Колись покинуте шахтарське селище в Україні нині потерпає від обстрілів: де воно розташоване (фото)

Війна не дає цьому колишньому шахтарському селищу нормально існувати

Степногірськ — невелике селище на південному сході України, яке мало бути домівкою для шахтарів. Пізніше жителі роз'їхались у пошуках кращого життя. Однак невдовзі поселення почало відновлюватись, але тут прийшла війна.

Степногірськ, раніше відомий як Сухоіванівка, а саме до 1987 року, є адміністративним центром однойменної селищної громади Василівського району Запорізької області. Воно розташоване за 39 км від обласного центру. "Телеграф" заглибився в історію цього селища і з'ясував, чи живуть там у 2025 році.

Село Сухоіванівка було засноване у 1921 році переселенцями з Янчекраку (нині Кам'янське). У 1987 році населеному пункту надали сучасну назву — Степногірськ.

У радянські часи селище було центром радгоспу "Перемога", який займав понад 7,5 тис. га, з яких значна частина була орними землями, садами та городами. Тут вирощували зернові, розвивали м’ясо-молочне та молочне тваринництво, працювала лісопильня. У 1969 році господарство показало значні виробничі результати, а післявоєнні роки принесли селищу 265 нових індивідуальних житлових будинків.

Пік розвитку Степногірська припав на 1980-ті роки, коли планувалося його перетворення на шахтарське місто через відкриття покладів марганцевої руди та створення Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Молоді сім’ї переїжджали сюди на роботу, отримуючи житло та соціальну інфраструктуру: школи, дитсадки, гуртожитки, їдальні та будинки культури.

Проте у 1995 році комбінат закрили через економічну нерентабельність, що призвело до масового безробіття. Жителі поступово почали виїжджати. З 8 тисяч мешканців залишилося близько половини. Одночасно почалися проблеми з комунікаціями: розкрадання газових труб, руйнування водопроводу через високий вміст марганцю у воді та збій опалювальної системи. Люди почали використовувати електрокаміни, що додатково навантажило старі електромережі.

У сучасній Україні життя в селищі частково відновилося: зросла зайнятість, багато жителів працювало у Запоріжжі на великих підприємствах, покращився транспорт, знову відкрилися дитячі садки, а народжуваність збільшилася.

Проте після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Степногірськ опинився під регулярними обстрілами. На початок 2025 року у селищі залишалося близько 350 осіб, повідомляє "Суспільне".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Україні є аномальна зона, де раніше був хутір, а нині там залишилось лише кладовище.