Українців почнуть фотографувати з готівкою перед платіжними терміналами. Навіщо та хто за це заплатить

Фінансисти збираються фотографувати українців під час обслуговування в платіжних терміналах, де люди звикли поповнювати картки (рахунки), мобільні телефони, платити за комуналку, квитки тощо. Ці апарати стоять чи не в кожному торгівельному центрі, магазині, їх використання давно стало повсякденністю. Через них можна як вносити готівку, так і знімати її, якщо потрібно.

Де саме фотографуватимуть людей

Поки що все подається так, що фотографуванням займуться лише термінали, які належать небанківським фінустановам. Мовляв, банківські термінали нікого не фотографуватимуть. Хоча це може виявитися хитрощами чи навіть відвертою брехнею.

Нацбанк докладає всіх зусиль, щоб новий контроль — у вигляді фото в платіжних терміналах сприймався, як не його нове обмеження, а як ініціатива знизу, причому як ініціатива небанківських платіжних організацій (не банків). Передусім двох найбільших — EasyPay (належить фінкомпанії "Контрактовий дім") з білими апаратами та City24 ("Свіфт Гарант") із зеленими пристроями. В них найбільший парк платіжних терміналів: на двох мають понад 45 приладів, тоді як найбільший конкурент державний ПриватБанк — лише трохи понад 10 тисяч.

Легенда така: кожен із цих двох платіжних гігантів (EasyPay та City24) нещодавно отримав по 135,15 млн грн штрафу за неякісний фінансовий моніторинг. А тепер спокутують гріхи таким фотоконтролем. Й хоча про штрафи — правда, та про ініціативу самих платіжників — відверта брехня.

Джерела "Телеграфу" підкреслюють, що фотографування людей — це ідея виключно Нацбанку. Власне, як саме його пропозицією було запровадити ліміти на платежі населення у 2025 році (50—100 тис. грн на місяць), які банки під тиском НБУ та його шалених штрафів були змушені визнати власними та підписатися під ними на базі профільної Асоціації. Ліміти не затверджені жодною постановою регулятора.

Те саме хитромудрі нацбанківці намагаються провернути й з фотографуванням. Утім, джерела "Телеграфу" запевняють, що платіжники не почнуть нікого фотографувати без відповідної постанови Нацбанку. А далі напрошується простий висновок: коли буде постанова НБУ на фотографування населення, то її будуть змушені виконувати й банки.

У підсумку — фотографуватимуть українців у всіх терміналах. Як у небанківських, так і банківських.

Коли термінали почнуть робити фото

Як стало відомо "Телеграфу", вимога з фотографування лише обговорюється у фінансових колах і з Нацбанком. Це лише розмови. Немає ані відповідної постанови, ані її проєкту. Очікується, що чернетка документа з’явиться восени та може узгоджуватися до кінця 2026 року. Тож набуде чинності не раніше наступного року, і буде передбачено період для переобладнання терміналів — встановлення камер. Це щонайменше 3 місяці. Тож орієнтовний час запровадження фотографування — це початок другого кварталу 2027-го.

Як саме фотографуватимуть

На сьогодні під час поповнення карткового рахунку в платіжному терміналі, людину ідентифікують у два кроки. Окрім номера картки, користувачу треба ввести номер мобільного (фінансовий телефон, до якого прив’язний рахунок), а після цього ще й перевірчий код (зазвичай три цифри), що надійшов у вигляді смс чи пуш-повідомлення від платіжника. До всього цього фінансисти планують додавати ще й фото людини-платника. В термінал вмонтують камеру, й вона буквально сфотографує клієнта.

Точна процедура ще невідома. Але поки що фінансисти не планують попереджати про знімання. В терміналі буде камера, яка фіксує людину та трохи простору навколо. Ніхто вам не запропонує посміхнуться в об’єктив. Фотофіксація буде прихованою, й якщо людина про неї не знатиме (з новин), то не помітить.

Навіщо потрібні фото

Владі в цілому та Нацбанку зокрема дуже не подобається, як кмітливі українці обходять різноманітні обмеження й заходи контролю. Це і ліміти на перекази (50—100 тис. грн на місяць), і фінансовий моніторинг, коли доводиться звітувати не тільки про походження власних грошей, а й про мету кожної фінансової операції, яку назвуть підозрілою. Тому чиновники хочуть мінімізувати рух чи не кожної гривні, щоб люди не могли обійти цей контроль.

Чому влада так поводиться

Під час війни Нацбанк і правоохоронні органи люблять наголошувати, що фінансовий контроль потрібен в тому числі для перемоги — щоб унеможливити вплив ворога. Тобто завадити фінансуванню тероризму, шпигунів і не допустити інших брудних грошей. Другим фактором зазвичай виокремлюється боротьба з шахраями та турбота про громадян.

Хоча обидві мотивації й відповідають дійсності, утім, на перший план дедалі активніше виходить інше — боротьба з мінімізацією оподаткування, що статистикою довів у інтерв’ю "Телеграфу" голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін. Протистояння схемам, які дають змогу платили менше податків. В жорсткі лещата вже взяли дрібний бізнес (ФОПи) і великий бізнес, що займається дробленням для уникнення податків.

Окремий пункт в цій кампанії — переведення зарплат із сірої зони в білу. Чиновники хочуть збільшити збори з ПДФО (податку на доходи фізосіб), воєнного збору, єдиного соцвнеску (ЄСВ). Намагаються викорінити практику, коли роботодавець платить офіційно на зарплатну картку лише одну мінімальну зарплату (8,6 тис. грн), а решту — в конверті. Історія з фотками в терміналах, сподіваються у владі, дозволить відстежити та унеможливити ці умовні "конверти". Коли бухгалтер через платіжні термінали розкидує людям зарплати на особисті картки в обхід податків. Достатньо лише ввести номер власника рахунку та щоб той був на зв’язку й оперативно передав одноразовий код. Що не є важким.

В такому випадку все виглядає не як переказ, який лімітується та за який треба відповідати банку на питання. Це операція з поповнення людиною власного рахунку. Нічого підозрілого.

Завдяки фотографуванню намагаються спіймати поповнювача рахунків на гарячому та довести, що рахунок поповнює стороння людина, а не власник рахунка. Кримінальне провадження за таке навряд відкриють, але для банку це буде приводом для додаткових питань до клієнта та для примусового закриття рахунку. Це все. У в’язницю ніхто нікого не посадить.

Як використовуватимуть фото

Платіжники будуть збирати зроблені фото та архівувати. Вони потрібні для надання Нацбанку під час перевірок з фінмоніторингу та правоохоронним органам для кримінальних проваджень. Якщо ви (чи ваша картка) не брали участь в жодній пригоді та не проходили в розслідуванні, то ваше фото ніхто ніколи не побачить. Платіжники самі їх переглядати не збираються, бо не мають для цього вільних рук і не бачать потреби.

Чи буде контроль у режимі реального часу

Жодного контролю онлайн не буде. Тобто платіжний термінал не відмовить в операції Оленці, коли картку їй прийшов поповнювати Василь. Обличчя Оленки ніхто не звірить з базою даних, як у голлівудському кіно. Бо у фінансистів немає бази фотоданих, з якими можна зображення порівняти. Як і на тепер, для операції в терміналі достатньо, щоб був правильний номер телефона (власника рахунку) і правильний одноразовий код.

Як обійти фотоконтроль

Якщо людина дуже не захоче, щоб її вирізняли, чи намагається захистити особистий простір, то достатньо нехитрих приймів — вдягнути на обличчя медичну маску чи натягнути нижче капюшон. Платіжники не дивитимуться на людей під час фінансових операцій і не відхилять проводку. Лишитесь у такому вигляді в архіві.

Хто заплатить за фото

Фінансисти заздалегідь попередили, що перекладуть витрати за нові фотовимоги на користувачів. Витрати чималі.

"Камери потрібно буде ставити на кожному терміналі. А ще доведеться збільшити канали зв'язку між цими апаратами і сервером, щоб передавати дані. Зберігати ці відео — це кожен місяць плата і це дорожче, ніж купити камери. Це все ляже на платників чи одержувачів грошей. Тобто платіжні послуги здорожчають", — підкреслило "Телеграфу" обізнане джерело.

Точний розмір збільшених комісій, що стягнуть з клієнтів, стане відомий вже у 2027 році.

Де у світі таке є

Пояснити нові фотовимоги вступом України в Євросоюз, як влада любить робить останнім часом, не вийде. В ЄС таких правил немає. Щобільше: опитані "Телеграфом" фінансисти наголошують, що ніде у світі людей не фотографують під час фінансових операцій з готівкою в руках. Це ноу-хау України, де останніми роками влаштували справжнє полювання за народом і його грошима, проте дивним чином не можуть відстежити чи зупинити фінансові проводки чиновників та олігархів, які постійно потрапляють у корупційні скандали.