Молодь повертається до популярного "гаджета" з минулого. Що в ньому особливого (фото)

Для радянських дітей це була справжня магія

Зображення, які колись дивилися на стіні за допомогою радянського діапроєктора, знову зацікавили молоде покоління. Сучасні пристрої теж показують слайди: збільшені малюнки з’являються на стіні чи стелі, а історія розгортається кадр за кадром.

Про повернення забутого формату розповідає "Телеграф". У сучасних моделях замість плівки використовують диски зі слайдами. Часто пристрій поєднує функції проєктора й нічника.

Як казка з плівки потрапляла на стіну

Класичний діапроєктор збільшує зображення з прозорого носія й показує його на екрані або стіні. Він працює з окремими слайдами, або діапозитивами, а також із діафільмами – плівками, на яких кадри розміщені послідовно. Прості дитячі моделі для перегляду таких історій у побуті називали фільмоскопами.

У пристрій вставляли 35-мм плівку, у кімнаті вимикали світло й починали перегляд. Картинки не рухалися: щоб продовжити історію, треба було вручну перейти до наступного кадру. Біля малюнків часто друкували текст, який дорослі читали дітям уголос. Одну казку могли переглядати багато разів.

У СРСР виготовляли діапроєктори "Етюд", "Світло", "Світязь", "Альфа 35-50", "Екран", "Супутник", "Протон" та інші. Моделі відрізнялися конструкцією й можливостями: одні призначали для домашніх кінопоказів у картинках, інші – для навчання.

Що змінилося в сучасних проєкторах

Сучасні пристрої технічно відрізняються від старих фільмоскопів, але принцип перегляду залишився схожим. Диск зі слайдами вставляють у корпус, проєктор спрямовують на стіну чи стелю, а зображення змінюють коліщатком. У темній кімнаті окремі картинки знову складаються в історію.

Виробники називають такі пристрої мініпроєкторами, проєкторами-ліхтариками або нічниками-проєкторами. Деякі моделі замість казкових ілюстрацій показують зоряне небо. Частина пристроїв має аудіопрогравач і таймер автоматичного вимкнення, щоб проєктор не працював усю ніч.

Чому молодь цікавиться "гаджетом" з минулого

Ретро-тренди та естетика аналогового минулого стали для сучасної молоді способом психологічного заземлення й шляхом втечі від цифрового перенасичення. Перегляд діафільмів чи слайдів дає відчуття чогось нового та теплого, а також відчуття зупиненої миті, якого так бракує у світі швидких стрічок і соціальних мереж.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому молодь масово "полює" на радянські кавомолки. Що в них особливого.