Спершу фортеця, потім в’язниця: в якому розкішному замку радянська влада катувала людей (фото)

У місті Золочів на Львівщині височіє старовинний Золочівський замок — пам’ятка, що бачила розкіш і смерть. Замок, який сьогодні приваблює туристів, колись був місцем, де життя багатьох людей обірвалося у підземеллях від рук НКВС.

З початку Золочівський замок мав оборонне значення, але пізніше став королівською резиденцією, далі панською садибою, опісля в'язницею і навчальним закладом. Наприкінці ж він став музеєм-заповідником у Львівській області. Про цю унікальну пам'ятку історії вирішив розповісти "Телеграф".

Історія замку

Зведений у 1634 році на кошти Якуба Собеського, батька польського короля Яна ІІІ Собеського, Золочівський замок спершу мав оборонне значення. Його звели на місці старої дерев’яної фортеці, обведеної високими земляними валами з бастіонами й ровами, наповненими водою. Архітектор залишився невідомим, але саме він створив споруду у ренесансному стилі типу "palazzo in fortezzo" — тобто палац у фортеці.

На подвір’ї замку розташовано два палаци: Великий житловий палац і Китайський палац. Саме тут колись приймали знатних гостей, велося культурне життя, вирішувалися політичні справи.

Часи змін

Після Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Золочів потрапив під владу Австрійської імперії. У стінах замку оселився австрійський військовий гарнізон. Та згодом його призначення змінилося — в 1870 році споруду переобладнали під в’язницю, яка з часом стала місцем жаху.

Замок пережив зміну імперій — в'язницю використовували Австро-Угорщина, Росія, Польща і Радянський Союз. У сталінський період замок став спецтюрмою НКВС-МДБ. Саме тоді його стіни почули крики людей, які були неугодні режиму.

У темних камерах відбувалися катування. Серед загиблих — священники. Нині відомо про майже 650 жертв.

Після ліквідації в’язниці у 1954 році замок поступово почав втрачати ознаки тюрми.

Відродження замку

Під час реставраційних робіт у 1995 році біля входу до замку було відкрито каплицю-пам’ятник жертвам сталінських репресій. Її автори — архітектор Василь Каменяр, скульпторка Феодосія Бриж та художники Євген і Ярема Безниски.

Сьогодні Золочівський замок є частиною Львівської національної галереї мистецтв. У Великому палаці діють експозиції, присвячені різним періодам історії фортеці — від королівської доби до трагічних часів радянського терору. Тут можна побачити реконструкцію тюремних камер, предмети, знайдені під час розкопок, і виставку, що вшановує пам’ять закатованих.

Окремої уваги заслуговує Китайський палац, у якому нині працює Музей східних культур. Його експозиція розповідає про мистецтво Єгипту, Шумеру, Китаю, Японії, Індії та Персії.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, який замок в Україні бачив жахіття, коли радянська влада скидала тіла розстріляних у колодязь, а пізніше забетонувала його.