Статистика тривожить: в метро Києва назвали кількість падінь на колії та розповіли, чи впровадять захист

В Україні досі немає платформних дверей

Минулого тижня у Києві на станції метро "Майдан Незалежності" стався інцидент, який знову привернув увагу до проблеми безпеки на об'єктах транспортної інфраструктури. 23-річний киянин, керуючись бажанням створити резонансний контент для соціальної мережі TikTok, здійснив небезпечний вчинок – кинув навушник на колію метрополітену.

За інформацією джерел у правоохоронних органах, молодий чоловік намагався відтворити сцену з популярної мобільної гри Subway Surfers. Проте реальність виявилася далекою від віртуальних пригод, тож порушник отримав адміністративний штраф.

Можна сказати, що хлопцю пощастило, адже у столичному метро нерідко трапляються фатальні випадки. Легковажна поведінка на платформі чи поблизу колій буквально може коштувати життя.

Як повідомляє КП "Київський метрополітен" журналістам "Телеграфу" протягом перших дев'яти місяців 2024 року зафіксовано 7 випадків потрапляння пасажирів на колії, які суттєво вплинули на роботу підземки.

— Однією з найчастіших причин є саме недотримання або грубе порушення правил користування Київським метрополітеном, — зазначають у пресслужбі підприємства.

"Телеграф" дізнавався чи поставлять нарешті перешкоди біля колій і що про сумну статистику думають самі машиністи.

Двері на платформах метро є стандартом у Європі

Ідея встановлення дверей на краю платформ метро виникла ще в 1908 році, коли Чарльз С. Шут з Бостона запатентував "захисну огорожу для залізничних платформ". У 1917 році Карл Вест вдосконалив цю ідею, додавши пневматичні ворота.

Цікаво, що першими станціями з платформними дверима стали десять станцій у Санкт-Петербурзі, відкриті в період з 1961 по 1972 роки. Там двері були частиною стіни, через яку пасажири могли потрапити до поїздів.

Сьогодні розсувні двері платформ використовуються в багатьох провідних метрополітенах світу, таких як Лондон, Гонконг та Париж, а також у нових системах метро в Азії та швидкісному автобусному транспорті Латинської Америки.

Такі двері синхронізуються з дверима поїзда, автоматично відкриваючись і закриваючись при прибутті та відправленні поїздів. Вони покращують безпеку пасажирів, прискорюють посадку, допомагають контролювати ситуацію на станції та сприяють кращій вентиляції тунелів.

Чому в Україні такого немає і чи буде?

На сьогодні проєктування та будівництво метрополітену в Україні регулюється ДБН В.2.3-7:2018 "Метрополітени". Однак, ці норми не передбачають встановлення захисних екранів чи інших огороджувальних систем на платформах станцій. Це суттєво відрізняє наш підхід від світових практик.

Зрештою питання встановлення огороджувальних систем на платформах станцій опрацьовується, просто потребує комплексного підходу, а також внесення відповідних змін до ДБН, повідомляє пресслужба КП "Київський метрополітен".

Очевидно, що реалізувати це не так просто, адже існує багато технічних і фінансових перешкод.

— Щоб все запрацювало, необхідно забезпечити прицільне гальмування складів для точної зупинки біля дверей платформи. Це, своєю чергою, вимагає докорінної зміни чинної системи автоматики руху на всіх трьох лініях метро, — пояснюють "Телеграфу" фахівці метрополітену.

Крім того, для встановлення важких захисних систем необхідно зміцнити підлогу станцій та переглянути систему повітрообміну на станціях і в тунелях, встановивши додаткове вентиляційне обладнання

— Наразі, враховуючи значний пасажиропотік та щільний графік руху, миттєве впровадження таких систем неможливе, — зазначають у КП "Київський метрополітен".

Що більше, встановлення дверей може затягнути графік руху, погіршити якість перевезень і призвести до скупчення пасажирів на платформах. Це особливо важливо, оскільки переповненість метрополітену все ще відчувається під час довгих тривог, про що розповідав "Телеграф" раніше.

Натомість встановлення простеньких огорож на платформах, на думку фахівців метрополітену, не є панацеєю. Підприємство розглядало різні варіанти: від звичайних канатів до металевих парканчиків з дірками для дверей. Але, як то кажуть, дешево та сердито не завжди працює.

— Такі бар'єри жодним чином не забезпечують необхідний рівень безпеки та не знайшли широкого застосування у світі. Ризик випадкового падіння пасажирів на колії, особистих речей пасажирів або сміття, що може бути пожежонебезпечним, при цьому залишається, — ділиться пресслужба КП "Київський метрополітен".

Насамкінець, встановлення повноцінних розсувних дверей чи автоматичних платформних воріт потребує значних витрат з бюджету міста Києва, а їх вартість може бути визначена під час розроблення відповідної проєктної документації, кажуть представники підприємства.

"Шанси зупинитися практично нульові"

Як розповідає "Телеграфу" машиніст метрополітену Олександр Неділько, за роки роботи він особисто не потрапляв у ситуації, коли пасажир опинявся на коліях прямо перед поїздом.

— Але траплялося діставати людей, які туди потрапили, — ділиться Олександр. — Реагую абсолютно спокійно. У нас є чіткі інструкції на такий випадок, і ми діємо відповідно до них.

Зрештою реальність часто виявляється складнішою за будь-які інструкції. Як зізнається машиніст, якщо людина падає на колії безпосередньо перед поїздом, шанси зупинитися практично нульові. Вага складу та швидкість руху — це ті фактори, які неможливо подолати миттєво. Лише один вагон може досягати 36 тонн.

Попри це, Олександр наголошує, що відповідальність машиніста не абсолютна.

— Якщо ми діємо за протоколом — подаємо звуковий сигнал, намагаємося загальмувати — то відповідальність з нас знімається. А взагалі питання безпеки в метро виходить далеко за межі падінь на колії. Якщо виникає технічна несправність, особливо в тунелі, моє завдання — будь-що довести склад до станції. Це питання безпеки пасажирів.

За його словами, навряд хтось буде ставити розсувні двері платформ у столичному метро.

— Звісно, технічні рішення могли б суттєво підвищити рівень безпеки. Але в нас все побудовано ще "по-радянському". І не менш важливо працювати над культурою поведінки пасажирів, — вважає машиніст.

Що потрібно знати пасажирам?

Оскільки ідея великого ремонту наразі відкладена, підприємство зараз працює над створенням та розміщенням додаткових попереджувальних знаків на колійних стінах станцій. Крім того, як повідомляє пресслужба, метрополітен планує запустити серію відеороликів про правила поведінки пасажирів на платформі.

КП "Київський метрополітен" запевняє, що постійно проводить інструктажі з черговим персоналом станцій. Особлива увага приділяється годинам пік, коли ризик інцидентів зростає через великий натовп.

Щодо встановлення огороджувальних систем на платформах станцій, питання залишається відкритим. Проте найголовнішим фактором безпеки, на думку представників метрополітену, залишається поведінка самих пасажирів.

— Для того, щоб уникнути потрапляння на колію у випадку погіршення стану здоров'я або втрати рівноваги, пасажирам слід стояти якомога далі від краю платформи та в жодному разі не заступати за обмежувальну лінію, — нагадують у КП "Київський метрополітен".

Жодні технічні засоби не зможуть замінити здоровий глузд та уважність.