Компенсація бізнесу за зруйноване майно: перспективи, ризики та перші кроки - Євген Макєєв

Війна завдає все серйозніших втрат українському бізнесу – від пошкодження майна до вимушеної релокації чи повного закриття компаній. Сьогодні в Україні діє реєстр збитків і формується законодавча база для компенсацій, проте механізм виплат юридичним особам ще не напрацьований. Євген Макєєв, зовнішній радник з питань NPL адвокатського об’єднання Investment LawyerGroup пояснює, які кроки мають зробити власники компаній вже зараз, аби підготуватися до отримання компенсації, зберегти активи та мінімізувати ризики остаточної ліквідації бізнесу

Законодавчий пробіл

Після 24 лютого 2022 року держава Україна почала втілювати заходи, спрямовані на забезпечення компенсації за пошкоджене або знищене майно внаслідок збройної агресії російської федерації. Але, на жаль, на даний час реалізований механізм отримання коштів за пошкоджене чи зруйноване житло тільки для фізичних осіб – власників житла. Цього вдалося досягти завдяки Закону №2923-IX "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", який був прийнятий практично через рік після початку повномасштабного вторгнення – 23 січня 2023 року.

Для юридичних осіб, які є власниками нерухомого майна, навіть якщо це житлова нерухомість, механізм компенсування збитків держава Україна досі не реалізувала.

Однак, це питання не стоїть на місці. Ще в березні 2025 року група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №13136, яким пропонує внести зміни до діючого Закону №2923-IX та надати можливість отримувати компенсацію за пошкоджене та зруйноване майно юридичним особам. Зокрема, депутати пропонують компенсувати збитки за житлові та нежитлові приміщення, розташовані у багатоквартирних будинках. Питання компенсації за інше нерухоме майно, що належить компаніям, сьогодні перебуває на стадії обговорення.

Підготовчі дії

Проте, для того, щоб отримати майбутню компенсацію за пошкоджене або знищене майно юрособа повинна вже сьогодні забезпечити себе доказами наявності у неї такого майна.

Що для цього потрібно? Насамперед зібрати копії усіх документів, що підтверджують право власності компанії на нерухоме чи рухоме майно;первинні документи; картки обліку основних засобів; балансову вартість тощо. Крім того, потрібно здійснити фото- та відео- фіксацію майна.

Нагадаю, з 2 квітня 2024 року в Україні почав діяти реєстр збитків (RD4U). А з 15 травня 2025 року юридичні особи можуть подавати до нього заяви за категорією "А3.2 "Пошкодження або знищення нежитлового майна". Подати заяву за цією категорією можна через портал "Дія" з використанням ЕЦП.

Механізм подання заяви до RD4U зводиться до відповіді на питання та заповнення відповідних клітинок, у які необхідно ввести ідентифікаційні дані, як то ЄДРПОУ, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна, кадастровий номер земельної ділянки, фото пошкодженого або знищеного майна тощо. Більш детальну інформацію можна дізнатися на сайті.

Водночас підкреслю, що подання заяви до RD4U юридичною особою не надає їй автоматичного права на виплату компенсації за пошкоджене або знищене майно. Ця заява тільки засвідчує право компанії у майбутньому сподіватися на отримання такої компенсації у разі прийняття Україною відповідного законодавства та виділення на це коштів з державного бюджету.

У більшості випадків пошкодження або знищення майна компанії відбувається під час ракетної атаки, що призводить до виникнення пожежі на об’єкті. У такому випадку юрособа може також отримати копію Акту про пожежу, в якому фактично будуть відображені дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Зокрема, буде наведене опитування власника (користувача) та/або балансоутримувача об’єкта пожежі, очевидців тощо. Один примірник такого Акту подається до відповідного підрозділу Національної поліції для відкриття кримінального правопорушення.

Крім того, компанія може самостійно звернутися до Національної поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 194 КК України (умисне знищення або пошкодження майна) для фіксації події пошкодження або знищення майна, якщо у неї не має іншої можливості зафіксувати збитки, нанесені цьому майну.

Також треба подбати про отримання оцінки розміру збитків у суб’єкта оціночної діяльності, яка буде виконана відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, що затверджена Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року за №3904/1223.

Після проведення підготовчих дій компанії необхідно прийняти рішення про свої подальші дії – чекати на компенсацію від держави або звернутися до суду з позовом про стягнення збитків.

Компенсація витрат на релокацію

Якщо ж підприємства ще не постраждали, або постраждали частково, їх власники можуть провести релокацію виробництв у більш-менш безпечні регіони. Нагадаю програма релокації бізнесу реалізується на території України з 2022 року і дозволяє перемістити виробничі потужності в наступні області: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Житомирська, Одеська та Київська.

За даними сервісу "Опендатабот", тільки у 2025 році в Україні вже було зафіксовано 8 345 переїздів бізнесу між регіонами. Загалом релокацію здійснили 7 988 компаній, причому деякі з них переїжджали кілька разів.

Переміщення бізнесу може здійснюватися як самостійно, так і силами акціонерних товариств "Укрзалізниця" та "Укрпошта". Для цього, як вказано на сайті Мінекономіки, необхідно звернутися з письмовим запитом до міністерства.

Але, хочу звернути увагу, що крім державної підтримки, існують також регіональні та міжнародні програми підтримки релокованих підприємств. Наприклад Львівська міська рада надає ваучер розміром до 300 тис. грн на покриття витрат з оренди нерухомого майна, компенсацію комунальних послуг, а також витрат на переміщення, монтаж і ремонт обладнання компаніям, які будуть релоковані на територію Львівської міської територіальної громади.

Також діє аналогічна програма від ЄБРР на суму до 30 тис. євро, яка покриває витрати, що не були відшкодовані іншими джерелами, зокрема: транспортування обладнання, сировини та готової продукції, пакування, демонтаж, налаштування, ремонт, оренда та придбання обладнання, інженерні або ремонтно-будівельні роботи у складських та виробничих приміщеннях.

Отже, перед релокацією або вже після переміщення виробництва, компаніям варто звернутися до органів місцевого самоврядування та міжнародних організацій із запитом на отримання інформації про компенсацію витрат для релокованих компаній.

Закриття бізнесу

Напевне одне із самих важких рішень, яке може прийняти власник компанії, після пошкодження чи знищення майна внаслідок військових дій – це закриття бізнесу в цілому. Але, перед тим як прийняти таке рішення остаточно я раджу:

провести інвентаризацію майна для визначення активів, які підлягають або не підлягають відновленню, звернутися до адвоката для отримання консультацій, щодо процедури ліквідації бізнесу, а також повідомити усіх кредиторів про можливість або неможливість реструктуризації боргів. Також варто подбати про працівників. Зокрема, українське законодавство передбачає процедуру звільнення у зв’язку з ліквідацією компанії, а також гарантії щодо виплати компенсацій. Також я дуже раджу оцінити альтернативи, адже іноді замість ліквідації доцільніше розглянути варіанти злиття, продажу чи передачі бізнесу інвестору.

Саме такий багатоетапний підхід дозволяє власнику прийняти остаточне рішення щодо долі його бізнесу не на емоціях, а з урахуванням юридичних і фінансових наслідків.

Загалом, сьогодні вже усі розуміють, що пошкодження або знищення майна компанії через обстріли є серйозним викликом. Але з правильним планом дій юридична особа може отримати компенсацію та відновити бізнес. Головне підготувати документи, правильно їх юридично оформити та стратегічно планувати свої дії. Саме це в подальшому стане вирішальним фактором щодо того, чи матиме бізнес шанс на відновлення після війни чи припинить своє існування.