Була у таборах 34 роки та пограбована у літньому віці: чим відома поетеса Ірина Сеник і як виглядає її могила (фото)

Сьогодні 25 жовтня виповнюється рівно 15 років, як не стало української поетеси Ірини Сеник. Видатна жінка провела 34 роки у засланнях і таборах, а була реабілітована лише в 1991 році.

Ірина Сеник — член ОУН та Української гельсінської групи. "Телеграф" розповідає, що відомо про незламну поетесу, яку цинічно пограбували та побили у літньому віці.

Що відомо про Ірину Сеник

Народилася у Львові 8 червня 1926 року в родині січового стрільця Михайла Сеника та Марії Сеник. Закінчила "Рідну Школу" ім. Короля Данила, а також приватну дівочу гімназію Іллі та Іванни Кокорудзів (Українське педагогічне товариство).

Почала писати вже у 9 років, а в 13 — Вступила до юнацтва ОУН. У 1941 році Сеник стала членом організації, де виконувала роль зв'язкової Крайового проводу під псевдонімом "Леся". У 1944 році вступила на факультет іноземних мов (англійська філологія) Львівського університету.

Перший арешт за діяльність національно-визвольного руху

У 1945 році НКВД ув'язнило 19-річну поетесу у тюрмі на Лонцького, де вона зазнала нелюдських тортур: одного разу їй дротяною нагайкою перебили хребет, через що Ірина на все життя залишилася інвалідом. Через рік Сеник отримала вирок — 10 років позбавлення волі. Покарання відбувала в Іркутській тюрмі, а після цього перебувала на засланні протягом 13 років. До України Ірина Сеник повернулася у 1968 році, але їй було заборонено проживати у Львові та області. Жінка влаштувалася медсестрою у туберкульозній лікарні в Івано-Франківську, де стала членкинею місцевої та львівської груп захисту політв'язнів.

Другий арешт Ірини Сеник

У 1973 році через політичні переконання була знову засуджена до 6 років ув'язнення у виправно-трудовій колонії суворого режиму з подальшим засланням на 5 років. Термін Сеник відбувала в Мордовії, а заслання — у Казахстані. У 1979 році приєдналася до Української гельсінської групи.

Повернення в Україну

У 1983 році повернулася в Україну, але як "особливо небезпечна рецидивістка" не могла оселитися ближче ніж за 101 кілометр від рідного Львова. Натомість поетеса оселилася у Бориславі у Львівській області. Цього ж року вийшла заміж за колишнього політичного в’язня Василя Дейка. Лиш у 1991 році Ірина Сеник була повністю реабілітована.

Поезії Сеник були вперше опубліковані у книзі "Нездоланний дух", що містить твори українських жінок-політв’язнів (Балтимор-Чікаґо-Торонто-Париж, 1977). Окремі видання представлені у книгах "Сувій полотна" (Нью-Йорк, 1990) та "Біла айстра любові" (Гонконг, 1992).

Ірина Сеник є засновницею Товариства української мови та Української гельсінської спілки в Бориславі. Вона була головою місцевого відділення Союзу українок і членом Ліги українських жінок. У 1998 Сеник відвідала американське місто Рочестер, де на з'їзді Світової федерації українських жіночих організацій була визнана однією зі 100 героїнь світу.

Пограбування та смерть Ірини Сеник

Останні роки життя поетеса провела прикутою до ліжка. У лютому 2002 року троє незнайомців вломилися у квартиру літньої жінки, побили та пограбували її. Померла Ірина Сеник 25 жовтня 2009 року. Вона похована у Львові, поруч з іншими дисидентами на Личаківському кладовищі.

Нещодавно у "Дизель Шоу" вшановували память загиблої у ДТП колеги. Дізнайтеся, як виглядала актриса Марина Поплавська у молодості.