Ленін може врятувати селище на Полтавщині: скільки грошей хочуть за Ілліча на аукціоні

Кажуть, покупці вже вишикувались у чергу

"Бронзова фігура Володимира Леніна, у повний зріст, маса — 2680 кг. Фігура у задовільному стані, механічних пошкоджень немає, присутні сліди від фарби. Стан в цілому відповідає строку експлуатації. Є окремі дефекти, що суттєво не впливають на експлуатаційні якості — окислення поверхні, окремі потертості, ерозія (викришування) окремих дрібних деталей" — таке оголошення 9 листопада з’явилося на електронному майданчику аукціонів Prozorro.

Продавець бронзової фігури — виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

Стартова ціна лота — 320 500 грн без ПДВ.

Заявки прийматимуть до 20:00 16 листопада.

Витягли голову вождя з петлі

За словами керуючого справами виконкому селищної ради Віктора Пархоменка, потенційні покупці вже вишикувалися в чергу.

— Ми, звісно, не бачимо кількості охочих придбати раритетний пам’ятник, про це ми дізнаємося лише після проведення аукціону, але за вказаним в об’яві номером дуже багато людей телефонували, — говорить Віктор Пархоменко. — Переважно цікавляться технічними характеристиками лота.

Це вже друга спроба Великобагачанської селищної ради продати пам’ятник вождю російських революціонерів як витвір мистецтва через Prozorro за останній час. Перший раз не знайшлося покупця, і за правилами електронних торгів, ціна лота зменшилась наполовину. На думку пана Пархоменка, саме це й спричинило теперішній ажіотаж навколо незвичного лота. Він переконаний, що торги завершаться приблизно на тій сумі, яка була виставлена спочатку — 640 200 гривень.

Чим саме покупцям цікавий бронзовий Ленін, невідомо, а ось селищна рада хоче заробити на ньому, оскільки бюджет громади тріщить по швах.

До речі, цікава історія демонтажу пам’ятника у Великій Багачці. Його вдалося зняти з постаменту лише з другої спроби. Перший раз, на початку квітня 2016 року, цьому завадили три депутати обласної та районної рад (тоді селище мало статус райцентру), представники партії "Відродження".

Вони, що називається, витягли голову вождя з петлі, стягнувши з постаменту готову до роботи болгарку й вийнявши ключі запалення з кабіни автокрана, який мав піднімати монумент. Свої дії тоді пояснили тим, що на Благовіщення гріх працювати.

Лежав в ангарі, "набиваючи" собі ціну

Та все ж через півтора місяця на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" пам’ятник Леніну було демонтовано. Щоправда, з великими труднощами, оскільки з постаментом він був скріплений анкерною конструкцією по всій довжині, із-за чого його визнали найскладнішим в області для знесення. Окрім того, пам’ятник стояв на центральній площі настільки близько до будівлі районної ради, що при спробі демонтажу вона могла постраждати. Але все обійшлося.

Зберегли знятого з постаменту Леніна ті ж самі люди, які були проти його знесення. Тодішній голова райради пропонував продати пам’ятник на метал по 65 грн за кілограм, за що можна було б уторгувати 171 тисячу гривень. Але його опоненти домоглися голосування районних депутатів на своїх умовах: узяти демонтований пам’ятник на баланс і передати на відповідальне зберігання шанованій у районі людині — голові Ради агровиробників Володимиру Журавлю.

З того часу знесений з п’єдесталу бронзовий Володимир Ілліч чекав своєї долі в ангарі сільгосппідприємства "Великобагачанське". Згідно з договором, зберігання було безплатним.

"Нехай лежить пам’ятник подалі від людських очей, можливо, з роками він набуде цінності не як виріб з металу, а вже культурної. А поки земля у Великобагачанському районі ще родить, то є хліб, а тому продавати не будемо. Якщо вже і хліба не буде, то тоді, можливо, і подумаємо з приводу продажу", — заявляв Олег Діденко, на той момент депутат Полтавської обласної ради, який був серед тих, хто не дозволив задешево продати історію.

Ну ось тепер, здається, й настали для громади скрутні часи.

Брухт чи витвір мистецтва?

Вперше в Україні аукціон з продажу скульптури Володимира Леніна провели у 2017 році в місті Чопі Закарпатської області, відповідно до рішення сесії міської ради. У торгах взяв участь один покупець, котрий придбав об’єкт за початковою вартістю — 253 931 грн, які надійшли у місцевий бюджет. Це на 100 тисяч більше, аніж якби бронзову скульптуру (витвір мистецтва) здали просто на метал. Чопський Ленін мав "зріст" 4,1 м і вагу 700 кг.

747 446 грн вторгованих коштів за пам’ятник Леніну влада Слов’янська Донецької області у 2022 році спрямувала на виплату допомоги містянам за зруйноване житло.

На початку 2023 року п'ятиметровий бронзовий пам'ятник Леніну продали з аукціону в селищі Маньківка на Черкащині. Його виграло ТОВ "Сяйвомет" із Борисполя з пропозицією 681 тисяча та 1 гривня. Місцева влада продавала його як металолом, а не як скульптуру. Швидше за все, Ленін пішов на переплавку, а всі вторговані кошти пішли на потреби місцевого КП "Комунальник", який мав борги із зарплат.

А в Гадячі на Полтавщині місцеві активісти ще у 2015 році здали знесений пам’ятник Леніну на металолом й на виручені кошти — понад 100 тисяч гривень — купили два потримані автомобілі Opel Frontera для бійців АТО. Їх відремонтували та удосконалили, установивши захисну арматуру, й передали в підрозділ "Айдар" та в 92-гу бригаду, в яких служили жителі Гадяча. Залишок коштів — 40 тисяч гривень — витратили на ремонт трьох списаних автомобілів УАЗ, які на Донбасі виконували функції "швидких". А ось куди зникла повністю бронзова голова пустотілого гадяцького Леніна, невідомо.

У Полтаві ж, навпаки, голова Леніна є й зберігається в обласному краєзнавчому музеї, а тулуб безслідно зник…

Фото — відкриті джерела