Молдавани замість українців: вітчизняні компанії вже шукають робітників за кордоном
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 3272
Українські транспортники знайшли спосіб вирішити проблему "невиїзних" водіїв
В Україні — страшенний дефіцит водіїв. Особливо тих, хто може вільно перетинати кордон. Система "Щлях", у якій транспортні компанії можуть реєструвати своїх працівників, більше не рятує. Бо водія можуть просто "зняти з рейса": вручити повістку прямо на маршруті.
Тому все частіше залучають водіїв з паспортами європейських країн — Молдови, Румунії, Словаччини.
Як це працює, та чи не залишаться наші водії без роботи?
У "відрядження" до України
Пошук водіїв-іноземців в Україні ще не став масовим явищем. Та такі випадки трапляються все частіше. Цей факт "Бізнес-Телеграфу" підтвердив високопосадовець в одному з профільних міністерств. "Тенденція дійсно є", — відповів він на питання.
Найчастіше на роботу в Україну залучають водіїв з країн Східної Європи. Зокрема, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини.
У більшості випадків їх беруть не в українські компанії. Принаймні, офіційно. "Оформлювати — дуже дорого. Податок за водія-іноземця складе близько 20 000 гривень на місяць", — каже голова Асоціації міжнародних перевізників (АСМАП) Володимир Балін.
Це не велика проблема. Як пояснив "Бізнес-Телеграфу" Ігор Житинський, керівник Всеукраїнського обʼєднання пасажирських перевізників, якщо наш підприємець зареєструє фірму в Молдові чи Румунії, то тамтешні водії можуть виконувати рейси в/з України. Тоді такі рейси оформлюються як відрядження. "Головне, щоб дотримувалося правило паритету, тобто, якщо автобус їде з України в Молдову, то звідти повинен відправитися автобус молдавського перевізника в нашу країну", — говорить він.
Водіїв з паспортами інших держав залучають, як правило, невеликі фірми. Вони не завжди можуть забронювати водіїв-українців від мобілізації, бо для цього потрібно кілька умов, зокрема, щоб офіційна зарплата персоналу була не нижчою ніж середня по регіону, не було заборгованості по податкам і т.д. Мова йде як про пасажирські, так і про вантажні перевезення.
Після 24 лютого 2022 року у більшості європейських країн значно спростили умови регістрації бізнесу для наших підприємців. Тож можна відкрити "дочку", скажімо, у Румунії чи Молдові, набрати місцевих водіїв і залучати їх на українські рейси.
Це дуже зручно, особливо для локальних українських компаній, що працюють в наближених до кордону регіонах, зокрема, в Одеській чи Чернівецькій області. Вони можуть залучати водіїв з прикордонних населених пунктів тієї ж Молдови.
На сайті з працевлаштування Rabota.md "Бізнес Телеграф" знайшов оголошення "Нової пошти", яка шукає водіїв у Молдові.
Серед вимог — знання російської й румунської мов, досвід роботи від 3 років, вміння працювати з супроводжуючими документами та ін. Обіцяють зарплату 13-18 000 лей (24,7- 34,2 000 гривень).
Невідомо, чи запропонують цим водіям сідати на маршрути в Україну. Як вказано в оголошенні — робота по Кишиневу. В прес-службі "Нової пошти" "Бізнес-телеграфу" сказали, що компанія працює в Молдові, тому й шукає там водіїв. Про "відрядження" в Україну обіцяли запитати у кадровиків, та відповіді поки що так і не дали.
Вигоди від водія-іноземця очевидні. Він точно "виїздний", його не треба реєструвати через систему "Шлях" (а на кордоні навіть зареєстрованого водія можуть завернути), та немає ніяких ризиків по мобілізації.
Недолік — видатки. Як каже Житинський, в сусідніх країнах вищий, ніж в Україні, тариф. Якщо нашим водіям на міжнародних рейсах платять в середньому від тисячі євро, то в східноєвропейських країнах — від 1,5-2 000. До того ж далеко не кожен водій-іноземець погодиться їхати в країну, де йде війна. За ризики вимагають доплати за коефіцієнтом 1,5-2. Та це не зупиняє наших перевізників.
Звісно, вони погоджуються переплачувати не від хорошого життя.
Немає навіть по 100 000
Можливо, головна причина, що змушує українських роботодавців шукати водіїв за кордоном — їх шалений дефіцит всередині країни.
Водіїв — далекобійників, з категоріями С і D, зараз не просто обмаль. На ринку їх просто немає.
"Дуже великий дефіцит. Компанії шукають різні варіанти виходу з ситуації. Багато хто згоден навчати власним коштом. Правда, буває й таке, що людину вчать, саджать на рейс, вона виїжджає в Європу й кидає там вантажівку прямо з товаром, і все — шукай вітра в полі", — розказує Балін.
А з посиленням мобілізації проблема дефіциту ще більше загострилася. Повістку водію можуть вручити прямо на рейсі. Про це говорять навіть великі перевізники. "Є випадки, коли вручають повістки навіть на маршруті. Можуть навіть забрати з машини, відвезти у ТЦК", — каже Балін.
"Водіїв бензовозів поки не чіпають, а хто на тентах чи зерновозах, тим складніше, вручають повістки", — додав власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Льоушкін. Та за його словами, в них теж відчувається дефіцит водіїв, особливо тих, хто вже кілька разів виїжджав за кордон і повертався. Бо прикордонники "новачків" не люблять — навіть якщо водій зареєстрований у системі "Шлях", але їде за кордон вперше, можуть і не пустити.
У одеській компанії ТАНІТ Груп кажуть, що дуже важко знайти справді високопрофесійних водіїв. "Далеко не всі знають як працювати по чіпу і дотримуватися часових рамок, і кому спокійно можна довірити вантаж. З цим завжди були проблеми. Після вторгнення багато хто зумів виїхати за кордон, а тих, хто залишилися на той автопарк, що задіяний зараз на міжнародних перевозках, катастрофічно не вистачає. Тому поступово ми вже рухаємося до європейських зарплат для водіїв". — каже керівник напряму автоперевезень компанії Іван Кондратюк.
За останній рік зарплати водіїв на міжнародних перевезеннях зросли на 10-15%. На сайті work.ua вакансії для водіїв пропонуються із зарплатами від 40 до 85 000 гривень, є навіть пропозиції на 100 000, тобто, це вже співрозмірно з тим, що пропонують водію, наприклад, у Польщі.
Та, навіть попри чималі зарплати, масово залучати іноземних водіїв нашим компаніям буде нелегко, тим більш, що сусідні країни теж підвищують виплати водіям. "У ЄС теж величезний дефіцит водіїв — не закрито більше 20% вакансій. Тому у пошуку всі — і ми, й вони", — каже Житинський.