Радянська освіта – найкраща? Розвінчуємо один із головних міфів СРСР (фото)

Учнів та студентів всіляко намагалися придушувати

У нашому суспільстві існує безліч міфів про СРСР: вважається, що саме в цій державі була найкраща медицина, освіта, а продукти були найякіснішими та найдешевшими. Водночас багато хто забуває про відсутність таких елементарних речей як підгузки або про поганий стан туалетів.

"Телеграф" вирішив розвінчати один із таких міфів. Сьогодні ми розглянемо, чи справді радянська освіта була найкращою у світі, чи це черговий наратив радянської пропаганди.

Прийнято вважати, що освіта в Радянському Союзі була загальною, доступною і безоплатною. І це справді було так, тільки воно охоплювало багато предметів, а вчителі тиснули на учнів — і тим не залишалося нічого, окрім зазубрювання.

Вчитель був беззаперечним авторитетом. Навіть ми пам’ятаємо ці фрази типу "Учитель завжди правий" та "Дзвінок теж для вчителя". Якщо ж учитель помилявся, то учень не міг його виправити — власна думка у дитини не віталася.

Індивідуальність дітей не розвивалася, їм також не давали відстоювати себе та й мати власну думку в цілому не допускалося. А окремі спецкласи для менш успішних у навчанні дітей ще й впливали на самооцінку учнів.

" Рамкове" мислення країни загалом дало розвиток лише точним і деяким природничим наукам. На висоті була лише фізика та математика — вчені у цих сферах були потрібні навіть за кордоном. А ось кафедри культурології, історії та філології просто використовувалися Компартією як пропаганда — на них вивчалися праці Маркса та Леніна.

Неефективним також було у радянській школі та вивчення іноземних мов. Вони могли нашкодити Радянському Союзу, відкривши "залізну завісу". Тому закінчення школи ніхто не міг спілкуватися та нормально читати іншими мовами.

Загалом радянська система намагалася, щоб кожна дитина "була як усі". Ця одноманітність досягалася за допомогою пропаганди ідеального образу підлітка — піонера з червоною хусткою та білою сорочкою. Під забороною було довге волосся, трохи коротше за спідницю і в цілому інший одяг.

Щодо університетів, то тут також особливий наголос робили на вивчення праць Маркса, Енгельса та Леніна. Студента навіть могли виключити із навчального закладу, якщо він не був добрим комсомольцем.

Радянська система освіти не поважала особистість учня. Яким би він не був розумним та освіченим, він мав існувати лише у певних, чітко означених рамках.

Також у СРСР процвітали абсурдні прикмети. Дехто й досі вірить, що вони працюють. Та й газети в країні не викидали — вони могли ще нагоді.