У цій в'язниці карали за свободу: стіни якої київської фортеці мовчать про страти революціонерів (фото)

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 21 жовтня 2025, 11:22

Серед засуджених у Косому капонірі були польські повстанці

Серед могутніх мурів Нової Печерської фортеці приховується місце, сповнене таємниць, трагедій і легенд — Косий капонір. Колись це була неприступна оборонна споруда, а згодом — одна з найсуворіших в'язниць радянського часу.

Сьогодні це не просто історична споруда, а справжній музей пам’яті, де оживають події минулого. "Телеграф" вирішив розповісти історію київської фортеці.

Стіни Косого капоніра — свідки драматичних подій минулого
Вхід до фортеці, що пам’ятає кроки в’язнів
Історичні арки Косого капоніра

Косий капонір у Києві — це історична фортифікаційна споруда, зведена в 1844 році як частина Нової Печерської фортеці. Спершу вона виконувала оборонну функцію в межах Госпітального укріплення. Назва "косий" походить від особливості конструкції: стіни будівлі розташовані під кутом до земляного валу, що дозволяло вести фланговий обстріл противника.

Київська фортеця

До комплексу Печерської фортеці належать також Лисогірський форт (споруди на Лисій горі в районі Видубичів), Києво-Печерська лавра, завод "Арсенал" та кілька інших об’єктів, які нині виконують переважно господарські функції.

Пам'ятки Києва

Тюрма суворого режиму

У 1860-х роках Косий капонір втратив своє оборонне призначення і був переобладнаний під в’язницю суворого режиму, де утримували політичних ув’язнених — переважно революціонерів і противників імперського режиму. Саме тут виконували смертні вироки.

Карета, в якій везли на страту

Першими в’язнями стали учасники Польського (Січневого) повстання 1863–1864 років, спрямованого проти влади Російської імперії. Пізніше тут перебували учасники революції 1905–1907 років, серед яких — Борис Жаданівський.

Борис Жаданівський

Найвідомішим в’язнем Київської фортеці вважається Дмитро Богров, який 1 вересня 1911 року здійснив замах на прем’єр-міністра Петра Столипіна. Уже 12 вересня його стратили на території Лисогірського форту — складової частини Київської фортеці.

Вбивця та його жертва

Капонір отримав неофіційну назву "київський Горішок", що відсилає до російської фортеці Горішок (Нотебург, або Шліссельбург), відомої своєю в’язницею для політичних в’язнів XVIII століття. Подібно до неї, Косий капонір мав репутацію місця з особливо суворими умовами утримання.

Фортеця Горішок

У радянський період тут розміщувалася Київська гарнізонна гауптвахта, відома жорстким режимом: у камери виливали хлорку, взимку часто відключали опалення, а користування туалетом було за графіком.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, в якому розкішному замку в Україні радянська влада катувала людей.