Монету вагою з пачку макаронів продали за фантастичні гроші: що сталося на аукціоні
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Останній удар молотка аукціоніста зафіксував один із найбільших рекордів в історії світової нумізматики
Рідкісний 100-кратний дукат 1629 року, відкарбований на Празькому монетному дворі, відомий як донативна, подарункова монета, було реалізовано на аукціоні у Цюриху за фантастичну суму: 1 950 000 швейцарських франків (2 403 846 доларів США / 2 094 231 євро / 1 843 269 фунтів стерлінгів). Під час торгів відбулося перевищення естімейту, початкової ціни монети у 1,25 млн швейцарських франків, понад як у півтора раза.
Чемпіон за ціною продажу
Треба відзначити: переможець ще повинен заплатити аукціонному дому орієнтовно 20—23% від остаточної ціни; то ж у даному конкретному випадку монета обійдеться йому приблизно у 2,6 млн євро.
Вага монети – 349 грамів, діаметр – 74 мм. У світі відомо лише чотири екземпляри надзвичайно рідкісного шедевра раннього Нового Часу, на якому зображено короля Чехії та Угорщини, майбутнього імператора Священної Римської імперії Фердинанда III Габсбурга (1637–1657). Монета у перфектному стані.
Нещодавно, 6 листопада, на швейцарському аукціоні Numismatica Ars Classica в місті Цюрих відбувся продаж 500 (!) виключно золотих монет і медалей монетного типу з колекції аноніма з ніком Traveller – Мандрівник. І саме цей донатив став окрасою "золотої" колекції і чемпіоном за ціною продажу. Можна сказати, що відбувся лише другий раунд реалізації грандіозної колекції Travellera, яка налічує 15 тисяч раритетів.
Процес підготовки аукціонів і продажу розтягнуто в часі до кінця 2027 року. Загалом ще будуть проведені 13 аукціонів. Фахівці оцінили всю колекцію у 80 мільйонів швейцарських франків (приблизно 84,275 млн євро чи 100 мільйонів доларів США).
Найдорожчі лоти швейцарського аукціону
Крім цього справжнього шедевра мистецтва, на швейцарському аукціоні було продано 497 монет (три з 500 екземплярів не досягли мінімальної ціни, яка дуже рідко знижувалася на 20% від естімейту). Ціни лотів варіювалися від кількох тисяч швейцарських франків до сотень тисяч. Відзначимо лише найдорожчі лоти.
Так, на другому місці за ціною продажу опинилася монета у 10 дукатів 1605 року, яку карбувала міська влада Германштадта в Трансільванії. Зараз це місто Сібіу в Румунії. Продана за 400 тисяч швейцарських франків (429 586 євро) при естімейті у 150 тисяч швейцарських франків. Вага монети: 35,53 г.
У 1605 році місто опинилося в центрі конфлікту між Габсбургами та князем Трансільванії Штефаном Бочкаї. Хоча більша частина угорської і секейської знаті приєдналися до повстання проти імперського правління, Германштадт залишався вірним імператору Рудольфу II Габсбургу.
Лідер трансільванських німців (саксів), міський суддя Альберт Х’ют (його герб – єдиноріг – на аверсі монети під схрещеними мечами) очолив захист міста від нападу загонів гайдуків князя Бочкаї. Сакси з вільного міста Германштадт відстояли свою незалежність, і монета, скоріше за все, присвячена цій перемозі. Відомо лише про два екземпляри цієї монети; на другому екземплярі на початку легенди на аверсі замість розетки хрест. На реверсі: імператорський орел і легенда, в якій вказано дані про сюзерена – імператора Священної Римської імперії.
На третьому місці дуже рідкісний екземпляр також монети номіналом у 10 дукатів (без року карбування, орієнтовно 1553—1560) вільного міста Гамбург. Це так званий Portugalöser (португалезер) вагою у 35,64 г. Ціна продажу – 300 тисяч швейцарських франків (322 189 євро). Естімейт – 75 тисяч швейцарських франків – було перевищено в чотири рази!
Місто Гамбург почало карбувати великі золоті монети з 1553 року. Вони спочатку використовувалися як донативні та репрезентативні монети і лише пізніше — для торгових потреб. Португальські монети в 10 крузадо, які карбувалися ще з 1498 року, слугували взірцем. Ця піренейська держава мала значні золоті запаси через свої колонії, які потім поширювалися у формі монет, головним чином через Фландрію.
Гамбург став першим німецьким містом, яке карбувало на своєму монетному дворі португалезери номіналом у 10 дукатів, спочатку невеликими партіями. З публічних колекцій лише колекції Віденської, Готської, Санкт-Петербурзької та Франкфуртської (Deutsche Bundesbank) мають екземпляр цієї інкунабули. Часом на аукціонах виринають ці монети: або у дуже поганому стані або ж фальшиві, навіть карбовані з золота.
Четверте і п’яте місця ділять дві монети. Золота монета короля Речі Посполитої Сигізмунда III Ваза (1587—1632) номіналом у 100 дукатів 1621 року була реалізована за 280 тисяч швейцарських франків (300 710 євро). Естімейт у 350 тисяч швейцарських франків виявився недосяжним і тому аукціоністами разом з хазяїном було домовлено про знижку у 20% від початкової ціни, на яку і знайшовся покупець. Головна причина: монета не в дуже гарному стані, важить 347 грамів. Є припущення, що ця монета була подарована королем Речі Посполитої папі римському Григорію XV (1621–1623) або, за певних обставин, Урбану VIII (1623–1644).
Можливо, монета карбувалася для потреб торгівлі з іншими державами. Відомі лише кілька її екземплярів, і три з них — у колекції угорських князів Естергазі. На той час торгівля між польськими та угорськими землями була дуже інтенсивною. Проте деякі фахівці з історії нумізматики вважають, що монета була присвячена перемозі польсько-українського війська під Хотином у 1621 році. Хоча ніяких посилань на цю перемогу союзників на самій монеті ми не бачимо – є лише збіг в даті. А тим більше про визначальну роль у ній козацького війська під командуванням Петра Конашевича-Сагайдачного.
За таку саму ціну (280 тисяч швейцарських франків чи 300 710 євро) було реалізовано на аукціоні монету номіналом у 10 дукатів 1729 року імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга. Естімейт був заявлений, як виявилося, зовсім невисокий – 50 тисяч швейцарський франків. Монета важить 34,79 грама. Монетний двір – Клаузенбург (сучасне місто Клуж-Напока в Румунії).
Проте за цю монету розпочалася жорстка боротьба покупців, і початкову ціну перевищено майже в шість разів! Чимало фахівців загалом виявилися неготовими для таких високих "стрибків" у ціноутворенні лотів даного аукціону. Хоча заздалегідь було відомо про те, що ця монета на цей час була не просто раритетом, а унікумом, який жодного разу не з’являвся на аукціонах.
Ми розповіли лише про малу дещицю лотів нумізматичного аукціону у Цюриху, який викликав чималий інтерес у колекціонерів. Звісно таких, хто має можливість заплатити чималі суми за справжні шедеври минулих епох.