Черги з 5 ранку: чому чоловіки штурмують ЦНАПи та уникають "Резерв+"

У столичних ЦНАПах утворилося пікове навантаження

Центри надання адміністративних послуг у Києві переживають справжній аншлаг. Військовозобов'язані поспішають оновити свої дані до 16 липня.

Однак виникає питання: чому громадяни обирають складний бюрократичний шлях, коли існує простіша альтернатива — додаток "Резерв+"?

"Телеграф" вирішив дізнатися про це з перших вуст.

"Я стою тут з 5 ранку"

Ціла купа чоловіків стоять у черзі ще до офіційного відкриття одного з київських ЦНАПів. Говорити погоджуються лише на анонімних умовах.

— Річ у тім, що багато хто з нас не перебуває на офіційному обліку у військкоматах. Якщо завантажити додаток "Резерв+'", то може висвітитися, що ми перебуваємо у розшуку. А це автоматично означає необхідність з'явитися до військкомату. За це загрожує не лише штраф, а й можливе вручення повістки, — пояснює один з молодих хлопців в розмові з "Телеграфом".

Щоправда, є й ті, що попросту не вміють користуватися додатком. Для них простіше прийти до ЦНАПу та спитати у співробітників все, що турбує. Зазвичай це чоловіки старше 50 років.

— Я вже давно не користуюся цими новомодними технологіями. Краще прийти особисто та поговорити з живою людиною. Так я буду впевнений, що все зробив правильно, — зізнається 51-річний чоловік у черзі.

Час спливає, і до кінцевого терміну залишається все менше днів. Усвідомлюючи це, дехто з чоловіків пішов на крайні заходи: взяв відпустку або відгул на роботі, щоб провести цей день у черзі до ЦНАПу.

"Згадайте про виток даних"

Недовіра до цифрових рішень залишається серйозною перешкодою для багатьох. Один з чоловіків у черзі до ЦНАПу відверто висловлює своє ставлення до додатка "Резерв+".

— Цей додаток — суцільне розчарування. Бо існує ризик витоку даних, як це вже траплялося з "Дією", — пояснює він, не приховуючи свого скептицизму.

Мова ймовірно про інцидент, який стався 22 січня 2022 року. Тоді з'явилася інформація про продаж персональних даних двох мільйонів українців, які нібито зберігалися в системі "Дія". Ці дані було виставлено на продаж на форумі RAID та інших онлайн-платформах за 15 тисяч доларів США.

Варто зазначити, що цьому передувала масштабна кібератака на державні інформаційні ресурси 13-14 січня того ж року. А за словами Юрія Щиголя, голови Держспецзв'язку, внаслідок атаки постраждало близько 70 вебсайтів центральних та регіональних органів влади.

Однак 23 січня Кіберполіція спростувала інформацію про злам порталу "Дія", наголосивши, що повідомлення про витік даних не пов'язане з цією кібератакою. Крім того, офіційні особи не визнали факт витоку даних. Зокрема, Міністерство цифрової трансформації схарактеризувало інформацію про продаж бази даних як провокацію та елемент гібридної війни.

Попри офіційні спростування, багато українців все ще залишаються настороженими. Люди в черзі до ЦНАПу відкрито говорять про свою недовіру до цифрових додатків.