Найромантичніший куточок Хрещатика 1970-х: де був легендарний квітковий салон і що з ним сталося (фото)

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 04 лютого 2026, 06:16

Це було місце, куди кияни йшли не просто за букетом, а за шматочком свята

Київ 1970-х – це не лише хроніка подій і дат, а й запахи, світло вітрин і маленькі міські ритуали. Одним із таких теплих символів того часу був квітковий салон "Лілея" на Хрещатику – місце, куди йшли по радість, красу і трошки свята, навіть у будній день.

Тут купували букети на побачення й кімнатні рослини для домашніх підвіконь, а сьогодні про це місце нагадують лише кілька архівних фото в мережі, теплі спогади в коментарях і гірка іронія. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Де був салон "Лілея"

На початку Хрещатика, поруч із рестораном "Столичний", "Лілея" виглядала як острівець кольору посеред суворої радянської буденності. Великі вітрини тягнули до себе погляд: за склом стояли пишні букети троянд і хризантем, поряд – витончені гілки аспарагуса та інші модні на той час кімнатні рослини. Люди зупинялися, роздивлялися, заходили "просто подивитися" – і рідко виходили з порожніми руками.

Фото: Всесвітній клуб киян

Маленький ритуал великого міста

Для багатьох киян похід у "Лілею" був маленьким ритуалом. Тут купували квіти до свята, на побачення, до школи на 1 вересня чи 8 Березня – але часто й просто так, "щоб було гарно вдома". Такі покупки жили довше за миттєві букети – вони ставали частиною інтер'єру й історії родини.

Фото: Фотозагадки Києва

Архівні фото й відео кінця 1960-х – початку 1970-х показують біля "Лілеї" постійний рух: люди з букетами, вивіска над входом, світло, що ллється з вітрин у вечірній Київ. На тлі монументальних післявоєнних будинків Хрещатика цей салон виглядав футуристично, хоча знаходився в самому центрі столиці. Але він додавав головній вулиці не лише престижу, а й людського тепла – того самого, що сьогодні впізнається в ностальгійних світлинах у соцмережах.

Фото: "Ретро Київ"

Пам'ять, що пахне квітами

Сьогодні "Лілея" живе у пам'яті киян як частина міського пейзажу, якого вже немає. Її образ – це поєднання запаху свіжих квітів, шурхоту паперу, в який загортали букет, та відчуття маленького дива посеред звичайного дня. У 2003 році будівлю, де колись працював ресторан "Столичний" і квітковий салон "Лілея", знесли: на її місці планували звести висотний готельний комплекс – типовий для початку 2000-х проєкт "нового центру" з хмарочосами й комерційною нерухомістю.

Та часи змінилися, інвестори й пріоритети теж, і цим планам так і не судилося здійснитися – будинок зник, а от нова споруда, заради якої ним пожертвували, так і не з’явилася. Але коли ми дивимося старі фото Києва 1970-х, серед фасадів, вивісок і перехожих неодмінно впізнаємо ту саму квіткову вітрину – мов знак того, що навіть у найсуворіші часи місто завжди знаходило місце для краси.

Раніше "Телеграф" розповідав про часи, коли київська святиня була гуртожитком. Унікальне фото 1967 року показало Лавру в новому ракурсі.