Немає лікарів, садочки закриті. Жити в Україні з дітьми складно не лише через обстріли - Оксана Тороп

Журналістка BBC News Україна Оксана Тороп про те, що жити в Україні з дітьми стало складніше не лише через обстріли, а й через ще більше загострення старих проблем в системі державних послуг

Коли я чую від влади чергові заклики до біженців повертатися, то думаю про дітей. Зі зрозумілих причин — я той біженець, який їх повернув додому. Ще до того, як це стало популярною темою на Банковій.

ППО сильніше, стало безпечніше. Захід помагає, скоро перемога.

Але знаєте про що не говорять? Це тільки те, що з ходу зачепило конкретно нас. Обовʼязковий медогляд до школи пройти в державній клініці неможливо — немає лікарів. (А довідки ми не купуємо принципово, хоч ясно, що ця опція завжди була і є). Педіатр нам насуплено пояснює: "Хтось звільнився через малі зп, хтось виїхав з країни". Воно і раніше була ця проблема, а тепер вона загострилася в рази. І чесно нам каже: "Вам краще піти в приватну".

Частина садочків в Києві стоять законсервовані через відсутність укриттів. (Це на третій рік повномасштабки і підозрюю, це проблема не тільки Києва). А ті, що працюють, не справляються з перерозподілом дітей, бо знову ж таки, не вистачає вихователів. Вони теж стрімко звільняються. Я вже не говорю про логопедів та дитячих психологів. Їх немає.

Це ті важливі послуги, з доступом до яких сьогодні величезні проблеми. Вихід один — приватні лікарні, приватні садочки і школи. А це все тягне капець які немалі гроші. І добре, якщо ти працюєш і заробляєш. Але чи можуть всі родини собі це дозволити? Коли в третини населення вистачає грошей лише на їжу.

Ціни на товари та послуги постійно зростають, бо складна логістика, закладають вартість роботи генераторів, а тепер ще й збільшення акцизів на пальне.

І так, я мовчу про відключення світла. Про це ви і самі знаєте. У липні я щодня викидала з холодильника зіпсовані продукти — гроші на вітер.

Я до чого — жити тут з дітьми стало складніше не лише через обстріли, зіпсовані уроки в школі, перерваний сон і тд, а й через ще більше загострення старих проблем в системі державних послуг. І про це теж треба чесно говорити. Бо складається враження, що про повернення біженців, а саме жінок з дітьми, говорять люди, які ніфіга не розуміють, що ж воно таке мати цих дітей. Треба не просто закликати повернутися, а створити для цього бодай елементарні умови.

Джерело: Facebook Оксани Тороп