Схеми не вмирають? Експомічник одіозного Дубневича знову в центрі скандалу на мільйони

Яку роль відігравали "Дніпровський стрілочний завод" і його власник Сергій Тараненко на тендерах "Укрзалізниці" та порту "Південний"

Колись йому дали орден. Чи то за "значний особистий внесок у державне будівництво", чи за те, що був помічником скандального нардепа Ярослава Дубневича. Потім згадали, що він фігурант справи про розкрадання 93 млн грн на тендерах "Укрзалізниці", і нагорода виявилася "технічною помилкою".

Сьогодні керівник та власник АТ "Дніпровський стрілочний завод" Сергій Тараненко на нові ордени навряд чи чекає. Зате бажання "освоювати" додаткові грошики на державних закупівлях явно не втратив. Тому, схоже, й вирішив провернути майже ідентичну зі старою "укрзалізничною" схему на тендерах у порту "Південний". І справді, і чого б не заробити на черговій закупівлі, якщо попередню справу правоохоронці вже практично "профукали" через завершення строків досудового розслідування?

"Телеграф" розповідає, як, за версією слідчих, підконтрольні Тараненку структури обкатують оборудки із завищенням вартості продукції у морській гавані, та згадує подробиці його участі у судовому процесі в справі Дубневича.

Очікуваний "дубль два"

Головна біда вітчизняної антикорупційної системи — це вміння гучно починати кримінальні провадження і не вміння доводити їх до кінця. Обіцяні посадки топфігурантів зазвичай перетворюються на нескінченні судові марафони, які тихо вмирають в архівах під приводом спливу процесуальних строків.

Саме за цим сценарієм свого часу розвалилася відома "справа Дубневича" про розкрадання на тендерах "Укрзалізниці", у якій проходила ціла низка топових фігурантів. Серед обвинувачених опинилися як сам нардеп Ярослав Дубневич, так і його колишній офіційний помічник Сергій Тараненко.

Експарламентар Дубневич, як пишуть медіа, наразі благополучно втік до Аргентини й тепер проїдає зароблені кошти в престижному районі Буенос-Айреса. А от його дніпровському помічнику Тараненкові такого закордонного щастя не випало. Тож він, схоже, змушений крутитися на батьківщині як може.

На подробиці того, як саме справляється Сергій Тараненко, "Телеграф" натрапив під час аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Вчитавшись у фабулу свіжого розслідування, що стосується можливої розтрати коштів порту "Південний" ми з подивом зрозуміли, що історія 10-річної давнини повторюється майже один в один.

Стрілочний конвеєр для морських воріт

За даними кримінального провадження № 72024161010000016, що відображені у матеріалах судових рішень, історія триває з 2024 року. Саме тоді державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" вирішило придбати залізничне обладнання — стрілочну, рейкову та стикову продукцію, і у березні, липні та вересні провело три тендери. Загальна очікувана вартість цих трьох закупівель склала майже 21 мільйон гривень (без ПДВ), а єдиним учасником торгів та, відповідно, переможцем "несподівано" стало таке собі ТОВ "ВКП "ТАКО".

Ця компанія, за даними YouControl, на 42,2% належить Сергію Тараненку, який одночасно є бенефіціаром АТ "Дніпровський стрілочний завод", котрий (чергова "несподіванка") якраз і є виробником тієї самої продукції, що закуповував порт "Південний". Підписантами кожної з угод стали з боку державного порту його керівник Олександр Олійник, а з боку ТОВ "ВКП "ТАКО" гендиректор компанії Вячеслав Сатуновський.

Проте, розплутуючи цю справу, правоохоронці виявили, що "прозорі" на перший погляд торги насправді виявилися ретельно зрежисованою виставою. За версією слідства, посадовці порту заздалегідь зливали представникам "ТАКО" інформацію про вимоги до товару та обсяги фінансування ще до офіційного оприлюднення тендерів. Документацію прописували чітко під індивідуальні особливості заводу Тараненка, свідомо унеможливлюючи участь будь-яких реальних конкурентів.

Справжній масштаб залізничних фокусів розкрився під час аналізу цін. Порівнявши портові контракти з аналогічними поставками стрілочного заводу на адресу Полтавського ГЗК, ДТЕК та інших підприємств, детективи БЕБ зафіксували, що для державного порту цінник завищили у 1,5-2 рази. Чиста посередницька маржа на трьох договорах 2024 року, за версією слідства, обійшлася державному бюджету в 4,9 млн грн збитків.

Вистава з лотами

Схема успішно перетекла і у 2025 рік. У березні державне підприємство оголосило чергову закупівлю залізничного обладнання з очікуваною вартістю понад 6 мільйонів гривень з ПДВ. Проте цього разу діяти за нахабним сценарієм попереднього року фігуранти, схоже, побоялися і вирішили підстрахуватися, розігравши паперовий спектакль для контролерів.

Аби сформувати уявлення про відсутність попередньої змови, було організовано офіційне звернення від самого АТ "Дніпровський стрілочний завод". Підприємство Тараненка надіслало порту формальний запит із вимогою розділити предмет закупівлі на окремі лоти, аби завод, нібито, міг узяти пряму участь у торгах. Уповноважені особи порту "Південний" (у даних тендеру на Prozorro вказано, що за закупівлю відповідала Оксана Кладко) цей запит очікувано відхилили, і єдиним переможцем знову без реального аукціону визнали фірму "ТАКО".

Паралельно, для штучного формування завищеної ціни, генеральний директор "ТАКО", за версією слідчих, вступив у змову з керівництвом ТОВ "Будіндустрія" та ТОВ "ЗРС". Ці дружні компанії просто направили на адресу порту фіктивні комерційні пропозиції з такими ж космічними цінниками, допомігши створити ілюзію "ринкової вартості". У підсумку контракт упав на потрібного посередника із завищеним на 2 мільйони гривень цінником.

Спадковість сценарію

Нова "портова" історія фактично під копірку повторює те, що відбувалося на тендерах "Укрзалізниці" десятиліття тому – у 2015-2017 роках. У матеріалах кримінального провадження №52017000000000365, яке розслідували НАБУ і САП, тоді одну з головних ролей також відігравали "Дніпровський стрілочний завод" і його власник Сергій Тараненко.

За версією слідства, народний депутат Ярослав Дубневич побудував схему, за якою "Укрзалізниця" купувала стрілочну продукцію не напряму у заводу, а через ланцюжок фірм-посередників. До цього плану, як стверджують антикорупційні органи, залучили залізничного чиновника — першого заступника начальника філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця" Едуарда Пушкаренка.

Ролі розписали чітко: чиновники підлаштовували умови тендерів під конкретного виробника, а приватні компанії імітували конкуренцію на торгах. Товар у заводу Тараненка спочатку купувала "Корпорація КРТ", яку слідчі пов’язують з самим Дубневичем, потім перепродувала фірмі ТОВ "Арго" (яку, як вважають слідчі, в інтересах Дубневича придбав Антон Шевченко), і лише після цього продукція потрапляла на залізницю. Цей паперовий круговорот, як порахували в НАБУ коштував державі 93,2 мільйона гривень збитків.

Процесуальний глухий кут

Той старий залізничний кейс перша інстанція ВАКС у травні 2026 року офіційно закрила через строки давності. Спрацював звичний для вітчизняного правосуддя механізм, впроваджений так званими "правками Лозового" до КПК, згідно з якими провадження підлягає закриттю через порушення процедури продовження строків розслідування.

У результаті обвинувачувані отримали реальний шанс вийти сухими з води й остаточно видихнути, залишившись на волі без жодних судимостей та конфіскацій.

І хоча Спеціалізована антикорупційна прокуратура наразі намагається йти в контратаку й оскаржує рішення першої інстанції, схоже, усе йде до того, що цю багатомільйонну оборудку остаточно поховають в архівах. За даними порталу "Судова влада України", черговий апеляційний розгляд у справі № 991/878/22 призначено на 18 листопада 2026 року, проте впевненості, що апеляційна інстанція стане на бік обвинувачення — поки немає. Як немає впевненості, що й чергова справа Тараненка – щодо порту "Південний" — зрештою не розвалиться так, як і попередня.

Хто знає, за такої хронічної безпорадності української Феміди, чи не дочекається Сергій Тараненко зрештою й свого ордену замість відправки за ґрати (нагадаємо, у травні 2019 року його прізвище з’явилося в указі Петра Порошенка щодо нагородження орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, але потім Адміністрація Президента повідомила, що через технічний збій на сайт потрапив помилковий проєкт документа). Справді, чому б не зарахувати вміння роками обкатувати схеми в державних інституціях за "значний особистий внесок у розбудову держави"?

"Телеграф" має намір надіслати запити до БЕБ із проханням прокоментувати поточний статус розслідування. Ми також звернемося до ДП "МТП "Південний", аби з'ясувати, чому раптом там вирішили купувати продукцію із двічі завищеним цінником. Ми також адресуємо запит самому Сергію Тараненку, аби дізнатися і його позицію щодо підозр слідчих. Не перемикайтеся.