Справжня зовнішність невідома? Яка містична історія стоїть за портретом Григорія Сковороди (фото)

Григорій Сковорода прожив до 71 року і сам собі викопав могилу

Григорій Сковорода — один із найвідоміших українських філософів і письменників XVIII століття. Його життя було простим і водночас незвичайним: він відмовився від посад, мандрував селами, навчав людей і писав твори, які й сьогодні цитують у школах та університетах.

Попри велику популярність і впізнаваність, зовнішність Сковороди залишається загадкою — насправді він міг виглядати зовсім інакше, ніж на відомих портретах. "Телеграф" розповість, що це за історія з портретом.

Хто такий мандрівний філософ

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув у сільській школі, співав у церковному хорі, а з 1738 року навчався в Києво-Могилянській академії.

У 1742–1744 роках жив у Петербурзі, де співав у придворній капелі й писав музику на власні вірші. Через кілька років у складі дипломатичної місії вирушив за кордон — мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Австрією, відвідував університети, бібліотеки, слухав лекції відомих учених і спілкувався з філософами Європи.

У своїх подорожах Сковорода завжди мав при собі сопілку — вона була його вірним супутником, як і книжки та зошити.

Повернувшись в Україну, викладав поетику й етику, писав байки, філософські діалоги та вірші. Серед його найвідоміших творів — "Сад божественних пісень", "Байки харківські", "Кільце", "Дружня розмова про душевний світ" і "Потоп зміїний".

Сковорода ніколи не прагнув влади чи статків — він залишив службу, відмовився від посад і жив як мандрівний учитель, проповідуючи свободу духу та гармонію з природою.

У 71 рік він пройшов пішки понад триста верств до Орловщини, щоб передати свої рукописи учневі Михайлу Ковалинському. В останній рік життя Сковорода проживав у селі Пан-Іванівка в домі колезького радника Андрія Івановича Ковалівського, який доводився вітчимом майбутньому засновникові Харківського університету Василеві Каразину.

Помер Григорій Сковорода 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (нині — Сковородинівка, Харківщина). Про смерть Сковороди російський філолог Срезневський записав таке:

Портрет Сковороди: справжній чи вигаданий

У радянські часи поширювали легенду, що десь у Москві зберігається прижиттєвий портрет Григорія Сковороди, як розповіла лекторка та есеїстка Діана Клочко в ефірі Радіо Культура, передають в "Суспільне Культура". Нібито саме з нього малювали всі подальші зображення філософа — з книжкою в руках, у білому комірці, як "вічного студента".

Однак цей портрет ніхто ніколи не бачив. Усі лише повторювали, що він "колись був вивезений до Москви".

Можливо, справжній Сковорода виглядав зовсім інакше, ніж звичний нам образ. Але саме з тих старих, вигаданих гравюр XIX століття створювали всі наступні графічні портрети мислителя.

Скульптор Іван Кавалерідзе навіть спробував "надати" йому реальних рис — зробив орлиний профіль, міцну поставу, виразний погляд. Так із легенди про вигаданий портрет постала знайома всім іконічна зовнішність Григорія Сковороди — людини, яку весь світ ловив, але не спіймав.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чи правда, що Тарас Шевченко залицявся до малолітніх, заміжніх та мав сина від чужої дружини.