Війна чи безгосподарність? Київ втрачає унікальний костел попри десятки мільйонів пожертв і спроби порятунку

Минулого тижня виповнилося три роки, як у ніч з 3 на 4 вересня у Києві здійнялася сильна пожежа у знаменитому костелі Святого Миколая на Великій Васильківській в історичному центрі столиці. Втім, споруду досі не відновили, вона перебуває у критичному стані, а гроші, які жертвували на відновлення будівлі та інтер'єр (а це — більше 30 млн грн) фактично могли "згоріти" марно. Адже сьогодні пам'ятка архітектури національного значення занепадає.

"Телеграф" з'ясовував, що пішло не так і чи втратить Київ чергову унікальну історичну перлину.

З історії питання: як намагалися врятувати храм після пожежі

Одразу після резонансної події низка бізнес-меценатів задонатила на порятунок храму біля 25 мільйонів гривень. Ще більше 10 млн перераховували пересічні громадяни. Гроші в результаті йшли на два рахунки: Національного будинку органної музики та Благодійного фонду збереження та розвитку костелу Святого Миколая.

Серед донаторів були відомі підприємці та крупні компанії: Rozetka, Philipp Grushko і SD Capital, Monobank, Альфа-Банк, ПриватБанк, Ajax Systems, SAGA Development, Нова пошта, Dragon Capital, Taryan Group, Райффайзен Банк, ПУМБ, ENSO, Автострада, Епіцентр К, Blackshield Capital, UDP девелоперська компанія, Smile Development, Бізнес центри Форум, Всюдиходи Шерп, Айбокс Банк тощо. Донатили на порятунок столичної архітектурної перлини тоді також десятки малих і середніх бізнесів.

Згодом розпочалися першочергові протиаварійні роботи.

Втім, згідно з попередніми даними Міністерства культури, тільки реставрація костелу в цінах 2019-го могла обійтися від 75 млн грн до 148 млн грн (потім називалася цифра у більш, як 300 млн грн). Існував навіть розроблений проєкт, а кошти на реставрацію храму закладалися в гучній та дещо скандальній програмі "Велике будівництво", але… їх так і не виділили.

Забракувало у держави грошей на будівлю і в наступні роки. Очевидно і об'єктивно, після початку широкомасштабки через постійні дефіцити держбюджетів чиновникам теж вже не до порятунку костелу.

Владислав Чечоткін, співзасновник і співвласник Rozetka (бізнесмен на наступний день після пожежі повідомив, що на відновлення костелу його компанія виділяє 1 млн грн, і закликав бізнес-середовище наслідувати її прикладу) у коментарі "Телеграфу" нагадав, що три роки тому доволі швидко вдалося зібрати кошти на першочергові протиаварійні роботи, які на першому етапі мали врятувати пам'ятку від повної руйнації.

— Гроші витратили на "консервацію" костелу. І частково — на відновлення. Тоді ми зробили групу для контролю витрат та виконання робіт за наші кошти. Тому цілком ознайомлені з витратами та результатами. Масі Наєм (засновник юридичної компанії Miller, військовослужбовець ЗСУ, громадський діяч. — Авт.) був нами обраний для контролю робіт та витрат, — розказав підприємець.

Журналісти "Телеграфу" намагалися зв'язатися з Масі Наємом, втім правозахисник був не зв'язку та не відповідав на дзвінки/повідомлення.

Деякі інші відомі меценати, опитані виданням, утримуються від коментарів, посилаючись на те, що подія була вже доволі давно, не пам'ятають всіх обставин з ремонтом і т.д. Окремі донатори у розмовах з журналістами "Телеграфу" не хочуть говорити на тему порятунку костелу з міркувань непублічності.

Водночас дехто зі статусних комерсантів, знайомий з процесами зсередини, на правах анонімності вказує, що після збору коштів почались якісь неприродні "шахер-махери" з фінансами, а сам "косметичний" ремонт почався аж через 4 місяці після пожежі.

Зазначимо, частково про певні дивні процеси при обранні підрядників ремонту раніше згадували деякі ЗМІ. Можливо, затримка з ремонтом та інші обставини могли вплинути на те, що коштів не вистачило на більший (і якісніший) об'єм робіт. Але загострилась інша проблема.

Де ще причаїлася "зрада" і який може бути вихід?

Примітно, у лютому 2024-го прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обіцяв, що Міністерство культури та інформаційної політики вживатиме всіх заходів для передання костелу св. Миколая в Києві релігійній громаді Римо-католицької церкви до (РКЦ) 1 травня цього року. Саме так очільник уряду відреагував на відповідну електронну петицію, яка, до слова, достроково набрала більше 25 тис. голосів (необхідний мінімум для розгляду).

Нагадаємо, юридично балансоутримувачем і користувачем будівлі храму є Нацбудинок органної музики, який ділить споруду з парафіянами РКЦ, що здійснюють там свої богослужіння.

До тієї лютневої заяви голови уряду вже наразі колишній т.в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв обіцяв вірянам закрити всі питання з передачею храму під контроль РКЦ ще до кінця 2023-го.

Це при тому, що центральна влада ще з початку 1990-х постійно обіцяє громаді римо-католиків повернути костел цій парафії. Але з 1991 р. в Україні змінилося 5 президентів, 17 прем'єрів та 21 міністр культури, однак доля переформатування управителя досі зависає у невизначеності.

Карандєєв від коментарів "Телеграфу" утримався. Ймовірно, формально це пов'язано з тим, що минулого тижня Рада позбавила його крісла т.в.о. міністра культури.

Журналісти видання направили офіційний запит вже до нового очільника Мінкульту — Миколи Точицького — з проханням прояснити ситуацію з костелом та ремонтними роботами. На час публікації матеріалу відповіді з МКІП ще не надходило.

Водночас, у пресрелізі Римсько-католицької парафії святого Миколая в Києві від 3 вересня віруючі повідомляли, що Мінкульт станом на минулий тиждень продовжував ігнорувати виконання зобов’язань щодо передачі приміщення костелу у постійне користування цій релігійній громаді.

"Ми продовжуємо боротьбу, бо кожен рік не на користь костелу – пожежа дуже сильно понівечила його. Він продовжує руйнуватись і перебуває на межі знищення. Але ми вже рятуємо і будемо робити все, що в наших силах, щоб зберегти цей Божий Дім для майбутніх поколінь", – наголосив настоятель парафії св. Миколая, отець Павло Вишковський.

Чи справді Київ втрачає костел?

Віталій Селик, урбаніст, директор і співзасновник Благодійного фонду "Сміливі відновлювати", повідомив "Телеграфу", що кожен день затримки у відновленні цієї споруди погіршують її технічний і архітектурний стан.

— Це, звісно, не означає, що ми його втратимо завтра чи післязавтра, а значить, що майбутнє відновлення буде коштувати дорожче. Тобто кожен день відтягування з відновлювальними роботами призводять до подальшого подорожчання його реставрації.

Треба розуміти: там у аварійному стані перебуває і електрика, і опалення, і водопостачання. Плюс — у деяких місцях є процеси розмноження грибка. Все це сприяє тому, що стан костелу очевидно погіршується. Тому треба якнайшвидше знайти ресурси, аби розпочати відновлювальні роботи з подальшою реставрацією цієї пам'ятки архітектури, — сказав експерт.

Він також нагадав, що даний храм сотню років тому збудували коштом католицької громади Києва, а у радянський час всередині облаштували органний зал (у 1980 р.).

— Тоді закупили спеціально виготовлений чеський орган фірми "Рігер-Клосс", і довгий час у роки незалежності України костел по суті використовувався двома користувачами — релігійною громадою і Будинком органної музики.

Тепер же, коли цей орган повністю згорів під час тої пожежі, відновлювати його у тому вигляді, у якому він був, недоречно. Оскільки, нагадаю, цей інструмент знаходився на місці вівтаря, де безпосередньо має вести свою службу ксьондз. А в принципі у таких костелах орган має знаходитися зі сторони входу. Іншими словами, якщо вже і відновлювати орган, то робити це варто за традиційними технологіями й розташуванням у храмі.

Взагалі ж було б доречно для Будинку органної музики облаштувати чи збудувати у Києві окреме приміщення з повноцінним органом та хорошою акустикою. Про це, до речі, і перед самою широкомасштабною війною багато говорили, висувалося кілька проєктів, де це можна було б зробити/облаштувати. А сам же костел все ж таки було б доречним віддати релігійній громаді. Тим паче, що вони вже більше 20 років говорять, що справді можуть зібрати ресурс на реставрацію храму, — аргументував урбаніст.

Окрім того, за словами Віталія Селика, у столиці є успішний приклад, коли після передачі костелу громада РКЦ виявилася дбайливим користувачем.

— Мова йде про Олександрівський костел, що знаходиться біля Європейської площі. Можемо бачити, що релігійна громада РКЦ доволі етично ставиться до історичних пам'яток. Вони доглядають цей храм і утримують цю пам'ятку, яка є надбанням всього українського народу, в хорошому стані.

Селик нагадує, що держава на сьогодні володіє великою кількістю історичних пам'яток, які перебувають в не дуже гарному стані. По цьому можна зрозуміти, що держава не є найефективнішим власником історичної спадщини. Тому доречно, якщо є гарні користувачі з хорошою репутацією, передавати їм ці споруди для реставрації та користування. Важливо, щоб пам'ятка архітектури була у постійній експлуатації — тоді вона утримується у належному стані.

Це може бути навіть інакша функція, ніж у час будівництва такої будівлі (наприклад: будинок зводився як маєток для проживання людей, а сьогодні ми його переформатовуємо у музей чи кав'ярню), — пояснив співзасновник БФ "Сміливі відновлювати".

Для довідки: Костел Святого Миколая в Києві — один з двох римсько-католицьких храмів у місті, побудованих до 1917 року. Культову споруду зводили у 1899-1909 рр. у неоготичному стилі під керівництвом українського та польського архітектора Владислава Городецького у проєктному співавторстві з С. В. Валовським.

У 1936-му радянська влада закрила храм, і відтоді будівлю офіційно використовували як господарське приміщення. При цьому частину площ усередині займали системи глушіння "ворожих" західних радіостанцій, а антени системи розвішували ззовні на баштах будівлі (до речі, її висота — 60 метрів).

Під час Другої світової, у 1943-му, костел постраждав від обстрілу та горів, але частково вцілів.

У 1978-му будівлю костелу віддали під створення Київського будинку органної та камерної музики.

З початку 1990-х центральна влада попри домовленості з парафіянами РКЦ по сьогоднішній день не передала приміщення костелу цій громаді. Один з головних аргументів чиновників: перепідпорядкування мало б статися до розв'язання питання щодо нового місця розташування Органного залу.

Як повідомлялось раніше, через багаторічне протистояння між центральною та київською владами ще одна перлина столиці руйнується, перебуваючи у жахливому стані, а місто може теж її безповоротно втратити. Мова йде про Гостиний двір на Подолі, теж в історичній частині столиці.