Чи стане Балтія наступною? Що Путін насправді готує біля кордонів НАТО

Є дві причини, чому РФ не може атакувати Європу зараз.

Протягом кількох тижнів західні ЗМІ повідомляють про те, що Кремль розглядає можливість вторгнення на територію НАТО — або вчинення іншої серйозної провокації з метою перевірки Альянсу. Наприкінці серпня директор ЦРУ США Джон Реткліфф здійснив незвичайний візит до Москви. Однією з головних цілей було нібито попередити Росію про неприпустимість нападу на НАТО, зокрема країни Балтії.

Як рівень російської загрози оцінюють на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, та що про можливий напад думають у Брюсселі, розбирався "Телеграф".

Гібридна війна вже триває

"Наразі немає ознак прямої військової загрози для Латвії чи інших держав-членів НАТО, а також немає інформації, яка б вказувала на те, що Росія ухвалила політичне рішення про ескалацію ситуації до прямої військової конфронтації з НАТО", — повідомили в пресслужбі Міністерства оборони Латвії ексклюзивно нашому виданню.

Утім додали: Росія готова ескалувати та продовжує розробляти різні сценарії, що передбачають провокації та гібридні дії.

"Не можна виключати можливість саботажу, кібератак, провокацій або ескалації окремих інцидентів", — повідомили у Міністерстві.

Аналогічною думкою поділилися й в оборонному відомстві Естонії:

"Наша оцінка рівня прямої військової загрози для Естонії та НАТО в цілому не посилилася. Росія становить довгострокову екзистенційну загрозу для Естонії та всього Альянсу. Висока толерантність РФ до ризику, її безрозсудність та схильність до прорахунків залишаються важливими факторами", — зазначили у коментарі там.

В Таллінні вважають, що мета Москви нині — розколоти колективну підтримку України та посіяти паніку в Європі.

"Ми не повинні і не будемо піддаватися залякуванню з боку Росії. Важливо активно запобігати таким діям та посилювати підготовку до реагування на будь-який інцидент".

Водночас на Заході констатують: агресія проти України суттєво обмежує маневр для Кремля, адже ця війна "зв’язує та вичерпує значну частину російських ресурсів".

"Хоча Росія стикається зі значними викликами у своїй військовій економіці, її військовий потенціал та реформи, обсяги виробництва оборонної промисловості, а також підтримка з боку Китаю та Північної Кореї залишаються значними", — зазначили в пресслужбі естонського Міноборони.

У Ризі найбільш помітними інцидентами, з якими вже зіткнулася країна, називають ті, що пов’язані з кордонами та повітряним простором.

"Сюди входить можливість проникнення іноземних безпілотних літальних апаратів у повітряний простір Латвії, а також використання Росією та Білоруссю нелегальної міграції як засобу тиску на Латвію та регіон у цілому", — повідомили "Телеграфу".

Лейпцизький кейс

Міжнародний центр з протидії тероризму підтвердив 189 атак і актів саботажу, організованих Росією у Європі після початку вторгнення в Україні. При цьому фактична кількість таких випадків може бути значно вищою, оскільки деякі з них ніколи не стають відомими громадськості.

Один з останніх показових епізодів — дронова атака на аеропорт у німецькому місті Лейпциг. 4 серпня начинений вибухівкою безпілотник виявили поблизу українського вантажного літака "Антонов", який використовувався для перевезення військових вантажів.

Німеччина офіційно поклала відповідальність за епізод на Москву. Міністр закордонних справ країни Йоганн Вадефуль розпорядився закрити російське консульство в Бонні та "Русский дом" — величезний культурний центр у Берліні. ФРН також посилює контроль за в’їздом росіян до країни.

В ЄС на відповідь на безрозсудну поведінку Кремля готують нові санкційні обмеження. Мова про запровадження санкцій проти 1600 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн констатувала, що події в Лейпцигу "знаменують нову ескалацію на землі Європейського Союзу".

"Це був напад з використанням матеріалів військового призначення, здійснений російськими оперативниками на території Європейського Союзу. Ми цього не потерпимо", — заявила вона у Брюсселі 2 вересня.

Натомість депутат Європейського парламенту від Литви Пятрас Ауштрявічюс у коментарі "Телеграфу" нарікає на "дуже розрізнений" підхід Заходу до протидії російським гібридним атакам. Наприклад, поки Берлін розслідував інцидент на летовищі, США в рамках зустрічі міністрів фінансів "Великої двадцятки" (G20) прийняли на своїй землі російського міністра Антона Силуанова.

"Це ганьба. Бачити свого роду повернення Росії до міжнародної фінансової системи означає, що хтось прокладає для неї шлях до повторної інтеграції у світову спільноту.

Росія виступає проти відповідальної міжнародної спільноти. Шкода, що ми бачимо досі не скоординовані реакції Заходу [на її дії]", — констатував він.

Водночас, за даними Reuters, міністр фінансів США Скотт Бессент сказав Силуанову, що Москві не варто очікувати послаблення економічного тиску або укладення угод з інших питань до завершення війни в Україні.

Як Альянс стримує РФ

Російська економіка зараз майже повністю мілітаризована. За даними одного з високопосадовців НАТО, близько 70% державного бюджету РФ спрямовується на видатки, пов’язані з безпекою та обороною.

"Російська економіка через її мілітаризацію та західні санкції перебуває у стані серйозного перенасичення та зазнала значної шкоди. Дефіцит федерального бюджету за перші три місяці 2026 року вже перевищив запланований Росією дефіцит на весь рік", — стверджує співрозмовник.

За оцінкою Північноатлантичного альянсу, попри економічні труднощі, Москва має плани модернізувати та розширити свої збройні сили. Кремль реформував Ленінградський і Московський військові округи, які безпосередньо межують із державами-членами НАТО, а також сформувала щонайменше один новий армійський корпус і три нові дивізії.

"Наразі в РФ недостатньо військовослужбовців, щоб укомплектувати ці формування, але ми вже бачимо, як починає створюватися необхідна інфраструктура.

Близько 80% нових військовослужбовців спрямовуються на поповнення втрат в Україні. Тому наразі залишається відносно небагато людей для розгортання нових сил", — розповів високопосадовець НАТО.

Жодних ознак того, що Росія має намір здійснити напад на Європу у короткостроковій перспективі, в НАТО не бачать. Окрім обмеженості ресурсів, інша причина — розуміння Кремлем, що відповідь Альянсу на будь-яку агресію "буде нищівною".

"Путін це знає і вірить у Статтю 5", — додав спікер.

У Міністерстві оборони Естонії пояснили, що будь-який можливий напад спричинить запуск механізму колективної оборони.

"Ми маємо необхідні військові можливості, оборонні плани та війська союзників по НАТО на території країни — Велика Британія, Франція та США — усі ядерні держави; місія НАТО з протиповітряної оборони з турецькими та іспанськими винищувачами.

Ми постійно інвестуємо в оборону — понад 5 % ВВП у 2026 році — щоб створити високобоєздатні збройні сили з якісною розвідкою та системою раннього попередження, забезпечуючи високу боєготовність та високий рівень готовності до оборони в суспільстві загалом", — роз'яснили "Телеграфу".

У Таллінні підкреслюють готовність вжити усіх необхідних заходів: "Нехай не буде жодних сумнівів — НАТО має можливості, плани та готовність захищати кожного союзника та кожну частину території НАТО".

У Латвії ключовим пріоритетом називають зміцнення східного кордону держави.

"У рамках Балтійської лінії оборони створюються інфраструктура для обмеження мобільності та групи перешкод, зокрема протитанкові рови, укріплені бетонними блоками та іншими спорудами. Ці заходи покликані стримувати та, за необхідності, зупинити агресора".

Рига також посилює свої можливості у сфері протиповітряної оборони та спостереження за повітряним простором. Мета — спільно з союзниками по НАТО забезпечити покриття всього східного кордону сумісними та автоматизованими системами.

Водночас країна адаптує свої збройні сили до уроків війни в Україні.

"Угода про співпрацю в галузі оборони, підписана з Україною в червні, допоможе прискорити впровадження українського досвіду в оборонній сфері Латвії та ще більше зміцнити потенціал, необхідний для захисту повітряного простору та кордонів Латвії", — зазначили у відомстві.

"Щоб стримати Росію від нападу на НАТО, Латвія продовжує підтримувати Україну, виділяючи 0,25 % ВВП на необхідну фінансову допомогу та прямі поставки озброєння", — підсумували там.

Таким чином, оцінки посадовців у різних частинах Європи збігаються в головному: пряме військове вторгнення Росії на територію НАТО в найближчій перспективі є малоймовірним.

Однак це не означає, що Кремль відмовився від зазіхань. Реальна небезпека сьогодні полягає у гібридних атаках — від диверсій і саботажу на кшталт Лейпцизького інциденту до кібератак і міграційного тиску. Поки Москва розбудовує військову інфраструктуру поблизу кордонів НАТО "на майбутнє", вона вже зараз випробовує єдність Заходу на міцність.