Як правильно святкувати Великдень. Священник пояснив, що не є помилкою та гріхом

Вже за кілька тижнів віряни України святкуватимуть Великдень. Цьогоріч у римо-католиків він на тиждень раніше ніж у греко-католиків та православних. Дата Великодня 2026 — 5 та 12 квітня відповідно.

Священник Православної Церкви України, військовий капелан ЗСУ о. Тарас Видюк пояснив "Телеграфу", як церкви обирають дати для Великодня, що можна, а що не можна робити на свято, як його зустріти за церковними традиціями.

Яка дата святкування Великодня правильна

Як пояснив священник, метод обчислення дати Великодня — пасхалія існує у двох варіантах — александрійська та григоріанська. Християни західного обряду користуються новою, григоріанською, православні — александрійською. "Розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями зумовлене різницею в даті церковних нових місяців, і різницею між сонячними календарями — 13 днів. Відповідно католики весняним рівноденням вважають фіксовану дату – 21 березня, а православні пересувають її на два тижні – на 3 квітня. Так іноді дати святкування можуть збігатися. І є надія, що в майбутньому всі християни будуть спільно святкувати найбільше свято у християнському житті – Воскресіння Христове", — каже Тарас Видюк.

Великодній кошик: що там має бути, а що — під забороною

Головне не те, що людина приносить на освяченні, підкреслює священник, а Причастя Святих Тайн Христових та щира молитва до Воскреслого Ісуса. Якщо ж формувати кошик, то потрібно класти символічні продукти та страви: паска, яйця (писанки, крашанки), сир, масло, молоко, сіль, хрін, м'ясні продукти. У них — своя символіка. Наприклад, паска — символ тіла Ісуса та повноти життя, яйця — нового житті, воскресіння, перемоги життя над смертю, м'ясо — життя та радість Воскресіння.

Капелан зазначив, що з часом вміст кошика змінився — якщо раніше це були домашні страви, то зараз все частіше паски чи навіть крашанки купують в магазині.

Як потрібно виглядати та поводитися на Великдень

"Вбрання не повинно бути відвертим чи занадто яскравим, щоб не відволікати людей від молитов, — рекомендує священник. — Проте одяг це не головне! Головне це бажання людини прийти до храму у такий важливий день, а те як вона одягнена немає значення". Наявність хустки для жінок, вибір спідниця чи брюки — не важливий.

Що ж до дітей, то до їхньої поведінки ставляться з розумінням. Стояти довго та спокійно малеча не завжди може, ба більше, якщо відбули всю службу вночі.

Коли можна їсти паску і чи обов’язково постити

"Телеграф" також шукав відповіді на ті питання, що з року в рік хвилюють українців — коли можна їсти паску, чи обов’язково постити та що робити, якщо не вдається дотриматися всіх обрядів. Священник пояснює: головне у святі — не формальності, а внутрішній зміст і віра.

Якщо людина дотримувалася посту, то варто дочекатися освячення паски та завершення Пасхальної служби, адже святкова випічка містить продукти, від яких утримуються під час посту. Водночас жорсткої заборони немає. Тим, хто не постив, хвилюватися не варто. У Церкві наголошують: це не є перешкодою для участі у святі. "Піст — це не умова для святкування, а спосіб духовної підготовки, очищення і самодисципліни. Церква не відмовляє у святі тим, хто з якихось причин не тримав піст, адже Воскресіння Христове — дар для всіх", — зауважує священник.

Великдень без храму: як святкувати правильно

Якщо ж не вдалося відвідати нічну службу або освятити кошик у храмі — це також не вважається гріхом. Церква ставить духовний зміст вище за зовнішні обряди. У такому випадку святкувати можна і вдома — молитися, читати Євангеліє, проводити час із рідними. Це актуально і для тих, хто перебуває за кордоном або не має змоги піти до храму.

"Можна помолитися вдома, читати Євангеліє та молитви, благословити паску можна освяченою водою, щоб відчути святкову атмосферу разом із сім’єю. Також можна долучатися до онлайн-трансляцій Літургії з парафій Православної Церкви України, щоб зберегти духовну єдність із Церквою", — розповідає отець Тарас про способи долучитись до святкування. У виняткових ситуаціях, наприклад через військові загрозу чи хворобу, допускається навіть благословити страви вдома молитвою — але як вимушений крок, який, проте не замінює повноти церковного освячення.

"Перегляд богослужіння онлайн не замінює безпосереднього освячення паски. Паска освячується тільки через читання особливої молитви і окроплення свяченою водою, тому якщо Ви дивитесь онлайн богослужіння, слід уважно слухати молитву священника і взявши святу воду, яка є вдома (йорданська, стрітенська) і окропити нею паску", — пояснює священник. Водночас — вже освячена паска, навіть з магазину, повторного освячення не потребує.

О котрій потрібно святити паски

Священник зауважує — найкраще за можливості бути на нічному богослужінні. Проте освячення паски можна зробити і пізніше. Зазвичай, воно починається після нічної великодньої служби. "Найбільш традиційно — прийти одразу після Літургії або зранку, але конкретний час не є строго обов’язковим: у багатьох храмах освячують кілька годин поспіль. Також кілька останніх років у зв’язку з безпековою ситуацією у багатьох храмах освячення пасок проводиться напередодні Великодня у суботу, тому теж можна приходити і освячувати", — каже військовий капелан.

Головне — не забути, що це духовне свято

За словами священника, Великдень — свято передусім духовне, тож його варто проводити в радості, але з гідністю та мірою. Щодо святкового столу — обмежень немає, однак варто уникати крайнощів — переїдання, зловживання алкоголем тощо. Головна проблема — відсутність стриманості.

Великдень на роботі — це гріх чи ні?

Так само і з роботою: якщо є потреба, працювати у Великдень не заборонено.

Народні традиції: бійка яйцями та забобони, які не підтримує церква

Яйця ще до християнства символізували життя та відродження. Християни побачили в ньому символ Воскресіння Ісуса Христа. Також, за легендою, Марія Магдалина саме яйце подарувала римському імператору, сповіщаючи про Воскресіння, а воно за дивом стало червоним.

Бійка яйцями так само давня традиція. Релігійного сенсу вона не має. Проте є такі народні звичаї, які церква не схвалює. Передусім це ті, що мають магічне мислення, а не духовний зміст.

"Вважається неправильним сприймати освячені продукти як "оберіг" — коли паску чи крашанки зберігають "для захисту від зла", лікування чи ворожіння. Освячення — це благословення, а не магічна дія. Також не підтримуються різні "прикмети": хто перший прийде з храму — той буде щасливішим, або що освячена їжа автоматично приносить удачу чи багатство. Подібні уявлення суперечать християнському розумінню віри, де все залежить не від ритуалів, а від живого зв’язку з Богом. Окремо варто згадати звичаї, пов’язані з ворожінням, "передбаченням долі" чи використанням великодніх атрибутів у магічних діях — це прямо несумісно з християнством", — перелічує несхвальні дії отець Тарас Видюк.

Нові традиції святкування також можуть з'являтися, але головне, аби вони не суперечили вірі та не витісняли головного — змісту свята Воскресіння, а доповнювали віру.

Чи можна носити крашанки та паски на могили померлих?

Поширена народна традиція, втім не є частиною церковного святкування Великодня. Як пояснив священник — для померлих важливіша молитва за душі, а не їжа чи звичаї: "Краще помолитися, згадати померлих із любов’ю і, за можливості, замовити за них молитву в храмі".

Раніше "Телеграф" розповідав, що традиція носити паски та інше великоднє частування на могили померлих пов'язана не тільки із відлунням язичницьких звичаїв. У радянські часи це був спосіб відсвяткувати Великдень та при цьому не привернути уваги КДБістів.