Блеф чи дефолт? Як відмова України оплачувати борги вплине на курс долара і залишки економіки

Уряд ніяк не може домовитися з кредиторами, а вже в серпні треба заплатити мільярди

Страшилка про дефолт, якою вже кілька місяців лякають українців, несподівано набула цілком реальних обрисів. 18 липня Верховна Рада одразу у двох читаннях ухвалила законопроєкт №111396, який дає Кабміну право призупинити виплати за зовнішніми боргами до 1 жовтня цього року.

Вже у серпні, а згодом у вересні Україна має погасити чималу суму — мова йде про мільярди доларів. І ось тепер уряд може просто поставити повернення боргів на "стоп".

Переговори про реструктуризацію українських боргів перед іноземними кредиторами йдуть уже досить давно. Та про конкретні домовленості поки нічого не відомо, а в експертній спільноті ширяться чутки, що "домовитися не вдається".

Що тепер — дефолт? І що буде з економікою, курсом долара й цінами — розбирався "Телеграф".

"Укравтодор" і єврооблігації на 20 мільярдів

Борги України перед кредиторами — величезні. Загалом мова йде про 19,7 млрд доларів за міжнародними облігаціями та 3,6 млрд доларів за ВВП-варантами, або т. зв. "варантами Яресько". Саме Наталія Яресько (колишня міністерка фінансів) свого часу й запропонувала цей інструмент залучення коштів, пообіцявши кредиторам виплати, привʼязані до темпів економічного зростання країни.

У серпні 2022 року, зважаючи на війну, кредитори дали нам відтермінування на два роки за погашенням та відсотками за 13 випусками суверенних облігацій загальною вартістю 17,26 млрд доларів і 2,25 млрд євро. Також переглянули умови за ВВП-варантами. А у вересні того ж року був підписаний меморандум про призупинення виплат за державним і гарантованим державою боргом з групою кредиторів з країн G7 та Паризького клубу.

І от мораторій добігає кінця, й на черзі непогашені кілька випусків єврооблігацій на мільярди доларів.

Наступного року погашенню підлягають ще 10 випусків єврооблігацій. Лише відсотки за ними — це 3 млрд доларів.

Як вказано в новому законопроєкті, Кабмін має право до 1 жовтня 2024 року ухвалювати рішення про призупинення платежів за всіма або деякими борговими зобовʼязаннями держави. В додатках до закону перелічені зобов`язання, борги за якими уряд може "пробачити".

Наприклад, у таблиці є облігації 4-9 серій з датою остаточного погашення починаючи з 1 вересня 2024 року, облігації зовнішньої позики інших серій, кредити від міжнародних фінансових установ, єврооблігації Державного агентства відновлення та розвитку ("Укравтодору"), "зелені" облігації сталого розвитку "Укренерго", ті самі ВВП-варанти тощо.

Найближчі виплати, що мала б зробити Україна, мусять відбутися до 10 серпня — на цю дату призначені купонні виплати за одним з випусків єврооблігацій. Далі ще мали бути виплати до кінця серпня та у вересні.

Ще одна новація, прописана у законопроєкті, — дозвіл уряду взяти на себе борг "Укравтодору" й провести його реструктуризацію.

Чи значить це, що Україна "пішла у відмову" й не збирається платити за боргами?

Як пояснив "Телеграфу" член бюджетного комітету Верховної Ради Роман Каптєлов, головна причина, що змусила народних обранців терміново голосувати за новий закон, — борги "Укравтодору".

— У 2021 році "Укравтодор" взяв позику під єврооблігації з держгарантіями на суму 700 млн євро. Відсотки за ними вже складають 90 млн. "Укравтодор" на сьогодні не має прибутків, які дозволили б компанії провести виплати, а вони намічені вже на 1 та 12 серпня. По факту, якби ми не ухвалили цей закон, "Укравтодор" міг би збанкрутувати. Тому вирішили "перекинути" цей борг на державу і провести переговори з кредиторами про реструктуризацію. Таке рішення було погоджене з МВФ, — розказав "Телеграфу" нардеп.

Він також додав, що Україна має в найближчі місяці провести виплати ще за державними єврооблігаціями на 20 млрд євро. Їх уряд тепер теж може призупинити й паралельно продовжувати переговори про реструктуризацію.

Чи буде дефолт?

Головне питання — що означає зупинка платежів за зовнішніми боргами. Бо такий "фокус" з боку позичальника формально дозволяє кредиторам запустити процес "банкрутства" й загнати його спочатку в технічний, а потім і в справжній дефолт.

Роман Каптєлов стверджує, що до цього не дійде.

— Вже є уповноважена група, яка веде переговори про реструктуризацію боргів. Дані про хід переговорів засекречені. Але нам потрібно домовлятися. Дефолту ми просто не можемо допустити, адже це може "зламати" юридичний механізм, за яким нам надають грошову допомогу інші країни, — пояснює нардеп.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський каже, що подібний хід — призупинення виплат за зовнішніми боргами — Україна вже застосувала 2015 року. І ніякої катастрофи не сталося.

— Враховуючи, що МВФ на нашому боці, дефолту й цього разу не буде.

В умовах війни кредитори будуть змушені домовлятися з Україною та йти на подальшу реструктуризацію державного боргу. Ключовим запобіжником від дефолту є позиція наших головних міжнародних кредиторів — МВФ, Світового Банку, ЄБРР та інших — щодо подальшої фінансової підтримки нашої країни, — зазначив Забловський у розмові з "Телеграфом".

Та голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що дозвіл Кабміну піти ва-банк може означати лише одне: до цього часу домовитися з кредиторами так і не вдалося.

— Судячи з усього, їх не міг умовити піти на поступки Україні навіть МВФ, — вважає Пендзин.

— Тепер же ми фактично кажемо кредиторам: погоджуйтеся на наші умови, можливо, навіть списання частини боргів, бо взагалі нічого не отримаєте. У серпні та у вересні ми мали віддати з бюджету майже 150 млрд гривень, які можемо направити на інші потреби. Та, якщо "блеф" не спрацює, ми дійсно можемо зайти у технічний дефолт, — вважає економіст Данило Монін.

На думку економіста Олексія Куща, новий закон також відкриває можливості для крос-дефолту державних компаній і дозволить їм обговорювати з кредиторами індивідуальні програми реструктуризації чи навіть списання частини боргів.

Економісти, з якими поспілкувався "Телеграф", сприймають загрозу дефолту України напрочуд спокійно.

— По факту, ми вже й так там, бо Україна вже давно має дефолтні рейтинги, — каже Кущ.

— Дефолт — це дуже погано, лише коли країна працює на міжнародних фінансових ринках і залучає кошти інвесторів. Скільки грошей ми запозичили за комерційними кредитами з початку війни? Нуль! Навіть наші ОВДП іноземці давно перестали купувати. Нас рятує підтримка міжнародних партнерів, а вона навряд чи зупиниться, навіть якщо Україна стане "банкрутом". Бо тоді хід війни обернеться не на нашу користь, а цього ніхто не хоче, — вважає Педзин.

Дефолт, на його думку, може бути небезпечним для України лише на перспективу — коли ми знову станемо активним позичальником на міжнародних фінансових ринках.

"Може злетіти долар"

Чи насправді нічого страшного не станеться, навіть якщо Україна оголосить дефолт?

Данило Монін припускає, що валютний курс може похитнутися, бо "на паніці спекулянти побіжать скуповувати долари".

— Але валютні "гойдалки", якщо й будуть, то недовго. НБУ вміло управляє курсовими ризиками, золотовалютні резерви країни на досить високому рівні, ми очікуємо ще близько 40 млрд доларів кредитів і грантів до кінця року від наших міжнародних партнерів. Все це дає надію на курс долара під кінець року на рівні 42 гривень. І лише проблеми з міжнародною допомогою змусять владу запустити друкарський верстат, що підштовхне девальвацію гривні, — пояснив Монін.

Втім, це не виключає інших проблем в економіці, а їх чимало.

— Інфляція може набрати обертів, а ціна товарів вже з осені ще більше зросте. Але дефолт тут ні до чого. Перебої з електроенергією, складнощі з логістикою та колосальний дефіцит кадрів підвищують витрати бізнесу й собівартість продукції, — каже Пендзин.

При цьому експерти впевнені: попри "тривожні дзвіночки", дефолтні ризики для України можуть і не реалізуватися. А перемовини з міжнародними кредиторами закінчаться або новим мораторієм на виплати, або переглядом їхніх умов у кращий для нас бік. Зокрема, позичальники можуть погодитися на зниження відсоткових ставок і навіть списання частини боргів. Який сценарій реалізується на практиці, буде зрозуміло вже восени.