Там проголошували радянську Україну: що відомо про Майдан Конституції в Харкові та як він називався раніше

Читать на русском
Автор
Майдан Конституції в Харкові Новина оновлена 29 січня 2026, 15:54
Майдан Конституції в Харкові. Фото Колаж "Телеграфу"

Майдан Конституції пережив імперські часи, радянське панування, війну та декомунізацію

Майдан Конституції в Харкові — найдавніша площа міста. Саме на ній відбувались важливі події та перетворення — від оборонної фортеці і до сьогодення.

Перша назва площі — Ярмаркова. Саме майдані біля Харківської фортеці відбувався Успенський ярмарок. Коли звели Миколаївський собор, площу перейменували на честь нього — Миколаївська. Та попри близькість до церкви тут вирувало культурне та торгівельне життя.

Миколаївська площа в Харкові
Миколаївська площа. Праворуч Миколаївський собор, який зруйнували у 1930 році та проклаи трамвайні колії

Коли фортецю знесли та розрівняли, утворилось чимало місця і у ХІХ столітті площа перетворюється на адміністративний центр. Звели будівлю Міської думи, банки, готелі, прибуткові будинки.

Майдан Конституції в 1908 році, Харків
Волзько-Камський банк. Магазин "Садівництво І. Кабештова". Фото з "Ілюстрованого додатка" до газети "Південний край" від грудня 1908 року

Також звели будинок Дворянського зібрання (Дворянських зборів), на відкриття якого приїхав російський імператор Олександр І. За часів становлення СРСР, після окупації Харкова радянськими військами в будинку Дворянського зібрання почалися Перші Всеукраїнські збори Рад — саме тут Україну проголосили частиною Радянського союзу. З 1919 року по 1975 площа носила прізвище члена обкому Донецько-Криворізької Радянської республіки, який брав участь у встановлені радянської влади у Харкові Мойсея Тевелєва.

Будинок Дворянського зібрання в Харкові
Будинок Дворянського зібрання був сильно пошкоджений у Другій світовий і знесений в 50-х роках

Після встановлення радянського панування у Міській думі розмістилась міська рада, а в будівлі Дворянського зібрання — Всеукраїнський ЦВК. З 1919 року по 1934 Харків виконував роль столиці України — радянська влада боялась повертати столицю в Київ. Та в Харкові старого зразка їм було затісно — у швидкому темпі звели будівлю Держпрому та нову центральну площу — сучасну площу Свободи.

На короткий час німецької окупації площа знову стала Миколаївською. Та зі звільненням від німців, назву повернули. У 1975 в пам'ять про проголошення УРСР площу перейменували на Радянської України.

Сучасну назву — Майдан Конституції площа отримала у 1996 році. У 2011–2012 роках площа зазнала оновлення: демонтували радянський монумент, встановили пам’ятник Незалежності "Україна, що летить", змінили просторову організацію.

Демонтаж монументу на честь проголошення Радянської влади в Україні
Демонтаж монументу на честь проголошення Радянської влади в Україні, початок вересня 2011/ Вікіпедія
Площа Конституції біля виходу з метро Історичний музей
Площа Конституції біля виходу з метро "Історичний музей"

Під час повномасштабного вторгнення частина історичних будівель постраждала від обстрілів — Палац праці, Братський дім Успенського собору та споруди міської ради.

Плутанина з назвами

Сквер біля Історичного музею на Майдані Конституції в Харкові
Сквер біля Історичного музею на Майдані Конституції/ Фото: travels.in.ua

Зазначимо, що хоч як майдан Конституції найчастіше сприймається простір біля пам'ятника Незалежності, сама площа насправді видовжена і охоплює прості від відомого місця зустрічей "градусника" та початку вулиці Сумської до перехрестя з Вірменським провулком і Павлівським майданом в бік харківського Подолу.

Раніше "Телеграф" розповідав, що вулиця Сумська одна з найстаріших в Харкові. Вона кілька разів міняла назву.