"Горіть у пеклі!": в Києві у будинку, в який влучив "шахед", проклинають мародерів, а влада не знає, що з ним робити

Будівля стоїть напівзруйнована і зачинена, а мешканці зникли. Міські чиновники так і не змогли вирішити питання з відновленням споруди

У Києві на вулиці Жилянській історія будинку, у який восени 2022 року влучив "шахед", досі не отримала завершення. Напівзруйновану частину будівлі так і не відновили, а вціліла частина стоїть зачинена, занепадає та потроху руйнується теж. На стінах утворилися тріщини.

Як з'ясували журналісти "Телеграфу" на місці прильоту, наразі у вцілілій частині будинку, схоже, ніхто не живе, всі доступні входи закриті, деякі елементи конструкції звисають над тротуаром (потенційно загрожуючи пішоходам та автівкам), а у підвалі хтось понаносив сміття.

Як розказали журналістам видання сусіди будинку-"привида" (з числа підприємців та людей з прилеглих будівель), мешканців вцілілої секції вони не бачать і не знають, куди вони перебралися. Втім, інколи там хтось з жильців все ж з'являється — на одному з балконів сушаться матраци.

Водночас на дверях зі сторони двору висить оголошення з прокляттям на адресу мародерів, які, ймовірно, розтягували щось цінне, що залишалось у зруйнованій частині. А можливо, і не тільки там.

Зв'язатися з головою ОСББ "Будинок на Жилянській" Тетяною Махрінською журналістам видання не вдалося. Жінка, яка активно боролася за відновлення/добудову пошкодженої частини, на дзвінки та повідомлення не відповідала.

Дворічна тяганина і боротьба за будинок

Нагадаємо, рік тому мешканці, які втратили своє житло у цьому будинку, зверталися до мера столиці з вимогою розблокувати добудову споруди чи її реконструкцію. А незалежна повторна експертиза (перше обстеження комунальними і міські чиновники робили вслід за прильотом, визнавши аварійність будівлі) державного підприємства "Київський промбудпроєкт" підтвердила можливість проведення будівельних робіт для зведення нової секції.

Хоча одразу після трагедії ініційована КМДА експертиза заборонила будь-який капітальний ремонт чи добудови з аргументацією, що споруда начебто аварійна.

А восени-2023 заступник голови КМДА Вячеслав Непоп заявляв, що міська влада як один з варіантів розглядала виплату компенсацій мешканцям знищених квартир. При цьому розмір виплат міг становити від 3 млн грн (за квартиру площею 32,6 кв. метрів) до 8,3 млн грн (за 103,3 кв. м втраченого житла). Що, згідно з інформацією профільних сайтів з продажу/купівлі нерухомості, могло відповідати ринковим цінам станом на початок 2022-го.

Також одразу після трагічного прильоту ворожого дрону міські чиновники як альтернативу запропонували власникам зруйнованих помешкань квартири в одній з висоток на Червоному Хуторі (Дарницький район).

Втім, від такої пропозиції люди відмовлялися, сподіваючись на відновлення зруйнованої секції. З одного боку, аргументи мешканців, які втратили свої квартири, зрозумілі: переїжджати з історичного центру на околиці міста, хоч і в нове житло, дещо нерівноцінна заміна. З іншого боку, умовно, переселенцям зі зруйнованих міст Донбасу було б непросто пояснити подібні житлові апетити киян, що відмовляються від нових помешкань.

Зазначимо, рік тому на запит "Телеграфу" в КМДА міські чиновники повідомляли, що після влучання "шахеда" в будинок на Жилянській в міськдержадміністрації пройшла низка робочих зустрічей і нарад з ініціативною групою мешканців для "напрацювання подальших дій стосовно будинку", і в мерії добре знали про бажання людей щодо відновлення будинку. Таким чином, якісь шанси на порозуміння тоді все ж залишалися. Сьогодні ж зруйнована будівля так і стоїть занедбаною, а ще представляє небезпеку (може або вся завалитися, або рухнути якісь елементи пошкодженої конструкції).

"Телеграф" надіслав голові КМДА Віталію Кличко новий запит (лист з вих. №140 від 23.09.2024) щодо долі цього будинку і людей, а також ситуації з комунікаціями. На момент публікації матеріалу відповіді від мера і КМДА ще не надійшли.

Відновлення житла у столиці дало збій?

Як розповіла у коментарі "Телеграфу" депутатка Київради з фракції "Слуга народу" Євгенія Кулеба, доля цього будинку на Жилянській залишається невизначеною, і до того ж є певні проблемні нюанси.

— На Жилянській та ситуація наразі заморожена. Після влучання дрону, коли постало питання про демонтаж будівлі та відселення мешканців, власники квартир створили ОСББ. Нещодавно відбулося інструментальне обстеження, відповідно до якого потрібно розбирати частково будинок, обстежувати фундамент, у якому там він стані та чи можна відновлювати будівлю (а також чи витримає фундамент). Але місцеві жителі відмовляються від цього.

Наскільки мені відомо, лише три людини — "за", тобто отримали сертифікати для отримання нового житла і готові відселятися, з'їжджати. Всі інші жителі хочуть, щоб будинок був відновлений без розбору, без дослідження фундаменту і шукають якісь грантові кошти, спілкуються, наскільки мені відомо, з різними міжнародними партнерами. Але зараз ситуація знаходиться в замороженому стані, — розказала Євгенія Кулеба.

У той же час, для порівняння, у Львові вже відновили будинки, пошкоджені внаслідок ракетного удару влітку 2023-го.

Також доволі оперативно відновлюють житло у Дніпрі, куди нещодавно влучив ворожий "шахед". Хоча бюджети Києва та Львова і Дніпра — незрівнянні. Звісно, питання ступеню пошкоджень та кількості зруйнованих будинків у цих містах і столиці — дискусійне. Але тим не менш…

Примітно, у 2024 році під резервний фонд Києва міська рада закладала 836 мільйонів гривень, що становить 1,5% столичного бюджету. В 2022-му резервний фонд столиці становив 1,3 млрд грн, а в 2023-му – трохи менше 2 млрд грн.

Як відомо, функція резервного фонду – бути своєрідною фінансовою подушкою на випадки надзвичайних ситуацій. В умовах воєнного стану це де-факто означає, що саме з цього фонду місто може брати гроші на ліквідацію наслідків російських обстрілів.

Пікантності і гостроти ситуації додає ще той факт, що згідно з проєктом міського бюджету-2024, на утримання усіх органів влади в Києві планувалось витратити більше 1 млрд грн. Зокрема, на секретаріат Київської міськради цьогоріч планують виділити 394,34 млн грн, а на утримання КМДА — ще 879,34 млн грн.

Водночас існує державна програма "єВідновлення". За рахунок цих коштів у столиці відновлюють житловий фонд. Загальний кошторис цієї програми становить біля 7 млрд грн. Втім, максимальна сума, яку можна отримати за програмою "єВідновлення" для власників житла, що підлягає ремонту або відновленню, становить до 350 тисяч гривень. Очевидно, для капітального ремонту будівлі на Жилянській, 116-А (чи для будівництва нової секції) потрібно більше цієї суми.

Нагадаємо, довкола ще одного історичного будинку, на вулиці Жилянській, 47, здійнявся гучний скандал після того, як будівельники зруйнували споруду, аби звести багатофункціональний комплекс. Серед усіх будівель на даній вулиці та споруда вважалась найстарішою забудовою, що збереглася до нашого часу. У подібних будинках в 1860-х роках жили сім'ї Старицьких, Драгоманових та інших видатних діячів того часу.

Природоохоронець, активіст Дмитро Перов, який виступав проти знищення тої споруди, згодом повідомляв, що отримав від будкомпанії "Ковальська" так званий "лист щастя" про судовий позов проти нього.