Чи можна ухилятися від побиття вербою? Цікава відповідь священника

Духовник пояснив, де межа зі здоровим глуздом

Вербна неділя в Україні припадаєу 2026 році на 5 квітня. Саме цього дня українці традиційно вітають одне одного легкими ударами квітучих гілок, примовляючи знайоме кожному з дитинства: "Не я б’ю, верба б’є, від нині за тиждень — Великдень!".

Представник Української греко-католицької церкви митрофорний протоієрей Ігор Яців в інтерв’ю "Телеграфу" розповів, чи можна ухилятися від побиття вербою. Духовник пояснив, де проходить межа між традицією та здоровим глуздом.

Самозахист чи ритуал

Священник зазначає, що до всього варто підходити з розсудливістю. За його словами, якщо святковий звичай перетворюється на агресію, терпіти її не варто.

Детальніше про це: "Вербна неділя без міфів: правда про традиції та заборони і як правильно зустріти свято".

Він наголошує, що насправді це побиття є суто символічним і має бути надзвичайно легким. Головний зміст ритуалу — нагадати про наближення найбільшого свята, Воскресіння Христового. Тому, якщо дії "вітальника" завдають фізичного болю, священник радить уникати таких ударів. Якщо ж це лише делікатна постановочна дія — її можна спокійно прийняти.

Чи обов’язково бути "битим"

Отець Ігор Яців підкреслює, що цей звичай не є обов’язковою умовою для спасіння душі чи успіху в житті. Якщо людина не має бажання брати участь у ритуалі, вона має повне право відмовитися.

Головне — у серці, а не в обрядах

Представник УГКЦ провів паралель між цим звичаєм та іншими церковними традиціями, зокрема носінням хустки жінками в храмі. Він наголосив, що такі зовнішні атрибути, як і удари вербою, є лише другорядними речами, які насправді нічого не вирішують у духовному плані.

За словами священника, визначальним завжди залишається внутрішній стан вірянина та те, що відбувається в його серці, а не суворе дотримання обрядовості.

Що насправді є гріхом на Великдень, а що — ні? Священник про головні заборони та міфи розповів в інтервʼю "Телеграфу" за посиланням.