Чому Tomahawk для України – це більше фантазія, ніж реальність - Олександр Коваленко

Я б ніколи собі не дозволив таке рекомендувати президентові, якби я мав таку можливість

Про Tomahawk…

Днями The New York Times опублікувало статтю про те, що у "Плані перемоги" Володимира Зеленського, нібито, був присутній запит на ракети Tomahawk. Практично весь вчорашній день я відповідав на запитання щодо саме цих ракет і піддавав сумніву, що такий запит міг бути адресований США. Сьогодні ж після брифінгу президента України я відповідаю на запитання, чи не змінив я своєї думки, адже Володимир Зеленський, нібито, підтвердив, що такий запит був.

Чесно кажучи, у промові Володимира Зеленського я не почув фрази: "Так, ми просили ракети Tomahawk", а почув їхню згадку в контексті публікацій у ЗМІ та витоку конфіденційної інформації. Загалом, це дві великі різниці, сказати ствердно "Так" і згадати.

В іншому, незалежно, є запит на ці ракети в "Плані перемоги", який я, зрозуміло, не читав і не міг цього зробити за жодних обставин, а навіть якби й читав, то не сказав би про його вміст, або ні, моєї позиції щодо Tomahawk це не змінює.

А тепер, за пунктами.

По-перше, Tomahawk – це дозвукова крилата ракета великого радіусу дії як тактичного, так і стратегічного призначення. Її дальність ураження цілі, у всіх можливих модифікаціях, перевищує експортні вимоги до ракетного озброєння, що обмежуються 300 км. Мене завжди дисонувало те, як наші ЗМІ, коли чули, що ми отримаємо ту чи іншу модифікацію ракетного озброєння, одразу публікували їх максимальні ТТХ, мовляв, летить на 500 км, москва бережися! Але ми ніколи, легально, не отримаємо, хоч би за міжнародними вимогами до експорту ракетної зброї, ракету з дальністю понад 300 км.

По-друге. Tomahawk — це ракета не повітряного, не сухопутного, а виключно морського базування. Усі її пускові перебувають у підводних, чи надводних носіях. Тобто якщо ми робимо запит на ракети Tomahawk, то паралельно ми повинні робити запит на підводний човен, наприклад, класу "Огайо", або ракетний есмінець типу "Arleigh Burke". Якщо мед, то ложкою.

По-третє. Уявімо, що ми отримуємо ракетний есмінець типу "Arleigh Burke" з боєкомплектом ракет Tomahawk і повністю готовим, професійним екіпажем, який невідомо звідки взявся, як його загнати в Чорне море через протоки Дарданелли і Босфор при чинній конвенції Монтре?

По-четверте. Припустимо, якимось фантастичним чином ракетний есмінець типу "Arleigh Burke" з боєкомплектом ракет Tomahawk і невідомо звідки взятим повністю готовим, професійним екіпажем виявляється в Чорному морі і швартується в порту Одеси. Тієї самої Одеси, на Одещині, куди регулярно прилітають балістичні 9М723, Х-31П, Х-59/69, дрони-камікадзе і давно не було чутно протикорабельних П-800 "Онікс", а вони є… В результаті, за лічені дні ракетний есмінець типу "Arleigh Burke" з боєкомплектом ракет Tomahawk і повністю готовим, професійним екіпажем виявляється на дні Чорного моря.

Саме з цих причин, коли я почув, що вийшла подібна стаття The New York Times, я не міг реагувати якось інакше. Як воно було насправді, знає лише той, хто брав участь у складанні "Плану перемоги" і рекомендував, якщо це правда, розмістити у ньому такий запит.

Але, повірте мені, я б ніколи собі не дозволив таке рекомендувати президентові, якби я мав таку можливість. Це питання професійної гідності, не впадати в хайп на гучних назвах, що запам’ятовуються, адже з таким успіхом можна було б порекомендувати і запит на ракету Minuteman III…

Або… вже… так?

Джерело: пост Олександра Коваленка у Telegram