорту, який курсує поруч із ними", – пояснює Лакійчук.

Експерт також вбачає загрозу в скупченнях пасажирів біля причалів. Люди чекатимуть на рейс на березі, тому небезпека пов’язана не лише з перетином річки.

Під час воєнного стану в межах Києва діє особливий режим: рух суден заборонено. Дозвіл на вихід видає комендант Північної комендатури, і тільки у світлу пору доби.

Як повідомляв "Телеграф", із центрального бюджету на понтонні переправи в Києві виділять 1,2 млрд грн.