"Батьківський безліміт" та елітне майно: як перший заступник голови Київської ОДА перед звільненням з Мінрозвитку обріс будинками й позашляховиками

Що приховує декларація топпосадовця

Державна служба в Україні – це не лише висока відповідальність, а й неймовірний фінансовий фарт. Втім, коли навіть мільйонних державних зарплат бракує на черговий елітний позашляховик чи маєток під Києвом, на допомогу топчиновнику завжди готові прийти батьки.

Детальніше, як це працює на прикладі Сергія Білецького – ексдержсекретаря Міністерства розвитку громад, який наприкінці серпня 2026 року повернувся на Київщину у крісло першого заступника голови ОДА (ОВА), в матеріалі "Телеграфу".

Лише за літо: будинок за 3,3 мільйона та позашляховик прямо з салону

Динаміка покращення матеріального стану Сергія Білецького на посаді державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України (з 17 липня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України), яку він обіймав останні два роки, вражає. В останні місяці роботи у відомстві посадовець задекларував нові активи на понад 6,4 млн грн.

Зокрема, у середині червня Білецький виїхав з автосалону ТОВ "Віді Автострада" на новенькому позашляховику Toyota Land Cruiser Prado 2026 року випуску вартістю трохи більш як 3 млн грн (із додатковою оплатою 200 тис. грн за страхування). Зазначена сума повністю відповідає офіційним прайсам дилерів, які продають нове покоління Prado від 3 до 3,3 млн грн залежно від комплектації.

А вже в останні дні літа у звітних документах на той момент держсекретаря Мінрозвитку з’являється житловий будинок площею 119,9 кв. м у місті Бориспіль. Це майно оцінене у 3,3 млн грн і оформлене у спільну власність із дружиною Інною.

Поява будинку в серпні 2026 року — це не купівля готового маєтку "в один день", а фінальна юридична реєстрація та введення в експлуатацію об'єкта, який родина зводила понад два роки. Для цього у березні 2024 року подружжя придбало на двох земельну ділянку площею 540 кв. м у Борисполі за 201 тис. грн (що за тодішнім курсом становило близько 5 100 $, або всього 950 $ за сотку).

Проте реальні цифри на ринку нерухомості суттєво відрізнялися від чиновницьких звітів. Згідно з тогочасною статистикою великих профільних платформ, середня вартість однієї сотки під індивідуальну забудову в межах Борисполя стартувала від 1 500 – 1 800 $, а в обжитих районах із підведеними комунікаціями — від 2 500 $ і вище.

У квітні 2024 року Білецький декларує об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок площею 135,1 кв. м. А у серпні 2026, очевидно, будівництво та оформлення документів завершуються і будинок (який виявився трошки меншої площі) вже стає повноцінною житловою нерухомістю.

Втім, саме цей фінальний акорд у серпні цього року підсвітив певні фінансові розбіжності між легальними заробітками чиновників та їхніми реальним стилем життя. Спроба звести дебет із кредитом за ці два роки показує певний фінансовий дисбаланс.

Офіційна зарплата vs Реальні видатки: чи вистачило б державних окладів

Висока посада державної служби категорії "А" дозволяла Сергію Білецькому отримувати солідну заробітну плату – як державний секретар Мінрозвитку він фактично керував усім апаратом відомства, розпоряджався його бюджетом, держзакупівлями та кадровими призначеннями. За 2024 рік за виконання таких обов’язків Білецький отримав 683 тис. грн та ще 1,6 млн грн на попередньому місці роботи у Київській ОВА, у 2025 рік заробіток чиновника у міністерстві склав 1,7 млн грн, а в серпні 2026 року він задекларував фінальну зарплату у Мінрозвитку у розмірі 298,1 тис. грн.

Дружина Інна Білецька, яка працює в Бориспільській РДА, додала до сімейного бюджету 761,3 тис. грн зарплати за 2025 рік плюс 300 тис. грн від продажу майна.

Попри такі значні для пересічних українців заробітки і наявні запаси готівки (500 тис. грн і 10 тис. доларів США), подружжя Білецьких не відмовлялося від участі у державних програмах підтримки та збирало навіть дрібні бонуси до свого бюджету. Зокрема, дружина чиновника Інна Білецька та його пасинок отримали у 2025 році по 1000 гривень "зимової підтримки" від Кабміну, а Інна окремо декларувала 1573 грн кешбеку за українські товари. Плюс понад 13 тис. грн принесли Сергію Білецькому виплати за здачу в оренду 2 га землі у Хмельницькій області.

Загалом річний дохід родини перевищив 2,8 млн грн. Здавалося б, сума значна. Однак, якщо зіставити її з реальними видатками за цей період, стає очевидно: лише офіційних зарплат чиновникам не вистачило б.

Адже новозбудований будинок на 120 "квадратів" потрібно було не просто звести, а й оздобити, зробити коштовний внутрішній ремонт, купити меблі та побутову техніку, бо в порожні стіни ніхто не заходить.

До того ж родина не обмежувала себе в інших великих покупках. Адже у травні 2025 року дружина Білецького купила новий електрокар Volkswagen ID.UNYX за понад 1 млн грн. Плюс преміальний автопарк потрібно регулярно заправляти, обслуговувати, страхувати, не кажучи про повсякденні витрати родини на життя: оплату комунальних послуг, купівлю продуктів тощо.

"Батьківське плече": систематична допомога готівкою

Різниця між офіційними окладами та реальними багатомільйонними витратами родини топчиновника змушує поставити логічне запитання: як саме подружжю Білецьких вдалося безперешкодно покрити цю різницю? Аналіз майнових декларацій демонструє, що відповідь криється у дивовижній щедрості старшого покоління. Замість кредитів чи додаткових доходів, головним джерелом фінансового благополуччя родини стала безвідплатна допомога готівкою від батьків з обох сторін. При цьому надходила вона якраз напередодні серйозних придбань Сергія та Інни Білецьких.

Наприклад, коли родина влітку 2024 року оформила землю та почала будівництво у Борисполі, Сергій Білецький декларує отримання за один день 1,1 млн грн готівкою (600 тис. грн від батька Володимира та 500 тис. грн від матері Людмили).

Того ж року дружина вказує ще 1 млн грн подарунків від своїх батьків (700 тис. грн від батька Юрія Мисловського та 300 тис. грн від матері Тамари Мисловської).

Вже у 2026 році рівно за день до покупки Toyota Land Cruiser Prado батьки знову підставляють плече й дарують Білецькому ще 800 тис. грн готівкою (600 тис. грн від матері та 200 тис. грн від батька).

Таким чином загалом за останні роки родина задекларувала 2,9 млн грн готівки, отриманої в дарунок від літніх батьків.

Проте походження цих мільйонних "дотацій" залишається вкрай туманним: у відкритих державних реєстрах відсутні дані щодо наявності активного бізнесу чи зареєстрованих ФОП у батьків подружжя. Батько чиновника Володимир Білецький фігурує лише як засновник громадської (неприбуткової) організації, у тестя і тещі – Юрія та Тамари Мисловських немає комерційних компаній, а старий "підприємницький трек" матери – Людмили Білецької (роздрібна торгівля одягом) офіційно припинено.

За відсутності великих доходів подарунки для топчиновника від старшого покоління Білецьких-Мисловських дуже нагадує класичну схему легалізації коштів.

Історія Сергія Білецького – це ілюстрація парадоксів українського держапарату. З одного боку, чиновник отримує зарплату в сотні тисяч гривень на місяць, проте навіть вони не дозволяють щороку оновлювати автопарк та вкладати все зароблене в нове житло. З іншого боку – задля цього у посадовців часто знаходяться родичі, які готові надавати фінансову допомогу, часто не маючи для цього офіційних прибутків.

Таке систематичне декларування мільйонних готівкових дарунків від батьків стало універсальною "парасолькою", яка дозволяє легалізувати будь-які розкішні покупки, залишаючи антикорупційні органи у ролі мовчазних спостерігачів. Далі буде, не перемикайтесь.