Багато хто вважає це слово лайливим: що насправді означає колоритне українське "гузиця"

Якщо його часто вживати, воно здається смішним

Українська мова багата на колоритну лексику, яка часто викликає жваві дискусії та навіть легке збентеження. Одне з таких слів — "гузиця" — довгий час залишалося в тіні більш прямолінійних синонімів, а дехто взагалі помилково вважає його грубою лайкою.

Про це в інстаграмі поговорили відома стендап-комікеса Валерія Мандзюк та популяризатор мови, мовознавець Андрій Шимановський. "Телеграф" детальніше розповість, що це за слово.

Що кажуть словники?

З погляду мовознавства, гу́зиця (або гузно) — це питоме українське слово, яке найчастіше зустрічається в південно-західних діалектах (зокрема на Галичині, Закарпатті та Буковині). Воно означає задню частину тіла, сідниці.

"Та йди ти в гузицю, Іване, зі своїми порадами, я й без тебе знаю, як робити!"

"Знов ти дурниці говориш. Ай, та ну тебе в гузицю!"

"Обережно, не впади на лід, бо відіб'єш собі гузицю!"

"Малий так крутився на стільці, що гепнувся просто на гузицю і розплакався".

За словами комікеси, слово "гузиця" має значно м'якше, естетичніше та навіть компліментарне забарвлення, коли мова йде про красиві форми.

Раніше "Телеграф" писав, яке значення слова "фатюв".