СРСР покрав хрести та скульптури: де в Україні занепадає церква, в якій творили майстри Пінзель та Меретин (фото)

Церкві непорочного зачаття Пречистої Діви Марії, що розташована в Івано-Франківській області, понад 280 років

У Городенці, що на Івано-Франківщині, стоїть унікальний костел непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці XVIII століття — пам’ятка національного значення, яку створили видатні митці Меретин і Пінзель, яка пережила пожежі, війни, руйнацію під час СРСР та кілька реставрацій.

Вона є однією з найцінніших споруд на території колишньої Речі Посполитої. о комплексу входять не лише сам костел, а й корпус монастирської резиденції та колона зі статуєю Пречистої Діви Марії. "Телеграф" вирішив розповісти про історію будівлі.

Історія церкви непорочного зачаття Пречистої Діви Марії та монастирської резиденції

Будівництво костелу розпочалося на місці давньої дерев’яної каплиці за ініціативою Миколи Василя Потоцького. Фундаційний акт був підписаний 22 серпня 1743 року, а роботи стартували після виділення фундатором 20 000 злотих у 1745 році. До 1754 року споруда була майже готова, проте освячення храму відбулося лише 2 липня 1760 року.

Монастир функціонував недовго – близько 20 років – і був закритий під час так званої "Йосифінської касати" у 1780-х роках. Частину його коштовностей передали до Заліщицької окружної каси, а земельні маєтності включили до державного релігійного фонду. Загалом більшість монастирів Галичини було ліквідовано, включно з усіма чотирма на Городенківщині.

У XIX столітті костел неодноразово візитували львівські римо-католицькі та вірменські архиєпископи. У 1835 році будівля сильно постраждала від пожежі: дзвони падали з веж, і храм перетворився на руїну. Завдяки підтримці імператора Фердінанда та львівського архиєпископа споруду відновили протягом двох років. У 1848 році під час епідемії холери та нашестя сарани місцева двірська служниця Марія Коралевим пожертвувала кошти на вівтар святого Роха, покровителя від хвороб.

У 1866–1870 роках відбулася чергова реставрація фасаду та дахів під керівництвом будівничого Єсселя Гершеля. Коштом ерцгерцога Фердинанда й місцевих меценатів у 1891 році встановили годинник на вежі. На початку XX століття виконувалися реставраційні роботи під керівництвом Зиґмунта Ґорґолевського та художника Кароля Політинського, включно з відновленням внутрішніх фресок і розписів, а фронтон храму прикрасив образ Діви Марії.

Під час Першої та Другої світових воєн костел зазнав значних ушкоджень, а в радянські часи його внутрішнє оздоблення було майже повністю знищено. Хрести на вежах спиляли, а цінні скульптури зникли або опинилися у приватних колекціях. Окремі роботи Пінзеля вдалося врятувати завдяки Борису Возницькому: їх нині зберігають у Львівському музеї Пінзеля та Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Монастирська резиденція

Монастирська резиденція в Городенці — це велика П-подібна двоповерхова споруда XVIII століття з підземеллями та колись діючими коридорами до замку й Вірменського костелу. Її звели в 1750-х роках за проєктом Бернарда Меретина на фундації Миколи Потоцького для місіонерів, які прибули сюди в 1757 році й отримали від мецената земельні доходи для утримання свого закладу.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Україні росте дуб, якому вже понад 1000 років. За легендами, його кора дає силу та щастя.