Жодного євро для Угорщини? Інтерв’ю з міністеркою Швеції у справах ЄС про тиск на Будапешт та підтримку України

Більшість громадян Швеції бачить користь у приєднанні України до ЄС.

Швеція повсякчас закликає чинити тиск на Угорщину, яка не лише блокує початок переговорів про вступ України до ЄС, а й має проблеми з верховенством права вдома. Чому поведінка Будапешта суперечить принципам союзу, які обмеження можуть бути накладені на Угорщину, та чого Євросоюз може повчитися в України?

Про це та інше в інтерв’ю "Телеграфу" розповіла Джессіка Розенкранц, міністерка Швеції у справах Європейського Союзу.

*Інтерв’ю було записане 24 жовтня на полях Європейської Ради у Брюсселі

Європа буде безпечнішою з Україною як державою-членом ЄС

— Моє перше запитання стосується переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Чи очікуєте ви будь-якого прогресу на цьому шляху до кінця цього року?

— Я дуже сподіваюся. Це саме те, над чим активно працює Швеція.

Шведський уряд вважає, що наша підтримка України є найважливішим пріоритетом зовнішньої політики, і це, зокрема, включає підтримку вступу України до ЄС. Ми наголошуємо колегам з усіх країн, які ухвалюють рішення з цього питання, що дискусія про членство України — це не лише питання української безпеки, а і європейської.

Ми переконані, що Європа буде безпечнішою з Україною як державою-членом ЄС. Ідеться також про об’єднання нашого континенту, адже Україна належить до європейської родини.

Ви виконали велику частину "домашнього завдання". Оцінка Єврокомісії чітко показує, що Київ готовий розпочати переговори з відкриття першого кластеру. Ми повністю це підтримуємо.

26 країн рішуче виступають за продовження процесу, але наразі існує блокування з боку однієї країни — і це абсолютно неприйнятно. Я вважаю, що на Угорщину потрібно чинити більший тиск.

Для довідки: реформи й приведення українського законодавства до вимог Європейського Союзу має проходити за 35 главами, згрупованими в шість кластерів (це має назву acquis ЄС). Перший переговорний кластер називається "Основи" та зосереджений на верховенстві права, демократичних інститутах, захисті прав людини та ефективності державних установ. На заваді його відкриття не перший місяць продовжує стояти прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

— У ЗМІ з’являлися повідомлення, що ЄС шукає креативні способи розблокувати або хоча б технічно продовжити переговорний процес з Україною. Чи справді "на столі" є нові ідеї, як це зробити?

— Те, що робить зараз Угорщина, суперечить принципу, який ми всі погодили, — підходу, заснованому на заслугах. Тобто якщо Україна або будь-яка інша країна виконує формальні вимоги для початку переговорів, то їх слід розпочинати. А вже Європейський Союз має ухвалювати необхідні рішення, щоб просувати процес далі.

Це — спільно затверджена рамка. Але нині Угорщина діє всупереч їй, тому знов-таки важливо чинити на неї тиск. Ми відкриті до розгляду різних варіантів, як рухатися вперед.

Жодного фінансування для Будапешта?

— Відбулися вже дев’яті за рахунком слухання щодо Угорщини за статтею 7 Договору про Європейський Союз, що стосувалися порушення принципу верховенства права в країні. Якими були результати? Чи можливо застосувати до Будапешта цю статтю?

Для довідки: стаття 7 Договору про Європейський Союз — це механізм, який дозволяє ЄС реагувати на серйозні та постійні порушення державою-членом принципів Союзу, таких як повага до демократії, верховенства права та прав людини.

У випадку серйозного та тривалого порушення Брюссель може призупинити певні права держави-члена, наприклад, право голосу в Раді ЄС, що суттєво зменшує її вплив усередині Союзу. Занепокоєння ЄС щодо Угорщини стосуються функціонування конституційної системи та балансу між гілками влади, боротьби проти корупції та захисту громадянського суспільства, дотримання свободи медіа та академічних свобод, захисту прав меншин, зокрема, угорської LGBTQI-спільноти.

— Для мене цілком очевидно, що ситуація в Угорщині не поліпшується, якщо йдеться про верховенство права, скоріше навпаки. Ми практично не бачимо жодних поліпшень.

Звісно, для цього потрібно, щоб багато держав-членів були готові підтримати такий крок. Для мене ж це питання стосується фундаментальних правил і цінностей нашого Союзу, які ми всі, як держави-члени, взяли на себе зобов’язання поважати — і які майбутні члени також повинні будуть прийняти. Це верховенство права, повага до прав людини, умови для розвитку громадянського суспільства. Усі ці надзвичайно важливі цінності мають дотримуватися.

Якщо цього не відбувається, потрібні конкретні дії. Ми вже діємо щодо Угорщини різними шляхами, зокрема у сфері бюджету, де ми просуваємо ідею суворішої умовності, пов’язаної з дотриманням верховенства права. Жодне євро не має виплачуватися країні, яка не поважає цей принцип. Ми також працюємо в рамках різних судових процесів проти Угорщини в Європейському суді, і стаття 7 — ще один приклад інструменту, який можна застосовувати.

*Наразі Брюссель продовжує утримувати значну частину з 18 мільярдів євро коштів ЄС, передбачених для Угорщини. Вони заморожені, зокрема, через порушення академічних свобод та прав меншин у країні.

Водночас процес розширення — це інше питання. Але й тут ми дуже шкодуємо через блокування з боку угорської сторони. Знов-таки, в цьому напрямку потрібно тиснути на Будапешт.

Я також відчуваю велику підтримку завдяки надзвичайно сильній громадській позиції шведів щодо членства України в ЄС. Ми отримали результати нещодавнього опитування Євробарометра (серія регулярних опитувань громадської думки, які проводяться для вивчення ставлення громадян до різних питань, пов'язаних з Європейським Союзом та суспільством загалом — Ред.), яке показало, що саме Швеція є країною ЄС із найвищим рівнем підтримки членства України. Власне, 91% шведів підтримують вступ України до Європейського Союзу.

Це не лише змушує мене пишатися, а й додає сил у моїх зусиллях забезпечити реальний поступ у цьому процесі.

Швеція наполягає на використанні заморожених російських активів

— Вдячність вашій нації за це. Днями ми побачили дуже позитивні оголошення про поглиблення співпраці між Швецією та Україною, зокрема, в оборонному секторі.

— Так. Я рада, що Швеція, і зокрема компанія Saab, може допомогти Україні розвивати її систему протиповітряної оборони.

Підписання листа про наміри [закупівлі шведських винищувачів Gripen E] стало важливим кроком у поглибленні нашої співпраці в галузі повітряних сил, що може призвести до постачання Україні від 100 до 150 європейських літаків. Ідеться про посилення безпеки і в Україні, і в Європі.

— На порядку денному залишається питання репараційного кредиту для України. Я знаю, що деякі країни не згодні з тим, на що слід витратити ці кошти: тільки на оборону чи також на інші цілі. Яка позиція Швеції з цього приводу?

— Наша позиція є цілком чіткою. Саме потреби України повинні визначати, куди слід спрямувати ці кошти. Ми не встановлюємо жодних обмежень чи особливих вимог.

Україна найкраще знає, де і яка є потреба.

Це й моральне питання про те, щоб змусити Росію заплатити за збитки й шкоду, які вона завдала Україні. Тому так важливо ухвалити це рішення.

— Ви налаштовані позитивно, що ідея репараційного кредиту буде реалізована?

— Ця дискусія триває вже досить давно. Швеція та кілька інших країн тривалий час наполягають на тому, щоб використати заморожені російські активи.

Та іноді виникають суттєві заперечення щодо юридичних аспектів, оскільки це становить ризик для тих країн, які зберігають ці кошти на своїй території.

Я бачу позитивний рух, коли держави тепер не просто кажуть "ні", а демонструють певну відкритість. Зараз триває обговорення деталей, як це зробити.

Швеція, безумовно, наполягає на тому, щоб ЄС зміг ухвалити рішення з цього питання. Сподіваюся, що ми рухаємося в правильному напрямку.

* У питанні репараційного кредиту для України наразі проблема постала в позиції Бельгії, яка висловлює конструктивне занепокоєння, що ініціатива може піддати країну та розміщений у ній депозитарій Euroclear юридичній відповідальності з боку Москви.

Наступний раунд дискусій щодо кредиту очікується у середині грудня напередодні та під час чергової зустрічі європейських лідерів.

Важливо визнати РФ екзистенційною загрозою Європі

— На порядку денному останні кілька тижнів ще одне питання — оборонна готовність Європи. Який, на вашу думку, ідеальний рецепт забезпечити цю готовність якомога швидше? І також — з урахуванням досвіду України та можливостей нашої оборонної промисловості?

— Швеція вітає те, що нині існує більш спільний та чіткий фокус на обороні та безпеці на рівні ЄС. Ми вважаємо, що в цій роботі особливо важливі кілька аспектів.

Перший — щоб це було доповненням до НАТО. Другий — щоб процес скеровувався самими державами-членами. Ще один важливий момент — чітко визнати, що Росія є екзистенційною загрозою для європейської безпеки, тому має бути особлива увага до східного флангу.

Ми також вважаємо, що цей процес має давати чіткі результати — наприклад, спрощення правил спільних закупівель. Робота з питань оборони та безпеки має бути не лише словами, а призводити до спрощення процедур та конкретних дій.

Важливо також знайти інтеграцію між Україною, її оборонною промисловістю та промисловістю ЄС. Нам є чому повчитися з того, що відбувається в Україні, не в останню чергу в галузі безпілотників та інших аспектів оборони, де зараз досить швидко розвиваються можливості.