Тут гостював Шевченко, працювали фонтани, а згодом відкрили пивбар: як виглядає унікальна садиба на Чернігівщині

Садибі Лизогубів у Седневі понад 300 років

У Седневі Чернігівської області вже понад три століття стоїть садиба, яку заснував козацький полковник. Сьогодні тут можна побачити найстаріший мурований житловий будинок Лівобережної України, парк, де колись били фонтани, та альтанку.

Розповідаємо детально про садибу Лизогубів.

Наприкінці XVII століття Седнів став маєтком чернігівського полковника Якова Лизогуба. Саме він розпочав масштабну забудову території.

У 1690 році тут розпочалося будівництво садибного комплексу. На замовлення Лизогуба майстри звели кам'яницю. Вона являє собою одноповерховий будинок із підвалом, прямокутний у плані та розділений на п'ять приміщень, з'єднаних анфіладою.

У другій чверті XIX століття замість ґанку на головному фасаді з'явилася вежа з готичними вікнами, контрфорсами, декоративними машикулями та зубцями. Саме такою кам'яницю побачив Тарас Шевченко і зробив її малюнок.

Після Якова Лизогуба маєток переходив від одного представника роду до іншого, і кожен додавав щось своє. У 1830-х роках, залишивши державну службу, до Седнева переїхав Андрій Лизогуб, а слідом — його брат Ілля. Саме брати в середині XIX століття перетворили садибу на архітектурно-парковий ансамбль у романтичному стилі.

Садиба розташована на высокому березі Снова, а перепад висоти в окремих місцях сягає 45 метрів. Щоб вода не розмивала схили, доріжки й алеї прокладали паралельно їм, а територію додатково організовували за допомогою клумб і терас.

Особливе місце посідала гідротехнічна система. У гроті розташовувалося обладнання, пов'язане з роботою фонтанів. За свідченням дослідників садиби, насоси на паровому двигуні піднімали воду з глибини 45 метрів.

Снов у ті часи був повноводною та судноплавною річкою. Тому біля садиби існували набережна зі скульптурами та невеликий порт. До річки вели багатоярусні мармурові сходи, які пізніше були зруйновані.

У різні роки в садибі гостювали Тарас Шевченко, Лев Жемчужников, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Опанас Сластіон та інші діячі культури того часу. Місце було не стільки парадною резиденцією, скільки творчим майданчиком.

Кам'яниця Лизогубів була частково зруйнована у 1941–1943 роках під час Другої світової війни. Реставраційні роботи завершили у 1967 році. Після цього в будівлі відкрили пивний бар, що викликало обурення громадськості. Невдовзі заклад закрили, а саму споруду фактично залишили без господаря.

У результаті будівля почала руйнуватися: були вибиті вікна, зняті підлоги й двері. У 2001 році кам'яницю відреставрували силами ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" до десятиріччя незалежності України.

З 2009 року територія садиби має статус державного історико-культурного заповідника "Садиба Лизогубів". Тут збереглися автентичні інтер'єри, працює музей.