Допекли банки та війна: українці переходять на готівку. Як жити на "живі" гроші

Чи законно взагалі не користуватися банківськими рахунками та картками

З кожним роком населення України дедалі активніше використовує готівку. Це констатували в Нацбанку під час презентації нової банкноти — 2000 гривень із зображенням Василя Стуса. Власне, зростання попиту на паперові гроші (у 2,5 раза з 2019 року) і стало одним із публічних аргументів НБУ для запровадження нового максимального номіналу. Народу треба більше банкнот — красивих і різних.

"Телеграф" дослідив цей тренд і з’ясував, як, не порушуючи чинне законодавство, люди можуть мінімізувати користування банківськими картками та взагалі перейти на готівку. Щоб мати більше свободи та особистого простору: менше відповідати на питання банкірів і збирати для них довідки, декларації та інші документи. Щоб не відчувати пригноблення та вільно користуватися особистими коштами за чинною нормативною базою.

В якому темпі друкується гривня

Одразу зазначимо: "Телеграф" не агітує за порушення чинних правил, тільки простежує можливості, які мають українці за поточної нормативної бази. Люди мусять розумітися на власних правах і обов’язках. Особливо коли Нацбанк публічно виголошує, що на руках у населення вже майже трильйон гривневої готівки (970 млрд грн).

Для розуміння: за офіційними звітами НБУ, на банківських рахунках українців майже 1,5 трлн грн (точніше 1,49 трлн) без відсотків і 1,7 трлн грн із відсотками, що платять вкладникам по депозитах. Й більша частка коштів (66,86%) перебуває на карткових рахунках, тобто може бути знята за першої потреби через каси та банкомати (лише 33,14% — на строкових вкладах). Ще на 159 млрд грн люди придбали держоблігацій (ОВДП), які вигідні завдяки податковим пільгам на отримані доходи на відміну від відсоткових заробітків з депозитів (де сплачується 18% податку з доходів фізосіб і 5% воєнного збору).

При цьому 970 млрд грн люди тримають на руках. Це те, що Нацбанк називає М0, або готівкові кошти в обігу поза банками.

Раніше живих грошей в обігу було набагато менше. Вище "Телеграф" вже згадував заяву Нацбанку про зростання попиту на готівку у 2,5 раза з 2019 року. Та якщо подивитися глибше, то дані вражають ще більше: в далекому 2014 році, до першого вторгнення РФ в Україну, паперової гривні було лише на 235,9 млрд грн, тобто за 11 с половиною років зростання взагалі чотириразове.

З початку повномасштабного вторгнення (за 4,5 року) обсяг готівки збільшився на 66,2%, а з початку 2026-го — на 12,3%.

Для повного розуміння "Телеграф" навіть обрахував щорічні готівкові прирости:

З інфографіки видно, що Нацбанк влаштував зменшення готівки тільки одного разу — у проблемному 2015 році, коли після Революції гідності на наш фінансовий ринок звалились усі негаразди одразу:

• девальвація гривні: спочатку з 8 грн/$ до 10-12 грн/$, після чого Нацбанк відмовився від утримання курсу, і той обвалися до 30-33 грн/$, а потім відійшов/зафіксувався на 24 грн/$;
• тотальне закриття банків, яке потім назвали банкопадом (за один цей рік чисельність банків зменшилась зі 163 до 117);
• перемовини про реструктуризацію єврооблігацій і списання 20% суми (на $3,6 млрд), щоб не допустити дефолту;
• нові домовленості з МВФ про чотирирічну кредитну лінію на $17,5 млрд. Офіційна інфляція тоді підскочила аж до 48,7%, і НБУ боровся з нею, в тому числі згортаючи грошову масу. Непрості часи та непопулярні заходи.

Особливо активно друкували готівкову гривню за рік до повномасштабного вторгнення, у 2020 році. Ніби щось передчували чи знали. У 2020-му готівкова маса збільшилась одразу на 39,1%, або на 144,8 млрд грн. Навіть після початку великої війни у 2022-му додалось менше паперової гривні — на 10,2% чи на 59,7 млрд грн.

Але найзавзятіше Нацбанк навантажує друкарський верстат останніми роками: у 2025-му з нього вийшли додаткові 126 млрд грн (приріст на 17,1%), а за 7 місяців — 106,2 млрд грн (приріст на 12,3%). Цьогоріч маємо всі шанси на новий рекорд.

Ці обрахунки стосуються виключно гривні. Інвалюта на руках у населення до уваги не береться. Існують приблизні оцінки, скільки доларів, євро та інших валют змогли накопичити українці, але офіційних даних немає. Оціночні судження — від $30 млрд до $150 млрд, але дехто ставить і вищу планку.

Навіщо українцям стільки готівкових грошей

Не можна назвати єдину причину для збільшення попиту українського населення на живі паперові гроші. Це цілий комплекс, який почасти збігається за кількома чинниками одночасно:

1. Посилення фінансового моніторингу з боку банків, через який людям дедалі частіше примусово закривають рахунки. Або люди не хочуть перед фінансистами виправдовуватися за власні статки/операції — носити численні документи, або просто не мають тих декларацій і довідок.
2. Військові дії та пов’язана з цим нестабільна ситуація, через що люди хочуть мати під рукою запас кешу, як кажуть, про всяк випадок.
3. Не завжди передбачувані відключення електроенергії (особливо взимку), через що можуть виникати проблеми з оплатами товарів/послуг платіжними картками та не працювати банкомати (особливо в ТРЦ, магазинах). В цей час слід мати банкноти.
4. Недовіра до банків, яка лишається в серцях багатьох українців, що пережили непрості часи 2015—2017 років під час так званого банкопаду (закриття понад 90 банків). Попри чинну державну гарантію на всі банківські вклади населення у 100% об’ємі під час дії воєнного стану та 3 місяці після його завершення. Не всім до смаку очікувати на виплати компенсацій і проходити процедури Фонду гарантування вкладів фізосіб.
5. Зростання тіньового обігу економіки, пов’язане і з посиленням податкового тиску (в тому числі шляхом покращення адміністрування), і з ворожими діями, і з активізацією шахраїв усіх мастей.

Останніми роками найактивніше обговорюється перший пункт — посилення фінмоніторингу, до якого не готові більшість пересічних українців. Людям набагато простіше розраховуватися готівкою, аніж регулярно збирати для банків чималі теки документів, до яких фінансисти дедалі частіше прискіпуються.

Наскільки законні готівкові розрахунки

Що активніше люди переходять на готівкові розрахунки, то частіше виникають побоювання щодо законності їхніх операцій і використання паперових грошей взагалі. Звісно, в банках люблять підкреслювати переваги безготівкових розрахунків — це дійсно зручно та дає можливість для заробітків, яких не матимете з гаманцем банкнот. Дехто вдається й до перебільшень, доводячи людині, що їй без рахунку аж ніяк не вижити в сучасному світі. Кожен банк зацікавлений мати й заробляти на найбільшій чисельності клієнтів, тож і подає себе як месію.

Утім, багатьом вже набридло платити власними нервами за цю зручність і плюшки фінансистів — передусім тим, кому доводиться регулярно звітувати перед банками про доходи (частіше, аніж перед Державною податковою службою), чи тим, хто через просту необачність встиг стати жертвою шахраїв (часто-густо виплачує вкрадені злодіями кредити). Після кількох нервових зривів люди доходять висновку, що воно того не варте. А простій людині потрібно небагато — без зайвого клопоту розраховуватися за товари та послуги.

Єдине, що цікавить багатьох, чи порушують їхні готівкові розрахунки чинне законодавство. Передусім це.

Й фінансові юристи дають просту відповідь: паперові гроші в Україні ніхто не скасовував і вони залишаються у нас законним засобом платежу. Безготівковий розрахунок — не є конституційним обов’язком українця. Хоча готівкові розрахунки в деяких випадках й обмежуються, коли людина робить дорогі покупки.

"Чинне законодавство України не зобов'язує громадян користуватися безготівковими платіжними засобами. Громадянин має право самостійно обирати спосіб розрахунку.

Водночас право користуватися виключно готівкою не є абсолютним. "Законодавство встановлює окремі випадки, коли розрахунки повинні здійснюватися у безготівковій формі", — пояснив "Телеграфу" адвокат, керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк.

Його колеги теж підтверджують це ключове правило.

"Ні, загального обов’язку для громадянина України користуватися лише безготівковими платежами немає. Громадянин має право користуватися готівкою у повсякденному житті, якщо не порушує спеціальні обмеження, наприклад, щодо окремих великих готівкових розрахунків. Законодавство, навпаки, виходить зі співіснування готівкової та безготівкової форм, а для споживача діють гарантії вибору способу оплати у межах, дозволених законом", — підтвердив нам адвокат, керуючий партнер АО "Юридична компанія "Winner" Ігор Ясько.

Не варто вважати себе утисненим, обмеженим чи обділеним. Ви не мусите платити карткою. Користуватися готівкою — це нормально.

У випадку з простими фізособами щодо готівкових розрахунків працює одне правило — за день людина може готівкою заплатити юрособі чи ФОПу (суб’єкту господарювання) не більше 50 тис. грн.

Ще раз: це добове обмеження, щодня можна платити живими грошами по 50 тис. грн. Це встановлено постановою Нацбанку №148.

Ще безготівкова оплата є обов’язковою по окремих дорогезних покупках (правочинах), таких, приміром, як нерухомість.

Водночас до 5 тис. грн оплати можна здійснювати без верифікації, тобто без надання документів. Анонімно. А коли більше — доведеться показати паспорт, водійські права чи інше посвідчення. Водночас це правило працює не скрізь, і документи не треба надавати в кожному випадку. Це необхідно при внесенні грошей на рахунок чи здійсненні переказу, передусім під час фінансових операцій.

"Порогова сума 5 000 грн пов’язана насамперед з окремими правилами фінмоніторингу для певних фінансових операцій і ситуацій, коли є ознаки дроблення операцій, але не є загальним правилом для всіх касових оплат", — уточнив Ігор Ясько.

По магазинах, аптеках, заправках з паспортом ходити необов’язково.

"Під час звичайної купівлі товарів (наприклад, ліків в аптеці чи пального на АЗС) продавець не зобов'язаний вимагати паспорт або інший документ лише тому, що сума покупки перевищує 5 тисяч гривень. Тому випадки продажу медичного препарату чи пального без перевірки документів самі по собі не свідчать про порушення законодавства", — підкреслив Іван Маринюк.

Так само прискіпливо банки ставляться, коли людина хоче переказати кошти без відкриття рахунку. У цьому випадку доведеться надати документи та навіть заповнити анкету.

"Для банківського переказу без відкриття рахунку повна ідентифікація, за даними матеріалів НБУ/фінмоніторингу, застосовується при сумі від 30 000 грн, а не при звичайній оплаті товару в касі", — зазначив Ігор Ясько.

Але якщо маєте середні доходи та не робите дорогих покупок, то рідко відчуватимете на собі ліміти та обмеження. Згідно зі звітом Держстату, у червні 2026 року середня зарплата громадянина України становила 32,8 тис. грн, а мешканця Києва — 48,4 тис. грн.

До речі, якщо людині так зручніше, то вона може просити свою компанію/організацію платити їй зарплатню готівкою. Нічого злочинного в цьому немає. Тобто працівник має право скласти заяву роботодавцю, в якій попросити платити живими грошами, бо йому так комфортно. Це його право. Й не мусить нічого пояснювати: вам просто так подобається, маєте повагу до паперових банкнот чи щось раціональніше — не хочете платити банкам комісію за зняття живих грошей в банкоматі (зазвичай коштує 1% суми). Організація має розглянути таке звернення, а далі рішення за нею. Може й відмовити, це теж передбачене чинним законодавством.

Кожна людина має право вирішувати, як їй будувати життя — в готівці чи безготівці, виконуючи певні обмеження та не порушуючи чинні правила. Чи поділяючи потоки: тримаючи на картках певні суми для зручних оплат комунальних, цифрових чи інших послуг та оперуючи готівкою в інших випадках і економлячи на банківських комісіях.

Де у світі люблять/не люблять кеш

У світі по-різному ставляться до готівкових розрахунків. Щоб зорієнтуватися, навіть почали обраховувати відповідний показник — Cash Index. В рейтингу показані країни, де найбільше та найменше полюбляють паперові гроші.

У 2026 році Україна знаходиться на початку рейтингу з доволі значною часткою готівкових розрахунків (70%), а найнижчий показник має Норвегія (лише 10%). Дані Cash Index розраховані передусім на туристів, щоб вони знали, що брати з собою в поїздку (готівку чи банківські картки). Тобто це грошові орієнтири для туристів, і їх бачення світу й нашої держави в том числі.