Залізна леді українського народу: як виглядала в молодості поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко

Ліна Костенко ніколи не боялася протистояти радянській ідеології

Одна із найвидатніших українських поетес дисидентка Ліна Костенко — талановита літературна особистість, яка здобула повагу та любов багатьох поколінь українців. Поетеса пройшла нелегкий шлях, пережила чимало труднощів у житті, а її творчість неодноразово зазнавала утисків.

"Залізна леді українського народу", як часто Ліну Василівну називають літературні критики, ще у молодості мала репутацію сміливої та незалежної поетеси, яка не боїться йти проти радянської системи та не відповідати тодішній ідеології.

Дитинство і юність Ліни Костенко

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищеві у родині вчителів Василя та Зінаїди Костенко. За шість років сім’я переїхала до Києва. Ліна навчалася у київській школі № 100 в робітничому селищі, яку у 1943 році спалили разом із селищем. На честь цього поетеса написала вірш "Я виросла у Київській Венеції".

Пізніше Ліна Костенко навчалася у школі на Куренівці. Перший вірш поетеси має назву "Мій перший вірш написаний в окопі" — його надрукували у дитячій газеті "Зірка". Вищу освіту Ліна Костенко здобувала у Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького.

У віці 26 років Ліна Костенко вийшла заміж за однокурсника поляка Єжи–Яна Пахльовського. У 1956 році у подружжя народилася донька Оксана, яка зараз є завідувачкою кафедри україністики у Римському університеті ла Сап'єнца. Шлюб тривав недовго — за кілька років пара розлучилася, бо вони жили у різних містах.

Другий шлюб Ліни Костенко був із директором кіностудії Довженка Василем Цвіркуном. Поетесі було 33 роки, а її обранцю — 46. У 1969 році народила сина Василя, який зараз є програмістом і живе у США разом із своєю сім’єю. Із Василем Цвіркуном вони прожили до його смерті.

Ліна Костенко — "шістдесятниця" та дисидентка

У 1950-60-х роках Ліна Костенко входила до кола "шістдесятників" — покоління митців, яке сформоване в період "відлиги" радянського режиму. Письменниця була однією з тих, хто протистояв радянській ідеології та цензурі. Книжки поетеси мали великий успіх серед шанувальників її творчості, однак у 1963 році ЦК КПУ прийняв рішення не публікувати твори Івана Дзюби, Євгена Сверстюка та Ліни Костенко.

Однак писати Ліна Костенко не припинила. Її твори ніде не публікувалися, а поетеса була під постійним наглядом спецслужб. У відповідь на таку цензуру, письменниця оголосила голодування. В цей період Ліна Костенко й написала "Берестечко" та "Марусю Чурай".

Ліна Костенко також є лауреаткою Шевченківської премії та номінанткою на Нобелівську премію з літератури. Сьогодні Ліна Костенко — жива легенда, символ української національної самосвідомості, правди та краси слова. Її творчість відзначається неповторним стилем і глибоким розумінням людської природи та історії України.

Раніше "Телеграф" розповідав, чим відома поетеса Ірина Сеник і як виглядає її могила. Видатна жінка провела 34 роки у засланнях і таборах, а була реабілітована лише в 1991 році.