"Путін може зупинити війну вже за пів року": експосол США Тейлор про план Трампа, санкції і НАТО

Чому Кремль не отримав очікуваного від саміту в Анкориджі? З яких причин Вашингтон має переглянути свою позицію щодо вступу України до НАТО вже зараз? І за яких умов війна може закінчитися за кілька місяців? Про це та інше в ексклюзивному інтерв'ю "Телеграфу" розповів колишній посол США в Україні Вільям Тейлор.

Американці не підтримують Путіна

— На День Незалежності до Києва прибуло багато політиків, щоб продемонструвати солідарність з Україною. Начебто серед них мали бути Стів Віткофф і Джаред Кушнер, але з якихось причин вони не приїхали. Про що це свідчить? І чи має це нас насправді непокоїти?

— Прикро, що американці не були присутні на зустрічі в українській столиці. У той же час важливо, щоб Сполучені Штати продовжували надавати ту підтримку, яку вони надають — зокрема, розвідувальну та іншу допомогу.

Важливо, щоб європейці мали можливість й надалі закуповувати продукцію у американських компаній — всі це процеси мають тривати.

Але з боку адміністрації Дональда Трампа має бути усвідомлення того, що Україна захищає не лише себе, а Європу, а отже — й Сполучені Штати. Ми маємо в цьому великий інтерес.

Віткофф, як ви знаєте, багато разів бував у Москві, але досі не був у Києві. Це був би гарний час, щоб приїхати до України. Сподіваюся, це станеться незабаром.

— Минув рік від зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці. На вашу думку, якими були головні події та зміни за цей рік і що стало найбільшою невдачею Росії?

— Ключова подія полягає у тому, що українці перехопили ініціативу на полі бою. Українці відтіснили росіян, зупинили їхнє просування. Та вбили більше росіян, ніж ті встигають мобілізувати.

Українці розробили власні безпілотники великої дальності, далекобійніі та крилаті ракети, і це суттєво вдарило по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах, спричинивши низку серйозних наслідків.

Перший із них — це скорочення доходів, тобто тих грошей, які надходять до російської скарбниці й спрямовуються на ведення цієї війни.

Другий наслідок — удари по нафтовій інфраструктурі обмежили обсяги пального для російських військових. Водночас зменшилась його кількість і для цивільного населення, через що по всій країні довгі черги на автозаправках.

Все це відбулося після зустрічі в Анкориджі минулого року.

— Мені подобається, як Україна називає це "далекобійними санкціями", бо, власне, так і є.

— Ці "санкції" мають бути доповнені європейськими та американськими санкціями, щоб доходи, що надходять до російської скарбниці, зменшилися.

На жаль, війна в Ірані спровокувала стрибок світових цін на нафту, і це, ніде правди діти, зіграло на руку росіянам. Сподіваюся, ціни незабаром підуть донизу.

Необхідні санкції, спрямовані проти "тіньового флоту", який дозволяє росіянам обходити міжнародні обмеження та продавати свою нафту на ринку. Є ще багато чого, що можуть зробити Сполучені Штати, Європа та Велика Британія.

— Росіяни все ще намагаються налагодити контакти з Вашингтоном — Кирило Дмитрієв, один із найближчих соратників Путіна, час від часу приїжджає до США. Наскільки гучними є російські голоси у Штатах? Чи мають такі люди, як Дмитрієв, вплив?

— Цілком очевидно, що американський народ підтримує Україну.

Цілком очевидно, що американський народ виступає проти диктатора Путіна, не підтримує війну і хоче, щоб вона закінчилася. Сенат Сполучених Штатів продемонстрував це під час голосувань на підтримку України та жорстких санкцій проти Росії та будь-якої країни, яка купує російську нафту.

Тож не думаю, що російські голоси тут, у Вашингтоні, мають великий вплив.

Трамп може обрати інший підхід до переговорів

— Financial Times повідомляло про те, що один із соратників Дональда Трампа, Родні Мімс-Кук-молодший мав дипломатичні контакти з Москвою. Що це означає? Чи намагаються Сполучені Штати знайти новий шлях, можливо, для відновлення переговорного процесу?

— Я так не думаю. Це був чиновник низького рівня, який не має впливу на зовнішню політику. Гадаю, це була лише формальність, а не якийсь сигнал.

Втім, я впевнений, що адміністрація Трампа хотіла б, щоб конфлікт припинився. Вона хотіла б, щоб Росія уклала угоду. Спочатку має бути підписано домовленість про припинення вогню. Україна має бути в безпеці. І лише після цього можна вести якісь переговори з росіянами.

— Чи можуть Сполучені Штати запропонувати якийсь новий мирний план чи підхід? Ми бачили попередні спроби. Вони не спрацювали через небажання Росії вести переговори.

— Новий підхід може полягати у припиненні вогню по нинішній лінії фронту.

Для українців це не нова ідея. Президент Зеленський уже тривалий час закликає до такого формату: зупинитися на тих позиціях, на яких сторони перебувають зараз.

Саме це могли б запропонувати й американці — домагатися такого рішення від росіян, чинити на них тиск і переконувати погодитися.

Припинення вогню по нинішній лінії фронту дозволило б Україні рухатися далі у відновленні країни, просуватися на шляху до Європейського Союзу, зміцнювати оборону та дбати про власну безпеку.

Європейці, своєю чергою, могли б активніше надавати підтримку Україні, зокрема у формі розміщення сил на її території. 24 серпня Коаліція охочих перебувала в Києві й обговорювала, як гарантувати безпеку України в разі перемир'я.

Законопроєкт про санкції стане сильним сигналом для Путіна

— Чи може так званий законопроєкт Грема посилити тиску на Росію? Чи буде його зрештою ухвалено у вересні?

— Законопроєкт Грема вже пройшов Сенат. Він отримав 86 голосів — надзвичайно сильну підтримку як республіканців, так і демократів.

Тепер документ має розглянути Палата представників. Є всі підстави вважати, що його підтримують і там, і в адміністрації: ще за життя сенатора Грема президент Трамп давав зрозуміти, що схвалює цю ініціативу.

Втім, президент Трамп може запровадити передбачені законопроєктом санкції навіть не чекаючи голосування, адже має відповідні повноваження.

Цей законопроєкт — сильний сигнал та чітке підтвердження того, що американці стоять поруч з українцями. Це також вагоме попередження Путіну: Сполучені Штати підтримують Україну, і він має зупинити цю війну.

— Яке у вас внутрішнє відчуття? Чи може війна закінчитися, скажімо, наступного року?

— Звісно, вона може закінчитися 2027 року. Війна закінчиться, коли Путін зрозуміє, що не може перемогти. Це може статися навіть протягом наступних шести місяців.

Європейці й надалі посилюють підтримку, забезпечуючи Україну озброєнням — закуповуючи його у Сполучених Штатів, частково використовуючи власні запаси, а також допомагаючи українцями виробляти власну зброю. Якщо ця допомога триватиме, Путіна все чіткіше розумітиме, що перемоги не буде.

Коли він побачить, що Сполучені Штати запроваджують санкції, про які йшлося, та спостерігатиме сильну двопартійну підтримку цього рішення, то збагне: ця позиція є непохитною.

До того ж він не може не зважати на самих українців — на вашу силу, рішучість, стійкість та зростаючий військовий потенціал. Це нікуди не зникне. І щойно він усе це осягне — можливо, ще цього року чи на початку наступного — йому доведеться зупинити війну.

Україна готова до НАТО вже зараз

— Водночас цього року у Маямі відбудеться важливий саміт G20. Кремль дав зрозуміти, що Путін може взяти в ньому участь. Наскільки реалістично, що США знову прийматимуть його на своїй землі?

— Не думаю, що це станеться. Знову ж таки, що американський народ дуже чітко продемонстрував: він підтримує Україну і не підтримує Путіна. Сенат США чітко це показав. Палата представників також це продемонструє.

Адміністрація Трампа дала зрозуміти, що підтримує Україну. Їй потрібно робити більше. Але я був би дуже здивований, якби Путін з’явився на американській території.

Сподіваюся, цього не станеться.

— Ви згадали про важливість членства України в ЄС. Водночас ми не відмовляємося від ідеї вступу до НАТО, попри всі суперечливі думки щодо цього. Складається враження, що Сполучені Штати завжди певною мірою виступали проти вступу Києва до Альянсу. Чи може позиція Вашингтона зміниться?

— Позиція Вашингтона може змінитися. Коли я був послом, Сполучені Штати за президента Джорджа Буша-молодшого активно підтримували вступ України до НАТО. Ба більше, перед самітом Альянсу 2008 року президент Буш особисто прибув із візитом до Києва.

Він зустрівся з президентом, прем’єр-міністром, міністром оборони, представниками громадянського суспільства, журналістами. Це було важливо, аби з Києва він вирушив на саміт НАТО в Бухаресті з чіткими аргументами.

Він прагнув переконати європейських союзників та інших лідерів Альянсу в тому, що Україна справді хоче приєднатися до НАТО і має це зробити. Він наполегливо просував цю ідею та доклав чимало зусиль, однак тоді європейці його не підтримали.

Але це свідчить про те, що Сполучені Штати можуть і повинні підтримувати вступ України до НАТО. Зараз вони цього не роблять. Нинішня позиція США, яка зберігається вже протягом кількох останніх років, полягає в тому, що Київ нібито ще не зовсім готовий.

Я гадаю, тепер абсолютно очевидно, що Україна готова. Ба більше, для НАТО було б добре, якби Україна стала членом Альянсу.

НАТО, як ми всі знаємо, було створено для стримування Радянського Союзу. Сьогодні Альянс продовжує стримувати Росію. Як ми всі знаємо, країна, військові та народ, які найбільш успішно стримували й воювали проти росіян, — це українці.

Тож Україна має бути в НАТО. З її вступом Альянс стане сильнішим.